Рішення № 71068234, 14.12.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017р.Справа № 917/1991/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова", юридична адреса: 47510, Волинська область, Горохівський район, с. Ватин, поштова адреса: 43022,м.Луцьк, вул. Мамсурова, 10

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір"я Молокопродукт", 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул.Героїв Майдану, 82,оф.23

про стягнення 572 529,14 грн

Суддя Киричук О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 14/03 від 14.03.17р.

від відповідача: не з"явився

Розглядається позов про стягнення 572 529,14 грн. боргу по договору поставки № 1080/13-БМ від 10.01.2013р. на закупівлю молока.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав у встановлені договором строки свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать матеріали справи, відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Представник позивача кроти відкладення розгляду справи з підстав, визначених відповідачем, заперечив.

Суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст.77 ГПК України.

У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32- 34 ГПК).

Таким чином, юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів у господарському суді.

Також, слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою, неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

При цьому, судом враховано, що ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем ще 08.12.17р, тобто у відповідача до судового засідання 14.12.17р. було достатньо часу на надання заперечень на позов в разі їх наявності.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смирнова проти України»).

Відтак, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

10 січня 2013 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено договір № 1080/13-БМ на закупівлю молока (далі Договір).

Умова договору визначено, зокрема, наступне:

- п.1.1. Продавець зобов'язується систематично відвантажувати і передавати у власність

Покупцю певний Товар певної кількості та якості, а Покупець зобов'язується приймати цей Товар та своєчасне здійснювати оплату Товару у відповідності до умов даного Договору.

- 1.2. Під Товаром за цим Договором розуміється: натуральне коров'яче незбиране молоко.

- п.1.3. Орієнтовна кількість, якість та ціна Договору вказується в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.

- п.1.4. Товар поставляється транспортом Покупця та за рахунок Покупця. Товар може поставлятися транспортом Продавця, за умови підписання Сторонами Додаткової угоди до даного Договору.

- п.2.2. Поставка партії Товару оформляється спеціалізованою товарною накладною за формою 1-ТН (МС).

- п.2.6. Кінцеве приймання Товару за кількістю здійснюється на території Покупця: У випадку розходження даних кінцевого приймання Товару за кількістю з даними товаросупровідних документів до уваги (в тому числі при оплаті за отриманий Товар) беруться показники визначені при прийманні Товару Покупцем, які зазначаються у графі «Прийнято» спеціалізованої товарної накладної за формою 1-ТН(МС).

- п.5.1. Прийнятий Товар оплачується Покупцем по договірній ціні, вказаній у Додатку №1 до цього договору.

- п.5.2.Вимоги щодо якості молока зазначаються в протоколах погодження цін (Додаток №1), які є невідємними частинам цього Договору. Протоколи погодження цін підписують Сторони при кожній зміні ціни на Товар. У випадку, якщо Продавець не підписав, підписаний і надісланий Покупцем Додаток №1 протягом 7 (семи) календарних днів, такий Додаток №1 вважається підписаним Сторонами, а ціна зазначена у ньому погодженою. Достатнім доказом направлення Додатку №1 вважається чек (квитанція) 1-відділення поштового звязку або копія Додатку з написом представника Продавця про отримання або підписана копія Додатку №1 (в т.ч. передана через факс, електронну пошту тощо). Про відмову підписати надісланий Покупцем Додаток №1 Продавець зобов'язаний повідомити покупця протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такого Додатку№1

- п.5.3.Розрахунки між сторонами здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця, що вказані в даному Договорі. Poзрахунки між Сторонами за цим Договором проводяться у гривнях.

- п.5.4. Покупець здійснює оплату за товар подекадно у сумі прийнятого Покупцем товару за кожні 10 (десять) календарних днів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що ним на виконання умов договору здійснювалися поставки з жовтня 2016 року, зокрема, в жовтні 2016 року Позивач поставив Відповідачу молока на загальну суму 865 758,60 грн., що підтверджується приймальною квитанцією № 3 на закупівлю молочної сировини від 31.10.2016 року, (форма № 3-ПК (МС), затверджена Наказом Мінагрополітики та продовольства України № 457 від 01.12.2015р.); в листопаді 2016 року було поставлено молока на загальну суму 1 489 9293,55 грн. (Приймальна квитанція № 4 від 30.11.2016р.); в грудні 2016 року було поставлено молока на загальну суму 645 215,90 грн. (Приймальна квитанція № 3 від 31.12.2016р.)

При цьому, позивач повідомив, що заборгованість Відповідача, що виникла в період до 31 серпня 2016 року включно, була предметом судового розгляду у справі № 917/1526/16, яка розглядалась Господарським судом Полтавської області. Провадження у цій справі було припинено у зв'язку з погашенням заборгованості Відповідачем в повному обсязі.

За твердженням позивача відповідач частково розрахувався за поставлену йому продукцію, заборгованість становить 572 529,14 грн.

При визначені розміру заборгованості позивач виходив з того, що в період з 01 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року включно Позивач поставив Відповідачу молока на загальну суму 3 000 904,05 грн. У вказаний період на рахунок Позивача від Відповідача надійшло коштів на суму 4 135 000,00 грн., що підтверджується реєстром надходження коштів на рахунок. В першу чергу Позивач зараховував такі платежі в погашення заборгованості, що була предметом судового розгляду у справі № 917/1526/16. Заборгованість Відповідача в межах вказаного судового спору становила 2 236 625,09 грн. Погашення заборгованості Відповідачем на вказану суму і стало причиною припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору. Решта платежів, а саме 1 898 374,91 грн. (4 135 000,00 - 2 236 625,09 = 1 898 374,91) Позивач спрямував на погашення заборгованості за поставлене в подальшому молоко - тобто, в період жовтень-грудень 2016 року було поставлено молока на суму 3 000 904,05 грн., оплачено 1 898 374,91 грн., неоплаченою залишилась сума 1 102 529,14 грн.

Крім того, позивачем враховано, що 02 грудня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору на закупівлю молока № 1080/13-БМ від 10.01.2013р., в якій сторони зазначили, що платником по Договору, крім докупця на підставі заявки Покупця може бути визначена інша особа, в тому числі ТОВ «Торговий дім «Гадячсир-Україна». В результаті, з 08 грудня по 20 грудня 2016 року на рахунок Позивача в якості сплати за поставлене молоко надійшли платежі від ТОВ «Гадячсир-Україна» на загальну суму 530 000,00 грн.

Як наслідок, позивачем визначена заборгованість Відповідача у розмірі 572 529,14 грн. (1 102 529,14 - 530 000,00 = 572 529,14).

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 572 529,14 грн. боргу.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата) покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що підписаними між сторонами накладними, приймальними квитанціями та довіреностями, виданими відповідачем на отримання цінностей, підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу в період з 01 жовтня 2016 гюку по 31 грудня 2016 року включно на загальну суму 3 000 904,05 грн.

Сторони у п. 5.4. Договору узгодили, що покупець (Відповідач) здійснює оплату за Товар подекадно у сумі прийнятого Покупцем товару за кожні 10 (десять) календарних днів.

З огляду на визначений у договорі порядок розрахунку, зобов"язання по оплаті отриманого молока у відповідача виникло відповідно подекадно по закінченню 10 (десяти) календарних днів, наступним за останнім днем поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково розрахувався за отриманий товар, всього перерахував 1 898 374,91 грн. (підтверджується реєстром надходження коштів на рахунок) в рахунок сплати за товар, отриманий з жовтня 2016 року по грудень 2016р.

Крім того, відповідно до умов додаткової угоди до договору з 08 грудня по 20 грудня 2016 року на рахунок Позивача в якості сплати за поставлене молоко надійшли платежі від ТОВ «Гадячсир-Україна» на загальну суму 530 000,00 грн.

Докази того, що відповідач здійснив оплату поставленої позивачем продукції за договором поставки у повному обсязі в матеріалах справи відсутні.

Відповідач при розгляді справи не повідомляв про неправильність здійснених позивачем зарахувань чи неврахування проплат.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 572 529,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогір'я молокопродукт" (вул. Героїв Майдану, буд. 82, офіс 23, м. Гадяч, Полтавська область, 37300; код ЄДРПОУ 33707592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (юридична адреса: 47510, Волинська область, Горохівський район, с. Ватин, поштова адреса: 43022,м.Луцьк, вул. Мамсурова, 10) 572 529,14 грн. боргу, 8 587,94 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.12.2017

Суддя Киричук О.А.