Ухвала суду № 71066107, 12.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/2966/17 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Провадження № 22-ц/783/6208/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

№2-во/783/40/17

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Ванівського О.М., Шандри М.М.

секретаря: Симець В.І.

за участю: ОСОБА_2 її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики та заяву про виправлення описки в ухвалі від 07.11.2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2017 року визнано мирову угоду між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Укладенням даної Угоди позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5, інтереси якого представляє ОСОБА_7, згідно нотаріально посвідченої довіреності від 21.12.2016 року підтверджують факт добровільного врегулювання спору, що є предметом розгляду у справі.

За відповідачем - ОСОБА_5 зареєстрований на праві власності житловий будинок позначений на плані літ. "А-2" , загальною площею 244.3 кв.м., житловою площею 100.9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, який належить йому на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01.03.2017 року та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав за № 1198972646106.

Позивач відмовляється від стягнення коштів по борговій розписці від 29 травня 2016 року, а відповідач в рахунок погашення заборгованості визнає безумовне та беззаперечне право власності позивача на житловий будинок позначений на плані літ. "А-2" , загальною площею 244.3 кв.м., житловою площею 100.9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4 ( прож. АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1) право власності на житловий будинок позначений на плані літ. "А-2", загальною площею 244.3 кв.м., житловою площею 100.9 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.

Позивач також вказував, що відмовляється від усіх заявлених позовних вимог у даній справі.

Сторони підтверджують вільне волевиявлення та бажання на укладення вказаної Угоди та закриття провадження у справі.

У випадку невиконання або неналежного виконання Угоди стороною, що прийняла на себе зобов'язання, її виконання здійснюється згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Дану ухвалу оскаржила ОСОБА_2, подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що її малолітня донька ОСОБА_8 в інтересах якої вона звертається з апеляційною скаргою, зареєстрована та проживає разом з нею та її мамою ОСОБА_9 в спірному будинку АДРЕСА_1, іншого житлового приміщення у власності вони не мають. Вказує, що суд не перевірив вказаних відомостей внаслідок чого ухвалив незаконне рішення.

Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2017 року та постановити ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди та направити справу на продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та її представника ,перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно до ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 та 5 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті, вона ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах і повинна виконуватися добровільно. У протилежному разі мирова угода, затверджена (визнана) судом, може бути підставою для примусового виконання.

При цьому згідно із ч. 5 ст. 175 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Однак, визнаючи мирову угоду та закриваючи провадження у справі, районний суд не звернув уваги на те, що на порушення вищезазначених вимог закону було порушено права третіх осіб, а саме осіб, які мають права користування та право проживання в квартирі, права власності на яку передано за умовами визнаної судом мирової угоди. Вказані особи (малолітня ОСОБА_8 та ОСОБА_10.) до участі у справі не залучені. При цьому ці обставини повинні були бути з'ясованими під час вирішення питання про визнання мирової угоди.

Ухвалою апеляційного суду від 07.11.2017 року заяву про забезпечення позову було задоволено та забезпечено позов, а саме накладено арешт на житловий будинок № 27\7 загальною площею 244,3 кв.м., житловою площею 100,9 кв.м.,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_6.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що районний суд дійшов передчасного висновку про необхідність визнання укладеної між сторонами мирової угоди та про закриття провадження у справі, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції та за таких обставин слід скасувати заходи забезпечення накладені ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 7 листопада 2017 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, 313, п. 2 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 травня 2017 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасувати заходи забезпечення вжиті ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 листопада 2017 року у виді накладення арешту на житловий будинок №27/7, загальною площею 244,3 кв.м., житловою площею 100,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: