Ухвала суду № 71066575, 13.12.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Сташків Б. І., Костів О. З.,

при секретарі - Коваль О.І.

та сторін - позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про розірвання договору дарування, -

В С Т А Н О В И Л А:

в жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про розірвання договору дарування нежитлового приміщення АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 30 березня 2007 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. був складений договір дарування за № реєстру 3909, відповідно до якого ОСОБА_1 як дарувальник, передала вищевказане приміщення двом обдарованим: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 На даний час її права та законні інтереси як дарувальника були порушені, оскільки обидва обдарованих вчинили злочин щодо її психічного та фізичного здоров'я. Доказом вчинення злочину щодо неї обдарованим ОСОБА_3 є вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 вересня 2016 року. ОСОБА_2 протягом липня-серпня 2016 року, шляхом психологічного насильства, здійснювала тиск на доньку, тим самим заподіюючи шкоду її здоров'ю, про що визнала в письмовій заяві, поданій до суду.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про розірвання договору дарування - задоволено.

Розірвано договір дарування нежитлового приміщення АДРЕСА_1, який укладений 30 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. за реєстровим № 3909.

Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ПАТ "Укргазпромбанк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що воно є необґрунтоване та незаконне, таке, що постановлене з неповним з'ясуванням дійсних обставин справи та з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що 31 травня 2010 року між ПАТ "Укргазпромбанк" та ОСОБА_2 був укладений Договір банківського кредиту №8-Ф-К/10-Л, із змінами й доповненнями (надалі - кредитний договір), за умовами якого: Позичальнику було надано кредит у сумі 1 300 000 (один мільйон триста тисяч) гривень (згідно Додаткової угоди №7 від 07 серпня 2013 року до кредитного договору) із сплатою 26% відсотків річних за користування кредитними коштами (згідно Додаткової угоди №10 від 27 травня 2014 року до кредитного договору) строк кредитування до 26 травня 2015 року. В якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 31 травня 2010 року між ПАТ "Укргазпромбанк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, предметом якого є нежиле приміщення площею 566,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, 72, яке належить Іпотекодавцям на праві спільної часткової власності по 1/2 частині кожному, на підставі договору дарування приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Жовнір І.Т. 30 березня 2007 року за реєстровим №3909. Інформацію про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в іпотеку ПАТ "Укргазпромбанк" зазначеного нерухомого майна була внесена до Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. У зв'язку з неналежним виконанням боржниками умов кредитного договору, банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості з боржників в солідарному порядку (справа №607/831/15-ц), яка триває на даний час. Вважають, що рішення Тернопільського міськрайонного суду вплинуло на права та інтереси ПАТ "Укргазпромбанк", оскільки їх не було залучено в якості третьої особи, що позбавило можливості захисту своїх прав та законних інтересів у суді.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим і пояснила, що 07.12.2017 відбулися торги, на яких Фонд гарантування вкладів продав право вимоги ПАТ "Укргазпромбанк" за кредитним договором № 8-Ф-К/10-Л від 31 травня 2010 року. Переможцем даних торгів стала вона, ОСОБА_1, а тому саме їй, а не ПАТ "Укргазпромбанк" чи Фонду належить право вимоги за спірним кредитом. Враховуючи наведене вважає, що права ПАТ "Укргазпромбанк" жодним чином не порушені.

Відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим і підтвердила те, що нею в повному обсязі був визнаний позов про розірвання договору дарування, оскільки дійсно, протягом липня та серпня 2016 року, шляхом психологічного насильства з її сторони здійснювався тиск на доньку - ОСОБА_1, яка від цього постраждала.

Представник ПАТ "Укргазпромбанк" та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день та час слухання справи і про причини неявки суду не повідомили. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала їх неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що беручи до уваги визнання позову відповідачем ОСОБА_2 та те, що вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні злочину проти здоров'я позивача встановлена вироком суду, що набрав законної сили, а тому прийшов до висновку про задоволення позову шляхом розірвання договору дарування нежилого приміщення АДРЕСА_1, укладеного 30 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 та зобов'язання відповідачів повернути позивачу вищезазначене спірне нежитлове приміщення.

З даним висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.727 ЦК України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини, чоловіка, або батьків.

Судом встановлено, що згідно з договором дарування приміщення від 30 березня 2007 року, нотаріально посвідченого та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 передала безоплатно у власність, а обдаровані, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, прийняли по 1/2 (одній другій) частці кожен, як дарунок, нежиле приміщення № 72 (сімдесят два) по проспекту Степана Бандери у місті Тернополі (а.с. 8).

Відповідно до вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 вересня 2016 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України за те, що ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, 28 червня 2016 року близько 19 год. у приміщенні ринку "Новий+" умисно наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень (а.с. 9).

Згідно заяви про визнання позову та розгляд справи у відсутності відповідача, ОСОБА_2 позов визнала повністю та просила задовольнити його в повному обсязі (а.с. 31).

Крім цього, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтвердила факт психологічного насильства з її сторони щодо доньки ОСОБА_1 протягом липня-серпня 2016 року.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Доказів того, що ОСОБА_2 умисно визнала позов з метою уникнення відповідальності від виконання зобов'язань за кредитним договором судом не було здобуто.

Крім цього, відповідно до ст.23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідно нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Вказані положення закріплені і в підпункті 1 пункту 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року.

Таким чином, ОСОБА_1 внаслідок розірвання спірного договору дарування набула статусу іпотекодавця нежитлового приміщення і має всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, ОСОБА_1 здійснила викуп боргових зобов'язань ОСОБА_2 по договору банківського кредиту № 8-Ф-К-Л перед ПАТ "Укргазпромбанк", зокрема 7 грудня 2017 року стала переможцем торгів, де Фонд гарантування вкладів продав право вимоги за кредитним договором № 8-Ф-К-Л, що підтверджується результатами проведених торгів розміщеному на сайті auction.ea.openprocurement.org (лот F73G4220). Вказана інформація розміщена і на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів.

Відтак, саме ОСОБА_1 належить право вимоги за спірним кредитом, а не ПАТ "Укргазпромбанк" чи Фонду гарантування вкладів.

Тому, колегія суддів прийшла до висновку, що права та інтереси ПАТ "Укргазпромбанк" не порушені, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та встановлених обставин по справі, в зв'язку з чим підстав для скасування рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 листопада 2016 року не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315-317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно: