Ухвала суду № 71065057, 13.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/4431/17-ц Головуючий у 1-й інстанції: Калюжна В.В.

Провадження № 22-ц/778/4047/17 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Полякова О.З.,

Суддів: Крилової О.В.

Трофимової Д.А.

при секретарі: Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,-

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначав, з 01.06.1982 року по 13.06.2012 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем, працював у Відокремленому структурному підрозділі «Вагонне депо Запоріжжя - Ліве» ДП «Придніпровська залізниця».

З 01.12.1988 року позивач працював на посаді начальника вагона-транспортера зчленованого типу з підсумованим обліком робочого часу з періодом обліку потурно, який передбачав надання оплачуваного часу домашнього відпочинку.

При звільненні Відповідачем було виплачено 55 568 грн. 46 коп. за 286 діб загального часу домашнього відпочинку, який не був ним використаний. Вказана сума грошових коштів була розрахована в порядку, передбаченому для виплати компенсації за невикористану відпустку.

Такі дії щодо виплати заробітної плати за невикористані дні домашнього відпочинку вважає незаконними, оскільки, на його думку, цей час згідно із нормами чинного законодавства має бути оплачено як надурочну роботу у подвійному розмірі.

Враховуючи вищенаведене просив суд стягнути з ПАТ «Українська залізниця» заборгованість з виплати заробітної плати за 286 діб невикористаного часу домашнього відпочинку, як надурочних робіт у сумі 25 702 грн. 82 коп. та стягнути витрати на оплату правової допомоги.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_3 заборгованість з виплати заробітної плати за 286 діб невикористаного домашнього відпочинку в сумі 25 702,82 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Стягнуто з ПАТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в сумі 640 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.1982 року по 13.06.2012 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, а саме працював у Відокремленому структурному підрозділі «Вагонне депо Запоріжжя - Ліве» Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

При звільненні з ОСОБА_3 було проведено розрахунок та виплачено компенсацію за час невикористаного домашнього відпочинку за 286 діб на загальну суму 55568,46 грн.

Сторони визнають, що при звільненні у ОСОБА_3 кількість невикористаних діб домашнього відпочинку становить саме 286 діб. Спірною для сторін обставиною є порядок обчислення компенсації за дні відпочинку.

На підставі ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Відповідно до п. 4.1 Колективного договору ДП "Придніпровська залізниця" вбачається, що режим праці і відпочинку в структурних підрозділах регламентується "Правилами внутрішнього трудового розпорядку" та "Особливостями регулювання робочого часу і часу відпочинку окремих категорій працівників залізничного транспорту і метрополітенів, пов'язаних із забезпеченням безпеки руху поїздів і обслуговування пасажирів", затверджених наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 10.03.1994 року №40-Ц (далі Наказ 40-Ц).

Згідно з п. 1.1 Наказу 40-Ц особливості регулювання робочого часу враховують специфіку організації праці і регулюють робочий час і час відпочинку окремих категорій працівників залізничного транспорту і не змінюють встановлених законодавством загальних і спеціальних гарантій і пільг.

Пунктами 1.3, 1.7. Наказу 40-Ц передбачено, що для працівників, постійна робота яких відбувається в дорозі при загальній тривалості поїздки в обидва кінці три доби і більше, може запроваджуватись підсумований облік робочого часу з періодом обліку потурно. Турою вважається час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки після відпочинку у пункті постійної роботи.

При роботі потурно пунктом 11.8 Наказу 40-Ц встановлено особливий порядок надання часу відпочинку, згідно з яким загальний час належного відпочинку в основному пункті для працівників, постійна робота яких протікає в дорозі, треба визначати шляхом множення включеного в роботу числа відпрацьованих годин за поїздку на коефіцієнт 2,6 та віднімання часу чи днів відпочинку в дорозі і додавання за календарем недільних та святкових днів за поїздку, туру. При цьому щотижневі дні відпочинку за час поїздки надаються в підсумованому вигляді відразу після поїздки.

Відпочинок працівнику повинен бути наданий, як правило, після кожної поїздки повністю. У виняткових випадках, коли відпочинок після цієї поїздки не міг бути наданий повністю, невикористана кількість годин відпочинку за цю поїздку може бути приєднана до належної кількості годин відпочинку за наступні 1-2 поїздки (тури).

Якщо протягом 1-2 наступних поїздок (тур) невикористана частина відпочинку за попередню поїздку (туру) не буде надана повністю, еквівалентна кількість робочих годин зараховується і оплачується як надурочна робота. Години роботи в святкові та ненадані вихідні дні, оплачені в подвійному розмірі, додатковій оплаті як надурочний час не підлягають.

За змістом Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників "Вагонного депо Запоріжжя-Ліве" встановлено 8-ми годинний робочий день при роботі із п'ятиденним робочим тижнем.

У відповідності до положень статті 106 КЗпП України оплата роботи в надурочний час здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки.

Частиною 1 ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, при звільненні ОСОБА_4 йому мала бути виплачена заробітна плата за еквівалентну кількість робочих годин часу невикористаного домашнього відпочинку в подвійному розмірі годинної ставки.

Відповідно до витягів зі штатного розпису робітників вагонного депо Запоріжжя -Ліве ДП «Придніпровська залізниця» з 01.05.2012 року тарифний оклад начальника вагону транспортера зчленованого типу складав 2967 гривень (а.с.13).

Згідно розпорядження Укрзалізниці від 27.03.2014 року № ЦЗЕ 11\184 «Щодо обліку та оплати праці працівникам, що працюють з підсумковим обліком робочого часу» працівникам, оплата праці яких провадиться за посадовими окладами, для оплати надурочних годин роботи, роботи у святкові та вихідні дні, а також вечірніх та нічних годин, розраховується годинна тарифна ставка, виходячи з встановленого середньомісячного посадового окладу та середньомісячної кількості годин за нормою облікового періоду.

В 2012 році середньорічна норма робочого часу склала 166.8 годин (2001 година/12=1668.8). Годинна тарифна ставка складає 17,78 грн. (2967 грн. посадового окладу / 166.8 годин).

Враховуючи, що ОСОБА_3 працював за 8-годинним графіком, йому має бути компенсовано 2288 годин невикористаного відпочинку (286 діб * 8 годин).

Сума заробітної плати за час невикористаного відпочинку обчислюється наступним чином. 2288 годин помножуються на годинну тарифну ставку в сумі 17,78 грн. в подвійному розмірі, що разом становить 81361 грн. 28 коп.

ОСОБА_3 за 286 діб невикористаного відпочинку було виплачено 55658 грн. 46 коп.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідач має виплатити недоплачену частину компенсації в сумі 25702,82 грн. (81361-55658,46).

Докази та обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2017 року у цій справі - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: