
243/2982/17
Провадження № 2-а/243/238/2017
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі
Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
при секретарі Мирошниченко (Останькович) А.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
представника третьої особи ОСОБА_6
представника третьої особи ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов'янськ адміністративний позов Благодійного фонду "Верховенство права-Україні" до ОСОБА_8, Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, Слов'янської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог: ГО "Гуртом Слов'янськ", ГО "Слов'янська січ", ГО "Єдина Україна Схід і Захід разом", ГО "Антикорупційна варта", ГО "Зелена стрічка", ОСОБА_9 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити невиконану дію, -
В С Т А Н О В ИВ :
У березні 2017 року Благодійний фонд "Верховенство права-Україні" звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_8, Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, Слов'янської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог: ГО "Гуртом Слов'янськ", ГО "Слов'янська січ", ГО "Єдина Україна Схід і Захід разом", ГО "Антикорупційна варта", ГО "Зелена стрічка" про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити невиконану дію, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 13.02.2017 року шість громадських організацій м. Слов'янська, а саме: Благодійний фонд «Верховенство права-Україні», ГО «Гуртом Слов'янськ», ГО «Слов'янська січ», ГО «Єдина Україна- Схід і Захід», ГО «Антикорупційна варта», ГО «Зелена стрічка», керуючись нормами та положеннями Постанови КМУ № 996 від 03.11.2010 року звернулись до Слов'янського міського голови ОСОБА_8, як до керівника виконавчої влади м. Слов'янська, з пропозицією включити до орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю та провести консультації з громадою міста, у термін та спосіб, передбачений вказаною постановою, щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, під час яких визначити необхідність приватизації та спосіб, за яким вона буде здійснена. Також у вказаному звернені представники громадських організацій міста пропонували міському голові відкласти розгляд питання, щодо приватизації вказаного приміщення, на сесії міської ради, яке було заплановано на 15.02.2017 року, до остаточного вирішення цього питання, під час проведення консультацій з громадськістю. 14.02.2017 року вказана пропозиція громадських організацій була розглянута на засіданні виконавчого комітету Слов'янської міської ради, але в супереч діючим положенням нормативно-правових актів, вона була відхилена виконавчим комітетом. При прийняті цього рішення членами виконавчого комітету Слов'янської міської ради не було враховано, що п.7 Порядку проведення консультацій з громадськістю, затвердженого Постановою КМУ № 996 від 03.11.2010 року, встановлює обов'язкову норму проведення консультацій, якщо пропозиція, щодо проведення яких з одного питання надійшла не менше, як від трьох інститутів громадського суспільства. У випадку пропозиції, щодо проведення консультацій, з питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, пропозиція надійшла від шести інститутів громадського суспільства. Спрямовуючи цього листа до органу виконавчої влади, представники вказаних громадських організацій виходили з того, що 09.02.2017 року виконавчий комітет Слов'янської міської ради затвердив орієнтовний план проведення консультацій з громадськістю на 2017 рік, керуючись саме нормами та положеннями Постанови КМУ № 996 від 03.11.2010 року Пункт 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю затвердженого Постановою КМУ № 996 від 03.11.2010 року: «Консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів». Пункт 7 Порядку визначає що «... У разі коли пропозиція , щодо проведення консультацій з громадськістю з одного питання надійшла не менше ніж від трьох інститутів громадського суспільства, такі консультації проводяться обов'язково. До інститутів громадського суспільства належать благодійні, громадські організації та інші. Враховуючи, що рішення про приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, безпосередньо стосуються економічних, соціальних, культурних інтересів мешканців м. Слов'янська, представники вище зазначених громадських організацій прийняли рішення спрямувати до виконавчого комітету листа з пропозицією о проведенні консультацій з громадськістю м. Слов'янська з цього питання. 15.02.2017 року на сесії Слов'янської міської ради було прийнято рішення про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1. Враховуючи, що це рішення базується на рішення виконавчого комітету, які прийняті з порушенням норм діючого законодавства, тому теж є протиправним. Також аналіз того, як здійснювалось обговорення та прийняття рішень про включення вказаного приміщення в план приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська на 2017 рік та вибір способу приватизації свідчить, що здійснено це було з порушенням норм законодавства про приватизацію державного та комунального майна та законодавства з запобігання корупції. На теперішній час, виконавчою владою м. Слов'янська рішення о проведенні консультації з громадою міста, щодо питання проведення консультацій приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, у термін та спосіб, передбачений Постановою КМУ № 996 від 03.11.2010 року, не прийнято, що є порушенням права громадських організацій. У зв'язку чим просять суд:
Рішення Слов'янської міської ради Донецької області від 15.02.2017 року № 8-ХХ-7 «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою: АДРЕСА_1» - визнати протиправним та скасувати, як таке, що не відповідає нормам діючого законодавства, прийнято з порушенням регламенту міської ради та утворююче можливість для нанесення збитків місцевого бюджету.
Рішення Слов'янської міської ради Донецької області від 09.11.2016 року № 19-ХVII-7 «Про внесення доповнення у додаток до рішення Слов'янської міської ради від 10.02.2016 № 12-VI-7 «Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, які підлягають приватизації в 2016-2017 роках» - визнати протиправним та скасувати, як таке, що не відповідає нормам діючого законодавства, прийнято з порушенням регламенту міської ради та утворююче можливість для нанесення збитків місцевого бюджету
Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області від 01.02.2017 року №76 «Про клопотання перед Слов'янською міською радою про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою: АДРЕСА_1» - визнати протиправним та скасувати, як таке, що не відповідає нормам діючого законодавства, прийнято з порушенням регламенту міської ради та утворююче можливість для нанесення збитків місцевого бюджету
Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області від 05.10.2016 року №703 «Про клопотання перед Слов'янською міською радою » - визнати протиправним та скасувати, як таке, що не відповідає нормам діючого законодавства, прийнято з порушенням регламенту міської ради та утворююче можливість для нанесення збитків місцевого бюджету
Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області від 15.02.2017 року №134 «Про звернення громадських організацій » - визнати протиправним та скасувати, як таке, що не відповідає нормам діючого законодавства, прийнято з порушенням регламенту міської ради та утворююче можливість для нанесення збитків місцевого бюджету.
Визнати протиправною бездіяльність міського голови м. Слов'янська ОСОБА_8 при здійсненні повноважень, щодо питання проведення консультацій щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідача, здійснити дії по внесенню на розгляд на засіданні виконавчого комітету Слов'янської міської ради питання, щодо організації та проведення консультацій з громадськістю м. Слов'янська, щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області по проведенню консультації з громадськістю міста Слов'янська, щодо питання проведення консультацій щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідача, здійснити дії по організації та проведення консультацій з громадськістю м. Слов'янська, щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, під час яких визначити необхідність приватизації та спосіб, за яким вона буде здійснена.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2017 року залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_9 (а.с.61 т.2).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, крім того представником позивача 18.10.2017 року було заявлено клопотання, відповідно до якого останній просив винести окрему ухвалу, про визнання дій секретаря міської ради ОСОБА_10 протиправними та наявності підстав для розгляду питання щодо притягнення його до відповідальності.
Представники відповідачів ОСОБА_8, Виконавчого комітету Слов'янської міської ради та Слов'янської міської ради ОСОБА_3, що діє на підставі довіреностей №01.01-12/906 від 02.06.2017 року (а.с.132 т.1), №01.01-12/907 від 02.06.2017 року (а.с.133 т.1), №01.01-12/908 від 02.06.2017 року (а.с.134 т.1) та ОСОБА_2, що діє на підставі довіреностей №01.01-12/912 від 02.06.2017 року (а.с.135 т.1), №01.01-12/910 від 02.06.2017 року (а.с.136 т.1), №01.01-12/909 від 02.06.2017 року (а.с.137 т.1), в судовому засіданні просили у задоволенні заявлених вимог відмовити, надали заперечення від 07.06.2017 року (а.с.79-82 т.1), з якого вбачається, що відповідно до КАС України, право оскаржити правові акти мають особи, до яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких засновано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. В даному адміністративному позові позивачем не зазначено факт застосування до нього оскаржуваних актів міської ради, її виконавчого комітету, не зазначено в чому полягають порушені права, свободи та охоронювані законом інтереси, або як оскаржувані рішення перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, та, як наслідок, потребують правового захисту в суді. В той же час, відповідно до КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень більшістю голосів депутатів від загального складу ради. Частина 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Пунктами 22, 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання: затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування; прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації;визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку. Частиною 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Відповідно до ст.71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження. Таким чином вважає, що оскаржувані рішення, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з обговоренням на засіданні постійних комісій міської ради від 01. 11.2016 року, від 04.11.2016 року та 07.02.2017 року. Проекти зазначених рішень були оприлюднені на офіційному веб-сайті міської ради 23.09.2016 року та 17.01.2017 року. Таким чином, вся інформація про діяльність Слов'янської міської ради та її виконавчого комітету, зокрема рішення міської ради, виконавчого комітету,розпорядження міського голови, розміщується на офіційному сайті міської ради є доступною для ознайомлення всіма зацікавленими особами. Крім того зазначили, що рішення Слов'янської міської ради від 15.02.2017 №8- ХХ-7 «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою: АДРЕСА_1» прийнято у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та, відповідно, до рішення міської ради від 10.07.2012 року «Про затвердження Порядків з питань Приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська», та рішення міської ради від 26.11.2014 року «Про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська на 2015-2017 роки». Рішення Слов'янської міської ради від 15.02.2017 року №8-ХХ-7 «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою: АДРЕСА_1» є актом індивідуальної дії та вичерпало свою дію. 06.04.2017 року було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 між управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 Рішення, зазначені в позові, що стосуються приватизації майна окремим суб'єктом (особою) не є нормативними актами, ними не встановлюються, не змінюються) чи припиняються норми права, вони не розраховані на широке коло осіб та які застосовуються неодноразово, що, виключає проведення консультацій з громадськістю, так як відповідно до Порядку консультації проводяться щодо нормативних актів. Вимога щодо визнання протиправною бездіяльність міського голови та зобов'язання його здійснити дії по внесенню на розгляд виконавчого комітету питання проведення консультацій щодо приватизації зазначеного у позові майна взагалі є такою, що суперечить самому позову, так як наявність прийнятого рішення виконкому від 15.02.2017 року №134 «Про звернення громадських організацій», яке оскаржується, свідчить про те, що міським головою було внесено на розгляд виконкому дане питання та прийнято виконавчим комітетом відповідне рішення.
Крім того, стосовно клопотання представника позивача від 18.10.2017 року, надали заперечення, відповідно до якого, зазначили, що згідно ч.2 ст. 11 КАС України та у відповідності до п.5 Постанови Пленуму ВАСУ 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Механізм протидії корупції передбачає функціонування спеціально уповноважених суб'єктів у цій сфері, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень. Статтею 255 КУпАП, визначений перелік осіб, що має право складати протоколи у справах про адміністративні корупційні правопорушення. Станом на теперішній час відсутня будь-яка інформація, що підтверджує факт складення відносно члена виконавчого комітету та секретаря Слов'янської міської ради ОСОБА_10, спеціально уповноваженим суб'єктом у сфері виявлення та протидії корупції протоколу про адміністративне корупційне правопорушення передбачені ст.ст. 172-4 - 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_10 У зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника позивача щодо винесення окремої ухвали про визнання дій секретаря міської ради ОСОБА_10 протиправними та наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення його до відповідальності.
Представник третьої особи ГО "Антикорупційна варта" ОСОБА_7 (а.с.155 т.1), в судовому засіданні просив заявлені вимоги задовольнити.
Представник третьої особи ГО "Слов'янська січ" ОСОБА_4 (а.с.156-158 т.1), в судовому засіданні просив заявлені вимоги задовольнити.
Представники третіх осіб ГО "Гуртом Слов'янськ", ГО "Єдина Україна Схід і Захід разом" ОСОБА_11 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги та просили позов задовольнити.
Представник третьої особи ГО "Зелена стрічка" ОСОБА_12, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, просив справу розглянути за своєю відсутністю (а.с.199 т.1), тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи, в порядку ст. 122 КАС України.
Третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9, в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності третьої особи, в порядку ст. 122 КАС України.
Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що Слов'янська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду Слов'янська та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Слов'янська міська рада у своїй діяльності керується: Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування,Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", Законом України „Про статус депутатів місцевих рад", Законом України „Про службу в органах місцевого самоврядування", Законом України "Про органи самоорганізації населення", Законом України "Про асоціації органів місцевого самоврядування", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України, Указом Президії Верховної Ради Української РСР "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР" та іншими законодавчими актами України. Виконавчими органами міської ради є її виконавчий комітет, відділи, управління та інші створювані радою виконавчі органи.
Виконавчі органи міської ради підконтрольні й підзвітні міській раді, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Слов'янський міський голова є головною посадовою особою територіальної громади Слов'янська. Він очолює виконавчий комітет міської ради, головує на його засіданнях.
Повноваження міської ради, її виконавчих органів та міського голови визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
1. Вирішуючи питання стосовно визнання рішення виконавчого комітету від 05.10.2016 року № 703 «Про клопотання перед Слов'янською міською радою» протиправним та його скасування у зв'язку з порушенням норм законодавства, суд виходить з наступного.
До управління комунальної власності Слов'янської міської ради надійшло звернення орендаря - фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 про включення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, нежитлового приміщення площею 112, 1 кв.м за адресою АДРЕСА_1.
Дане звернення було розглянуто виконавчим комітетом Слов'янської міської ради 05.10.2016 року та прийнято рішення № 703 «Про клопотання перед Слов'янської міською радою». Відповідно до протоколу № 28 від 05.10.2016 року (а.с.184-189), а саме з пункту № 31 зазначеного протоколу (а.с.189 том 1) вбачається що за дане рішення проголосували «за» одноголосно, тобто і секретар міської ради ОСОБА_10
В судовому засіданні встановлено, цього не заперечують учасники процесу, крім того, даний факт підтвердив міський голова ОСОБА_8, що був допитаний в якості свідка, що ОСОБА_9 є дружиною ОСОБА_10, однак останній проголосував за зазначене рішення виконавчого комітету.
Відповідно до декларації про доходи ОСОБА_10 за 2016 рік, (https:ІНФОРМАЦІЯ_1) ОСОБА_9 є дружиною останнього.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: …
в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», передбачені обов'язки осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, а саме:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжитизаходівщодоврегулюванняреальногочипотенційногоконфліктуінтересів.
У статті першій вищезазначеного закону наведені терміни, що вживаються в такому значенні:
- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
- близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта.
Таким чином, ОСОБА_10 при голосування 05.10.2016 року за внесення доповнень у додаток до рішення Слов'янської міської ради від 10.02.2016 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Слов'янськ, які підлягають приватизації у 2016-2017 роках», повинен був користуватися вищевикладеними нормами зазначеного закону та утриматися від голосування, попередивши про реальний конфлікт інтересів. Однак, ОСОБА_10 здійснив особисте голосування за вказане рішення в умовах реального конфлікту інтересів, що знайшло своє підтвердження як протоколом засіданні виконавчого комітету № 28 від 05.10.2016 року, відеозаписом вказаного засіданні, переглянутим в судовому засіданні та поясненнями свідка ОСОБА_8
Посилання представника відповідача на відсутність обов'язкового повідомлення секретарем міської ради міського голову Слов'янської міської ради про реальний конфлікт інтересів, оскільки міський голова не є керівником виконавчої влади в м. Слов'янську не може бути прийнято судом до уваги, оскільки на суб'єктність Закону України «Про запобігання корупції» зазначає ст. 3, із тексту якої вбачається, що державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування є суб'єктам, на яких поширюється дія цього закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 05.10.2016 року № 703 «Про клопотання перед Слов'янської міською радою» прийнято в порушення закону, є протиправним, тому підлягає скасуванню.
2. Вирішуючи питання про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 76 від 01.02.2017 року «Про клопотання перед Слов'янською міською радою про приватизацію мана комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою АДРЕСА_1», суд виходить з наступного.
Як вбачається з Протоколу № 3 засідання виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 01.02.2017 року, пунктом 37 розглядалося питання «Про клопотання перед Слов'янською міською радою про приватизацію мана комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою АДРЕСА_1» та прийнято рішення клопотати перед Слов'янською міською радою про приватизацію орендарем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 - майна комунальної власності територіальної громади нежитлового приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі комунального підприємства «ЖЄК № 4», визначивши спосіб приватизації - викуп.
30.01.2017 року секретар міської ради, член виконавчого комітету ОСОБА_10 надав Повідомлення про наявність конфлікту інтересів, зазначивши, що відмовляється від участі у голосуванні під час розгляду блоку питань, підготовлених управлінням комунальної власності (а.с. 29 том 2).
З відеозапису засідання виконавчого комітету від 01.02.2017 року вбачається, що дане повідомлення на засіданні міським головою ОСОБА_8 оголошено не було, аналогічні пояснення він такою надав в судовому засіданні. Це оголошення також не було повідомлено під час засіданні виконкому, що підтверджується відеозаписом, переглянутим в суді, незважаючи на те, що у протоколі мається відмітка про повідомлення ОСОБА_10 про те, що він не буде брати участь у голосуванні з метою усунення конфлікту інтересів. (а.а. 183 том 1).
Згідно ст. 30 Закону України «Про запобігання корупції» усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації. Усунення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.
Відповідно до ст. 35 зазначеного закону, уразі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Про конфлікті інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.
Таким чином, міський голова ОСОБА_13 не зробив цього повідомлення, хоча йому достовірно було відомо про наявність конфлікту інтересів члена колегіального органу, що також підтверджується і особистими поясненнями свідка ОСОБА_8
Крім того, секретарем міської ради були порушені строки повідомлення по конфлікт інтересів.
Згідно пункту 2 частини 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» суб»єкт закону повинен повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що секретарю міської ради про наявність конфлікту інтересів стало відомо лише за один день перед засіданням, коли йому надали проект рішення (відповідно до регламенту), оскільки відповідно до проекту рішення, що був наданий секретарю міської ради разом з пояснювальною запискою, він отримав його 17.01.2017 року, про що стоїть його особистий підпис: «Секретар міської ради ОСОБА_10»(а.с. 83 оборот том 1).
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки дане рішення є похідним від рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 703 від 05.10.2016 року, прийнято з порушенням ст. 28, 30, 35 Закону України «Про запобігання корупції», воно є протиправним та підлягає скасуванню.
3. Вирішуючи питання стосовно законності прийнятих рішень Слов'янською міською радою від 09.11.2016 року № 19-ХVІІ-7 «Про внесення доповнень у додаток до рішення Слов'янської міської ради від 10.02.2016 року № 12-VІ-7 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, які підлягають приватизації в 2016-2017 роках», а також Рішення міської ради від 15.02.2017 року № 8-ХХ-7 «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янськ», розташованого за адресою АДРЕСА_1», суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 3 ст. 26 Регламенту Слов'янської міської ради до проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:
? характеристика стану речей у галузі, яку врегульовує це рішення;
? потреба і мета прийняття рішення;
? прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття рішення;
? механізм виконання рішення;
? порівняльні таблиці змін (у випадку, якщо проектом рішення пропонується внести зміни до існуючого рішення ради);
? прогноз щодо можливого зменшення надходжень або збільшення видатків місцевого бюджету (а.с.109 том 1).
Разом з тим, як вбачається з пояснювальної записки до проекту рішення «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янськ», розташованого за адресою АДРЕСА_1», вимоги до пояснювальної записки до вказаного проекту рішення не містили в собі обґрунтувань в необхідності його прийняття.
Крім того, зазначене обґрунтування не було надано і в судовому засіданні. Так, у Пояснювальній записці вказано було, що орендарем за рахунок власних коштів були виконані невід'ємні поліпшення на суму більше ніж 25% ринкової вартості об'єкта, однак будь-яких підтверджень в судовому засіданні надане не було, незважаючи на те, що позивач оспорював даний факт.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Слов'янської міської ради від 09.11.2016 року № 19-ХVІІ-7 «Про внесення доповнень у додаток до рішення Слов'янської міської ради від 10.02.2016 року № 12-VІ-7 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, які підлягають приватизації в 2016-2017 роках», а також Рішення Слов'янської міської ради від 15.02.2017 року № 8-ХХ-7 «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янськ», розташованого за адресою АДРЕСА_1» є похідними від рішень виконавчого комітету № 703 від 05.10.2016 року «Про клопотання перед Слов'янської міською радою» та № 76 від 01.02.2017 року «Про клопотання перед Слов'янською міською радою про приватизацію мана комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою АДРЕСА_1»та прийнятими в порушень корм закону України «Про запобігання корупції» та ст. 26 Регламенту Слов'янської міської ради.
4. Вирішуючи питання стосовно законності Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 134 «Про розгляд звернення громадських організацій» від 15.02.2017 року, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 09.20.2017 року № 80 «Про затвердження Орієнтовного плану проведення виконавчим комітетом Слов'янської міської ради консультацій з громадськістю на 2017 рік» (а.с.37 том 2), затверджено Орієнтовний план проведення виконавчим комітетом Слов'янської міської ради консультацій з громадськістю на 2017 рік ( а.с.38 том 2).
13.02.2017 року шість громадських організацій м. Слов'янська, а саме: Благодійний фонд «Верховенство права-Україні», ГО «Гуртом Слов'янськ», ГО «Слов'янська січ», ГО «Єдина Україна- Схід і Захід», ГО «Антикорупційна варта», ГО «Зелена стрічка», звернулися до Слов'янського міського голови ОСОБА_8, як до керівника виконавчої влади м. Слов'янська з пропозицією включити до орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю та провести консультації з громадськістю міста, у термін та спосіб, передбачений Постановою КМУ № 996 від 03.11.2010 року щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янськ, розташованого за адресою АДРЕСА_1, під час яких визначити необхідність приватизації та спосіб, за яким вона буде здійснена. Представники громадськості пропонували міському голові відкласти розгляд питання щодо приватизації вказаного приміщення на сесії міської ради, яке буде заплановане 15.02.2017 року до остаточного вирішення цього питання під час проведення консультацій з громадськістю.
15.02.2017 року Рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 134 «Про розгляд звернення громадських організацій» відхилено подану громадськими організаціями вищевказану пропозицію.
Аналізуючи доводи представника позивача стосовно заявлених вимог про визнання рішення протиправним та його скасування у зв'язку з порушенням норм законодавств та утворюючим можливість для нанесення збитків місцевому бюджету, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010 року «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (з наступними змінами та доповненнями)консультації з громадськістю організовує і проводить орган виконавчої влади, який є головним розробником проекту нормативно-правового акта або готує пропозиції щодо реалізації державної політики у відповідній сфері державного і суспільного життя. Інформація, пов'язана з організацією та проведенням консультацій з громадськістю, оприлюднюється у спеціально створеній рубриці "Консультації з громадськістю" офіційного веб-сайту органу виконавчої влади.
Пунктом 7 зазначеної Постанови КМУ визначено, що громадські об'єднання, релігійні, благодійні організації, творчі спілки, професійні спілки та їх об'єднання, асоціації, організації роботодавців та їх об'єднання, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації, інші непідприємницькі товариства та установи, легалізовані відповідно до законодавства (далі - інститути громадянського суспільства), можуть ініціювати проведення консультацій з громадськістю з питань, не включених до орієнтовного плану, шляхом подання відповідних пропозицій громадській раді або безпосередньо органу виконавчої влади.
Уразі коли пропозиція щодо проведення консультацій з громадськістю з одного питання надійшла не менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, такі консультації проводяться обов'язково.
Пункт 12 Постанови КМУ № 996 від 03.11.2010 року визначає обов»язковість проведення консультацій, а саме: «В обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які :
●стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян;
●стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища;
●передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері;
●визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання);
●стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами;
●визначають порядок надання адміністративних послуг;
●стосуються правового статусу громадських об'єднань, їх фінансування та діяльності;
●передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства та інше.
Згідно статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. Правові активи ступають і як форма діяльності органів місцевого самоврядування, і як засіб реалізації покладених на них функцій.
У законодавчому полі нормативно-правовий акт розглядається як письмовий документ, що закріплює рішення відповідних органів державної влади. За таким підходом нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який приймається уповноваженим органом держави і встановлює, змінює, припиняє чи конкретизує певну норму права, відображає волю уповноваженого суб'єкта права, є обов'язковим для виконання, має документальну форму закріплення, забезпечується у виконанні державою, у т.ч. примусовими засобами.
Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність, у межах якої видають акти нормативного характеру, тобто, здійснюючи відповідну правотворчу діяльність. Закономірність такого характеру діяльності органів місцевого самоврядування покликана, перш за все, необхідністю реалізації державної влади на місцях. Правотворча діяльність органів місцевого самоврядування здійснюється у межах встановленої для представницьких органів місцевої влади предметної галузі - питань місцевого значення. Якщо стисло конкретизувати зміст правотворчої діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, то вона полягає у виявленні волі територіальної громади і встановленні, зміні чи скасуванні правових норм, що регулюють суспільні відносини на місцевому рівні. Виходячи із зазначеного, актом органів та посадових осіб місцевого самоврядування слід вважати дії по встановленню, скасуванню, конкретизації або зміни сфери дії правової норми, якою регулюються муніципальні відносини, приймаються уповноваженим органом або посадовою особою місцевого самоврядування, документально оформлені і є обов'язковими для виконання у межах відповідної території.
Нормативні та інші документи, що приймаються відповідними органами і посадовими особами місцевого самоврядування у порядку, передбаченому Законом «Про місцеве самоврядування в Україні». За цим законом, зокрема, місцева рада в межах своїх повноважень приймає акти у формі рішень.
Як вбачається з матеріалів справи рішення № 8-XX-7 «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою АДРЕСА_1» від 15 лютого 2017 року приймалось відповідним органом самоврядування - на пленарному засіданні ХХ сесії Слов'янської міської ради 7 скликання та в порядку, передбаченому Законом «Про місцеве самоврядування в Україні».
Таким чином, суд не погоджується з доводами представника відповідача стосовно того, що спірне рішення не є нормативним актом, і відповідно відсутні були підстави для застосування п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010 року «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» і вважає дії відповідача такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та такими, що порушують права та законні інтереси зацікавлених осіб, а в даній адміністративній справі - Благодійний фонд «Верховенство права-Україні», ГО «Гуртом Слов'янськ», ГО «Слов'янська січ», ГО «Єдина Україна - Схід і Захід», ГО «Антикорупційна варта», ГО «Зелена стрічка».
6. Вирішуючи питання про визнання бездіяльності міського голови м. Слов'янська ОСОБА_8 при здійсненні повноважень щодо питання проведення консультацій щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади, суд виходить з наступного.
Статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
До складу виконавчого комітету, відповідно до п. 2.5 Регламенту виконавчого комітету Слов'янської міської ради, від 21.12.2016 року, входить міський голова.
Відповідно до п. 4.24. вищезазначеного Регламенту, члени виконкому на засіданнях виконавчого комітету мають право: - вносити пропозиції до порядку денного засідання та порядку роботи; - вимагати від доповідачів додаткових роз'яснень з питань порядку денного та проектів рішень; - брати участь в обговоренні питань; - у виняткових випадках вносити пропозиції про винесення питання на повторне голосування, перенесення обговорення питання на інше засідання виконавчого комітету, про додаткове вивчення питання спеціально створеною комісією; - вносити пропозиції про зміни і доповнення до проектів рішень або про їх доопрацювання.
Таким чином, дії міського голови по внесенню на розгляд на засідання виконавчого комітету Слов'янської міської ради питання, щодо організації та проведення консультацій з громадськістю м. Слов'янська, щодо питання приватизації спірного майна входять до повноважень міського голови, тому вимоги позивача про визнання бездіяльності міського голови м. Слов'янська ОСОБА_8 при здійсненні повноважень, щодо питання проведення консультацій щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1, та зобов'язання останнього здійснити дії по, суд вважає є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
7. Вирішуючи питання про визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Слов'янської міської ради по проведенню консультацій з громадськістю міста щодо питання проведення консультацій щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1 зобов'язавши відповідача здійснити дії по проведенню та організації консультації з громадськістю м. Слов'янська щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1, під час яких визначити необхідність приватизації та спосіб, за який вона буде здійснюватися, суд виходить з наступного.
Пунктом 7 Постанови КМУ № 996 від 03.11.2010 року визначено, що громадські об'єднання, релігійні, благодійні організації, творчі спілки, професійні спілки та їх об'єднання, асоціації, організації роботодавців та їх об'єднання, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації, інші непідприємницькі товариства та установи, легалізовані відповідно до законодавства (далі - інститути громадянського суспільства), можуть ініціювати проведення консультацій з громадськістю з питань, не включених до орієнтовного плану, шляхом подання відповідних пропозицій громадській раді або безпосередньо органу виконавчої влади.
Уразі коли пропозиція щодо проведення консультацій з громадськістю з одного питання надійшла не менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, такі консультації проводяться обов'язково.
Пункт 12 Постанови КМУ № 996 від 03.11.2010 року визначає обов»язковість проведення консультацій, а саме: «В обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які:
●стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян;
●стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища;
●передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері;
●визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання);
●стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами;
●визначають порядок надання адміністративних послуг;
●стосуються правового статусу громадських об'єднань, їх фінансування та діяльності;
●передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб'єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства та інше.
Враховуючи вищевикладені норми права, суд приходить до висновку про вимоги позивача стосовно визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Слов'янської міської ради по проведенню консультацій з громадськістю міста щодо питання проведення консультацій щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1 зобов'язавши відповідача здійснити дії по проведенню та організації консультації з громадськістю м. Слов'янська щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_1, під час яких визначити необхідність приватизації та спосіб, за який вона буде здійснюватися є обґрунтованими.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст.69 КАС України).
Адміністративним законодавством України встановлено, що докази у справі повинні бути належними та допустимими.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч.1, 2 ст. 70 КАС України).
Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є фактичні дані, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.
Об'єктом оцінки судом при ухваленні рішення є як докази (фактичні дані, відомості), так і процесуальні джерела, що їх містять (показання свідків, письмові і речові докази, висновки експертів, тощо).
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, в п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частина третя вказаної статті встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Саме у частині третій вказаної статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.
За змістом критерій прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України (далі - законом);
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані «прямі повноваження», так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) - так звані «похідні повноваження».
В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).
