Рішення № 71064100, 12.12.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/1757/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Собослой Г.Г.,Фазикош Г.В.,

секретарі: Терпай С.М.,

за участі сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2017 року у справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про реальний поділ незавершеного будівництвом будинку, встановлення порядку користування земельною ділянкою та вселення, а також зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И Л А:

11.07.2016 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Позовні вимоги мотивувала тим, що з 05 вересня 1998 року по сьогоднішній день перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем - ОСОБА_6.

Під час перебування у шлюбі, на підставі рішення Олешницької сільської ради від 22.12.1998 року ОСОБА_3 отримав земельну ділянку площею 0,18 га по АДРЕСА_1. Після цього, 09.02.2000 року, було виготовлено будівельний паспорт і сторони почали будувати житловий будинок, який на момент звернення до суду має ступінь готовності у 56 %.

У зв'язку з вищевказаним позивач просила суд реально поділити між сторонами в рівних частинах спірний незавершений будинок, визначити порядок користування земельною ділянкою під ним.

До початку розгляду справи по суті, 15.09.2016 року, відповідачем подано зустрічний позов про розірвання шлюбу (а.с.50-51).

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.09.2016 року два вищевказані позови об'єднані в одне провадження (а.с.56).

До початку розгляду справи по суті позивач доповнила позовні вимоги (а.с.156-161).

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_6 задоволено частково.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою пл. 0,1714 га, розташованої по АДРЕСА_1, Виноградівського району, Закарпатської області відповідно до першого варіанту запропонованого у висновку експерта, а саме: виділено у користування ОСОБА_2 дві земельні ділянки площами S2=216,1 кв.м. та S3=577,2 кв.м., які будуть з'єднані між собою землями спільного користування S1=127,4 кв.м.; виділено у користування ОСОБА_6 земельну ділянку площею S4=793,3 кв.м., доступ на яку буде здійснюватись через земельну ділянку, що перебуває у спільному користуванні S1=127,4 кв.м.; земельну ділянку S1=127,4 кв.м. залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_6.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований 05 вересня 1998 року у виконкомі Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, запис в книзі реєстрації актів про одруження №24.

Судові витрати за подання позову про розірвання шлюбу, а саме 551 грн. 20 коп. судового збору слід покладено на ОСОБА_3, який сплатив їх при поданні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення змінити, задовольнивши уточнені та доповнені вимоги первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Рішення в частині розірвання шлюбу сторонами не оскаржено та відносно встановлення порядку користування земельною ділянкою не оскаржено, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Судом вірно встановлено, - між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 05 вересня 1998 року укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження, видане виконкомом Олешницької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, й зроблено в книзі реєстрації актів запис за №24 (а.с.8). Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).

Рішенням третьої сесії Олешницької сільської ради 23 скликання від 22 грудня 1998 року виділено ОСОБА_3 земельну ділянку пл. 018 га по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку та господарських споруд. Після цього 09 жовтня 2000 року виготовлено будівельний паспорт і подружжя приступило до будівництва будинку.

Згідно висновку експерта №237/11-16 від 03.01.2017 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, будівництвом не завершений, процент готовності становить 68,99%, а його дійсна ринкова вартість становить 990649,68 грн.

Згідно довідки №279 від 09.04.2016 року, наданої комунальним підприємством Виноградівське районне БТІ, вище зазначений спірний будинок рахується за ОСОБА_3 (а.с.17).

09.04.2016 року на замовлення ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.18-20).

Частиною 3 та 4 статті 368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до вимог ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Житловий будинок будувався в період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, а тому є спільною сумісною власністю сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об'єкта незавершеного будівництва суд може право за цими особами на будівельні_матеріали і конструктивні елементи будинку урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити у компенсацію.

Правовий аналіз статей 60, 63, 69 СК України та статей 328, 331, 368, 372 ЦК дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об'єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін, що і просила визнати позивачка по справі.

Правовові висновки містяться у постановах Верховного Суду України від грудня 2015 року та 07 вересня 2016 року .

Таким чином, так як спірний об'єкт незавершеного будівництва побудований сторонами в шлюбі, за спільні кошти подружжя та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя; процент готовності незавершеного будинку становить 68.99 відсотків, фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, можливо згідно експертизи поділити реально між сторонами.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1 підлягає поділу, оскільки є технічна можливість переобладнати приміщення в ізольовані квартири, можливо виділити окремі його кімнати , закріпити за кожним право на 1/2 частину придбаного майна, що випливає з висновку судово-будівельної експертизи.

За таких обставин рішення підлягає зміні і незавершений будівництвом об'єкт підлягає поділу (відповідно до висновку судово-будівельної експертизи) з метою забезпечення реалізації прав сторін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_2,задовольнити частково.

Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2017 року змінити, а саме викласти його в такій редакції:

- визнати за ОСОБА_2, право на 1/2 частину спільно нажитого із ОСОБА_3 майна, а саме: на 1/2 частину незавершеного будівництвом будинку з надвірними спорудами з процентом готовності 68,99%, розташованого по АДРЕСА_1.

- реально поділити по половині вищевказаний об'єкт нерухомості, а саме ОСОБА_2 з першого поверху виділити в натурі житлову кімнату з коридором під літерою «1», пл. 27,1 кв.м., коридор зі сходовою кліткою під літерою «2», пл. 9,8 кв.м., санвузол під літерою «3», пл. 5,6 кв.м.; частину гаражу під літерою «6», пл. 10,6 кв.м., відкритий ґанок під літерою «1»; з другого поверху - житлову кімнату під літерою «7», пл. 25,7 кв.м., суміщений санвузол під літерою «8», пл. 4,8 кв.м.; коридор зі сходовою кліткою під літерою «9», пл. 10,4 кв,м., частину житлової кімнати під літерою «10», пл. 11,0 кв.м.; балкон під літерою «1У», загальною площею 105,0 кв.м.;

- відповідачу ОСОБА_3 виділити з першого поверху будинку кухню під літерою «4», пл. 25,3 кв.м., житлову кімнату під літерою «5», пл. 15,7 кв.м., частину гаражу під літерою «6», пл. 10,5 кв.м., терасу зі сходовою кліткою під літерою «111»; з другого поверху - частину житлової кімнати під літерою «10», пл. 32,1 кв.м., житлову кімната під літерою «11», пл. 24,0 кв.м., терасу зі сходовою кліткою під літерою «111», балкон під літерою «1У», загальною площею 107,6 кв.м;

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його постановлення і може бути оскаржено на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий

Судді