Рішення № 71068957, 11.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р.Справа № 916/2426/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №2286 від 14.04.2017р.;

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нові технології - Україна про стягнення 191 749,97 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України (далі по тексту ДП „Адміністрація морських портів України) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нові технології - Україна (далі по тексту ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 191 749,97 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 174 623,09 грн., пені у розмірі 15 352,34 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 1 774,54 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. в частині оплати вартості наданих послуг.

ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомило, незважаючи на належне повідомлення про дату та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Оскільки ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

08.12.2015р. між ДП „Адміністрація морських портів України (Адміністрація) та ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна (Морський агент) було укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України №134-П-АМПУ-15, у відповідності до п. 1.1 якого предметом даного договору є надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; порядок надання (виконання) адміністрацією порту суднозаходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна із морського порту; послуги із забезпечення проведення криголамних робіт протягом періоду оголошеної льодової компанії.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до положень п. п. 2.1.1, 2.1.3, 2.1.4 договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. Адміністрація зобовязується здійснювати організацію постановки суден до причалів морського порту відповідно до добового плану згідно з наданою Морським агентом інформацією, зайнятістю причалів раніше підтвердженими суднами, наявністю вантажів та доручень на навантаження суден Морського агента; створювати сприятливі умови для виконання морським агентом своїх функцій на режимній території морського порту та надавати оперативну інформацію, необхідну для виробничої діяльності; виконувати заявки морського агента, які повязані із обслуговуванням суден, після попереднього їх узгодження з адміністрацією порту суднозаходу за затвердженими вільними цінами (тарифами).

Згідно з п. п 2.3.2, 2.3.22 договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. Морський агент зобовязаний вчасно здійснювати від імені судновласника (фрахтувальника) взаєморозрахунки з адміністрацією порту суднозаходу з портових зборів та інших платежів у строки, які обумовлені розділом 3 цього договору; своєчасно здійснювати усі розрахунки із адміністрацією порту суднозаходу за надані судну і Морському агенту послуги в порядку, визначеному цим договором.

Умовами п. 3.6 договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. визначено, що остаточні рахунки по суднозаходу, а також по інших послугах, наданих адміністрацією порту суднозаходу, оплачуються Морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) адміністрації порту суднозаходу протягом 20-ти банківських з дати виставлення рахунку шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок адміністрації порту суднозаходу згідно з актом виконаних робіт (послуг) або інших документів, які підтверджують надання робіт (послуг). Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.11 договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. Морський агент зобовязаний протягом 5-ти банківських днів після отримання акту виконаних робіт (послуг) оформити та повернути адміністрації порту суднозаходу підписаний та скріплений власною печаткою належний Адміністрації примірник акту та здійснити розрахунок згідно умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами по справі на виконання умов договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. було підписано наступніакти наданих послуг: акт №0208 від 28.02.2017р. на суму 10 982,02 грн., акт №0209 від 28.02.2017р. на суму 10 982,02 грн., акт №0210 від 28.02.2017р. на суму 10 982,02 грн., акт №0211 від 28.02.2017р. на суму 21 964,03 грн., акт №0212 від 28.02.2017р. на суму 1 830,34 грн., акт №0366 від 31.03.2017р. на суму 12 096,06 грн., акт №0367 від 31.03.2017р. на суму 12 096,06 грн., акт №0368 від 31.03.2017р. на суму 12 096,06 грн., акт №0369 від 31.03.2017р. на суму 24 192,12 грн., акт №0370 від 31.03.2017р. на суму 2 016,01 грн., акт №0519 від 30.04.2017р. на суму 10 719,94 грн., акт №0520 від 30.04.2017р. на суму 10 719,94 грн., акт №0521 від 30.04.2017р. на суму 10 719,94 грн., акт №0522 від 21 439,87 грн. на суму 21 439,87 грн., акт №0523 від 30.03.2017р. на суму 1 786,66 грн.

При цьому, ДП „Адміністрація морських портів України було виставлено ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна наступні рахунки: №561455 від 01.03.2017р. на суму 10 982,02 грн., №561456 від01.03.2017р. на суму 10 982,02 грн., №561457 від 01.03.2017р. на суму 10 982,02 грн., №561454 від 01.03.2017р. на суму 21 964,03 грн., №561458 від 01.03.2017р. на суму 1 830,34 грн., №561579 від 03.04.2017р. на суму 12 096,06 грн., №№561580 від 03.04.2017р. на суму 12 096,06 грн., №561581 від 03.04.2017р. на суму 12 096,06 грн., №561578 від 03.04.2017р. на суму 24 192,12 грн., №561582 від 03.04.2017р. на суму 2 016,01 грн., №561697 від 03.05.2017р. на суму 10 719,94 грн., №561698 від 03.05.2017р. на суму 10 719,94 грн., №561699 від 03.05.2017р. на суму 10 719,94 грн., №561696 від 03.05.2017р. на суму 21 439,87 грн., №561700 від 03.05.2017р. на суму 1 786,66 грн.

Проте, відповідач не виконав належним чином прийнятих на себе зобовязань зі своєчасної оплати наданих послуг, у звязку з чим ДП „Адміністрація морських портів України з метою досудового врегулювання спору звернулось до відповідача із претензією №20А3/6-495 від 06.07.2017р., відповідно до якої позивачем було запропоновано ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна сплатити суму боргу у розмірі 174 623,09 грн.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку не було сплачено заборгованість за договором №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р., ДП „Адміністрація морських портів України було подано позов про стягнення із відповідача заборгованості у загальному розмірі 191 749,97 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем належним чином були виконанні прийняті на себе зобовязання за договором №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. в частині надання відповідачеві послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи та підписаними за участю представників сторін по справі актів здачі-приймання (надання послуг). Проте, ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна у порушення прийнятих на себе зобовязань за умовами договору не було здійснено розрахунку за надані позивачем послуги.

В результаті викладеного, станом на момент розгляду даної справи, за ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна рахується основна заборгованість перед позивачем у розмірі 174 623,09 грн., що має наслідком задоволення позовних вимог ДП „Адміністрація морських портів України у названій частині.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих послуг відповідно до договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу до сплати 3% річних, які були розраховані по кожному рахунку окремо, у загальному розмірі 1 774,54 грн.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних у розмірі 1 774,54 грн., розрахованих позивачем по кожному рахунку окремо, а також враховуючи висновки суду щодо неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за умовами договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. зобовязань, господарський суд зазначає про правильність та обґрунтованість здійсненого ДП „Адміністрація морських портів України розрахунку.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ДП „Адміністрація морських портів України шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна трьох відсотків річних у розмірі 1 774,54 грн.

Положеннями п. 4.2 договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати послуг, адміністрація порту суднозаходу має право вимагати від Морського агента сплати на користь адміністрації порту суднозаходу пені у вигляді подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення..

З посиланням на умови договору №134-П-АМПУ-15 від 08.12.2015р. та приписи чинного законодавства ДП „Адміністрація морських портів України було нараховано ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна до сплати пеню у загальному розмірі 15 352,34 грн.

Відповідно до ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Незважаючи на правильно обраний позивачем період нарахування пені та суму, на яку здійснювалося її нарахування, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, зазначає, що правильним розміром пені є 17 297,27 грн. З огляду на вищезазначене, та з урахуванням положень п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 15 352,34 грн., яка заявлена до стягнення ДП „Адміністрація морських портів України.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Компанія „Нові технології - Україна в загальній сумі 191 749,97 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нові технології - Україна на користь державного підприємства „Адміністрація морських портів України заборгованості у загальному розмірі 191 749,97 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 174 623,09 грн., пені у розмірі 15 352,34 грн., та трьох відсотків річних у розмірі 1 774,54 грн. відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 615, 625, 626, 617, 901-903, 905 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 193, 231, 232 Господарського кодексу України.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Нові технології - Україна / 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 18, каб. 413, ідентифікаційний код 38897944/ на користь державного підприємства „Адміністрація морських портів України /01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код 38727770/ в особі Одеської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України /65026, м. Одесса, Митна площа, буд. 1, ідентифікаційний код 38728457/ суму основного боргу у розмірі 174 623,09 грн. /сто сімдесят чотири тисячі шістсот двадцять три грн. 09 коп./, пеню у розмірі 15 352,34 грн. /пятнадцять тисяч триста пятдесят дві грн. 34 коп./, три відсотки річних у розмірі 1 774,54 грн. /одна тисяча сімсот сімдесят чотири грн. 54 коп./, судовий збір у розмірі 2 876,25 грн. /дві тисячі вісімсот сімдесят шість грн. 25 коп./. Наказ видати.

Відповідно до п. 13 ч. 1 Перехідних положень ГПК України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі ст. ст. 91, 93 ГПК в редакції згідно з Законом України від 13 липня 2017 року N 2136-VIII України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 17.5 ч. 1 Перехідних положень ГПК України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення складено 18 грудня 2017 р.

Суддя С.П. Желєзна