В зв'язку з зазначеним, органи місцевого самоврядування, допустивши помилку при прийнятті рішення повинні були діяти у спосіб та в порядку, передбаченому законом.
Аналізуючи викладені обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що Слов'янською міською радою був порушений діючий закон при прийнятті:
●Рішення Слов'янської міської ради від 09.11.2016 року № 19-ХVІІ-7 «Про внесення доповнень у додаток до рішення Слов'янської міської ради від 10.02.2016 року № 12-VІ-7 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, які підлягають приватизації в 2016-2017 роках»,
●Рішення міської ради від 15.02.2017 року № 8-ХХ-7 «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янськ», розташованого за адресою АДРЕСА_1»;
●Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради від 05.10.2016 року № 703 «Про клопотання перед Слов'янською міською радою»
●Рішення № 76 від 01.02.2017 року «Про клопотання перед Слов'янською міською радою про приватизацію мана комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою АДРЕСА_1»,
●Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 134 «Про розгляд звернення громадських організацій» від 15.02.2017 року.
Будь-яких належних та допустимих доказів, передбачених вищевикладеними нормами КАСУ відповідачем не представлено суду на підтвердження своїх доводів , тому суд приходить до об'єктивного висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Щодо заявленого представником позивача клопотання про винесення окремої ухвали стосовно встановлених під час розгляду справи, можливих порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції", з боку члена виконкому секретаря Слов'янської міської ради ОСОБА_10, суд виходить з наступного.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Отже, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Постановлення окремої ухвали є правом суду, а не його обов'язком, а рішення про ухвалення такого різновиду ухвал, приймається лише при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, або звернення до таких органів з метою розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд зазначає, що КАС України не встановлює обов'язку суду постановити окрему ухвалу, за наслідками ухвалення рішення про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень. Таким чином, суд приходить до висновку, що подане позивачем клопотання не містить обґрунтованих та достатніх підстав для постановлення судом окремої ухвали, а тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати на сплату судового збору в сумі 551грн. 20 коп. підлягають відшкодуванню відповідачем за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про доступ до публічної інформації» ст.ст. 17, 18, 69, 71, 94, 122, 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Благодійного фонду "Верховенство права-Україні" до ОСОБА_8, Виконавчого комітету Слов'янської міської ради, Слов'янської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог: ГО "Гуртом Слов'янськ", ГО "Слов'янська січ", ГО "Єдина Україна Схід і Захід разом", ГО "Антикорупційна варта", ГО "Зелена стрічка", ОСОБА_9 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити невиконану дію - задовольнити.
Рішення Слов'янської міської ради Донецької області від 15.02.2017 року № 8-ХХ-7 «Про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою: АДРЕСА_1» - визнати протиправним та скасувати.
Рішення Слов'янської міської ради Донецької області від 09.11.2016 року № 19-ХVII-7 «Про внесення доповнення у додаток до рішення Слов'янської міської ради від 10.02.2016 № 12-VI-7 «Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, які підлягають приватизації в 2016-2017 роках» - визнати протиправним та скасувати.
Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області від 01.02.2017 року №76 «Про клопотання перед Слов'янською міською радою про приватизацію майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресою: АДРЕСА_1» - визнати протиправним та скасувати.
Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області від 05.10.2016 року №703 «Про клопотання перед Слов'янською міською радою » - визнати протиправним та скасувати.
Рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області від 15.02.2017 року №134 «Про звернення громадських організацій » - визнати протиправним та скасувати.
Визнати протиправною бездіяльність міського голови м. Слов'янська ОСОБА_8 при здійсненні повноважень, щодо питання проведення консультацій щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом : АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідача, здійснити дії по внесенню на розгляд на засіданні виконавчого комітету Слов'янської міської ради питання, щодо організації та проведення консультацій з громадськістю м. Слов'янська, щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Слов'янської міської ради Донецької області по проведенню консультації з громадськістю міста Слов'янська, щодо питання проведення консультацій щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідача, здійснити дії по організації та проведення консультацій з громадськістю м. Слов'янська, щодо питання приватизації майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, розташованого за адресом: АДРЕСА_1, під час яких визначити необхідність приватизації та спосіб, за яким вона буде здійснена.
Стягнути з Слов'янського місцевого бюджету Слов'янської міської ради (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 2 код ЄДРПОУ: 04052821) судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. стягувач: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5 м. Київ, 01601), отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ -37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача - 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко
Судове рішення № 71063429, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 13.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 243/2982/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: