Рішення № 71070008, 29.11.2017, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1418/17

Провадження № 2/177/1133/17

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

29 листопада 2017 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з зазначеною позовною заявою 03.08.2017 та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 15.10.2008 станом на 30.06.2017 у розмірі 81755,93 грн., яка складається з:

6900,00 грн. заборгованості за кредитом,

67624,81 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

3099,81 грн. - заборгованості за пенею та комісією,

штрафи: 250,00 грн. фіксована частина та 3881,24 грн. відсоткова складова та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог вказує, що 15.10.2008 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна» у розмірі 6900,00 грн. зі сплатою відсотків за користування ним в розмірі 36,0 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення відповідно строку дії картки.

Своїм підписом у Заяві відповідач надала згоду на те, що вказана Заява разом з Умовами та Тарифами складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (далі, - Договір), який по своїй суті фактично є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Згідно з п.3.2, п. 3.3 Умов і Правил надання банківських послуг, відповідач надала свою згоду на зміну (збільшення або зменшення) банком кредитного ліміту у будь-який момент.

Свої зобов'язання за кредитним договором від 15.10.2008 банк виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в обумовленому розмірі. Натомість відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання не виконала, в результаті чого станом на 30.06.2017 має заборгованість в загальному розмірі 81755,93 грн., яку позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 в примусовому порядку, а також сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Представник позивача правом на участь в судовому засіданні не скористався, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглядати за відсутності представника банку, а у разі неявки відповідача, не заперечував проти розгляду справи в заочному порядку (а.с.3 зворот, 21).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

На адресу реєстрації ОСОБА_2 направлялися судові повістки про виклик до суду на 28.09.2017, 23.10.2017, 29.11.2017, які повернулися до суду з відміткою «вручено особисто» та «за закінченням терміну зберігання» (а.с.28,31,32).

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим належними чином. За даних обставин, неодноразові неявки відповідача в судове засідання суд розцінює як намір затягування розгляду справи, що суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів в силу ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.10.2008 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», згоду на укладення якого відповідач підтвердила своїм підписом у Заяві позичальника (а.с.7).

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.3.13 умов, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (а.с.9 на звороті).

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 15.10.2008, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Згідно заяви-анкети ОСОБА_2 отримала кредит з видачею кредитної картки «Універсальна» у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 1000 грн. (а.с.7), зі сплатою відсотків за користування ним за базовою ставкою 3,0 % в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році), діяла до 01.09.2014, після 2,9 %, з 01.04.2015 - 3,6 % та визначенням строку внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, з визначенням їх розміру (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) в 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості (а.с.4-6,7,8-13).

Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п.5.2 Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.11).

Крім того, за користування кредитом позичальник сплачує банку проценти за пільговою відсотковою ставкою 0,01% річних в межах встановленого пільгового періоду до 55 днів за кожною платіжною операцією, за умови погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості (а.с.4-6).

У випадку несвоєчасного погашення заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (до 01.09.2014) у вигляді:

- пені, яка складається з добутку пені (1) (базова процентна ставка по договору 2,5% : 30 - нараховується за кожен день прострочки) та пені (2) (1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, яка нараховується 1 раз в місяць при наявності прострочки по кредиту чи процентам 5 чи більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. і більше);

З 01.09.2014 розмір неустойки за несвоєчасне погашення заборгованості збільшився та склав 0,24 % (нараховується за кожен день прострочки кредиту на суму загальної заборгованості) + 50 грн. при кожному виникненні прострочки по кредиту чи відсоткам на суму від 100 грн. та 0,24 % (нараховується за кожен день прострочки кредиту на суму загальної заборгованості) + 100 грн. при кожному виникненні прострочки по кредиту чи відсоткам на суму від 100 грн. в другому та більше місяці підряд.

Крім того, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості, позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку у виді штрафу в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій у випадку порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів (Довідки про умови кредитування) та 30 днів (Умов та Правил надання банківських послуг), який підлягає сплаті в першу чергу (а.с.7,8-13).

Як слідує з Умов та Правил надання банківських послуг за несвоєчасну оплату послуг, передбачених кредитним договором, Умовами та Правилами, клієнт сплачує банку за кожним випадком порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання перед ОСОБА_2 за кредитним договором від 15.10.2008 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 6900,00 грн. (а.с.4-6).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржників покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

У результаті неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань станом на 30.06.2017 має заборгованість в загальному розмірі 81755,93 грн., яка включає заборгованість: за кредитом - 6900,00 грн., по процентам за користування кредитом - 67624,81 грн., за пенею - 3099,89 грн., штраф відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг 250,00 грн. - фіксована частина і 3881,24 грн. - процентна складова (а.с.3,4-6).

Отже, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, у випадку допущення сторонами порушень умов їх виконання, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення їх виконання.

Імперативними приписами ст. 625 ЦК України чітко визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму.

У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою (у формі штрафу, пені), яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов'язання.

З огляду на істотність допущених відповідачем порушень зобов'язань, з урахуванням визначеного умовами кредитування розміру штрафу як спеціального заходу захисту майнових інтересів кредитора, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність нарахування позивачем штрафу згідно п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 250,00 грн. - фіксована частина та 3881,24 грн. - процентна складова, який також підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості по пені в розмірі 3099,89 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що визначено ст. 628 ЦК України.

Із системного аналізу наведених норм слідує, що при здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, банк повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог банку.

Згідно з п.3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 № 168, банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, у тому числі із зазначенням переліку, розміру і бази розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що в розрахунку заборгованості (а.с.4-6) в графі «Сума комісії та пені (накопичувальним підсумком)» розмір заборгованості визначено 3099,89 грн., натомість в частині розрахунку у визначенні загальних сум вона вказана виключно як заборгованість по комісії без конкретизації її виду, що не узгоджується між собою та викликає у суду сумнів в достовірності та належності наданого позивачем розрахунку як доказу в обґрунтування цих вимог, тому суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити.

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановлення обставин неналежного виконання ОСОБА_2 кредитно-договірних зобов'язань, обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 15.10.2008 станом на 30.06.2017 за кредитом - 6900,00 грн., по процентам за користування кредитом - 67624,81 грн., а також штрафу, який включає 250,00 грн. - фіксована частина і 3881,24 грн. - процентна складова, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 78656,04 грн. (з розрахунку: 6900,00 грн. + 67624,81 грн. + 250,00 грн. + 3881,24 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) пропорційно розміру задоволених вимог 96,2 %, що становить відповідно 1539,20 грн.

Керуючись ст. ст.4-10, 15, 60, 74, 79, 88 ч. 1, 208 ч. 1 п. 2, 209, 212-215, 218, 223-226, 294 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості № 29092829003111, заборгованість за кредитним договором б/н від 15.10.2008 станом на 30.06.2017 в загальному розмірі 78656 (сімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень 04 копійок, яка включає заборгованість:

- за кредитом 6900 (шість тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок;

- по процентам за користування кредитом - 67624 (шістдесят сім тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 81 копійок;

- штраф відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг 250 (двісті п'ятдесят) грн. - фіксована частина і 3881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривня 24 копійки - процентна складова.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299, в рахунок відшкодування судових витрат 1505 (одна тисяча п'ятсот п'ять) гривень 12 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана відповідачами протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: