
Справа № 303/4026/17
№ 2а/303/256/17
ряд. стат. звіту - 106
УХВАЛА
Іменем України
14 грудня 2017 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого - судді Пак М.М.
секретар судового засідання Тромпак В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево клопотання Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про передання справи до Закарпатського окружного адміністративного суду, -
в с т а н о в и в :
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
15 серпня 2017 року від відповідача - Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до суду надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду. Клопотання мотивоване тим, що 16 січня 2017 року позивач звернувся до управління Фонду з проханням надати інформацію стосовно методики проведення призначення пенсії, якими документами та розрахунками було прийнято рішення про призначення йому пенсії у розмірі 967 грн. Відповідь на зазначену заяву було надано відповідно до Закону України «Про звернення громадян», в якому надано роз'яснення щодо призначення пенсії громадянину. Зазначає, що лист управління Фонду від 19 січня 2017 року № 1/03-29, яким позивачу надано відповідь на його звернення, не породжує певних правових наслідків, а носить лише інформаційний характер і не набуває статусу рішення в розумінні пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскарженим в адміністртивному суді в порядку адміністративного судочинства. Тому на підставі вищенаведеного в.о. начальника управління Фонду Чучка Н.І. просить вищевказану адміністративну справу передати за правилами предметної підсудності до Закарпатського окружного адміністративного суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу періоду його трудової діяльності в МП «Лідер» з 16.01.1990 року по 14.07.1996 року та не взяття до уваги для обчислення заробітної плати наданої ним довідки № 2 від 01.07.2016 року про нараховані ОСОБА_1 суми заробітної плати в МП «Лідер» за період роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1995 року. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної йому
-2-
раніше пенсії із зарахуванням до загального страхого стажу періоду його трудової діяльності в МП «Лідер» з 16.01.1990 року по 14.07.1996 року та із врахуванням показників його заробітної плати за період з 1 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року (60 календарних місяців) , вказаних у Довідці № 2 від 01.07.2016 року.
Нормою частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
З пункту 1 частини 2 статті 17 цього Кодексу вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема - спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні - адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам
У відповідності до п.4 ч.1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачається підстав для передачі даного прозову до Закарпатського окружного адміністративного суду для розгляду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 22 КАС України, суд,-
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про передання справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мукачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, для розгляду за підсудністю до Закарпатського окружного адміністративного суду - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя М.М.Пак
Судове рішення № 71063220, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 14.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 303/4026/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: