Постанова № 71060806, 12.12.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6742/17

Провадження № 2-а/639/174/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Гаврилюк С.М.,

при секретарі судового засідання - Макушенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

13.11.2017 позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд визнати дії відповідача з відмови в поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» протиправними; зобов'язати відповідача подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є вдовою інваліда 1 групи ОСОБА_3 - учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

ОСОБА_3, у квітні 1986 року був призваний (мобілізований) на спеціальні військові збори і з 01.05.1986 по 10.06.1986 проходив військову службу із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим йому було встановлено 1 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, а 18.07.2015 він помер. Згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 12.04.2012 та військового квитка померлий ОСОБА_3 був призваний на спеціальні військові збори у складі військової частини № 64354 для участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 01.05.1986 по 10.06.1986.

Висновком Військово-лікарської комісії Північного регіону встановлено, що смерть рядового у відставці ОСОБА_3 настала внаслідок захворювання, «Злоякісне новоутворення лівої легені», пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач посилається на п. 5 "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, відповідно якого членам сім'ї померлого військовозобов'язаного резервіста призначається і виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті.

Позивач, як дружина померлого військовослужбовця, яка має право на одноразову допомогу, звернулась 31.07.2015 до Харківського обласного військового комісаріату із відповідною заявою, але відповіді не отримала. Вдруге позивач звернулась до відповідача 05.09.2016 із повторною заявою щодо виплати їй одноразової грошової допомоги, проте отримала відмову.

Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки порушують право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Позивач надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Представником відповідача Новиковим В.А., який діє на підставі довіреності, подано до суду письмові заперечення, в яких відповідач вказав, що не погоджується з вимогами позивача, вважає їх незаконними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на час смерті ОСОБА_3 не був військовослужбовцем та не виконував обов'язків військової служби, через що підстави, передбачені п. 4 Порядку, для виплати одноразової грошової допомоги відсутні.

Суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно зі ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 46 ч. 1 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 ч. 2 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15, 17), який помер 21.07.2015 (а.с. 25).

ОСОБА_1, відповідно до посвідчення № НОМЕР_2, виданого 30.03.2016 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Чоловік позивача ОСОБА_3 був призваний на військові збори для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та приймав участь у ліквідації у період з 01.05.1986 по 10.06.1986, що пдітерджуєтьчя військовим квитком та архівною довідкою від 12.04.2012 № 63168 (а.с. 22, 23), а також не заперечувалось сторонами.

Експертним висновоком Харківської регіональної міжвідомчої експертної Ради по встановленню причинного зв'язку хвороб та інвалідності з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру № 2861 від 12.09.1991 встановлено, що зазначені в ньому захворювання ОСОБА_3 пов'язані з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 24).

З Витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, виланого 23.01.2015вбачається, що захворювання, рядового у відставці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується військово - обліковими та медичними документами, так пов'язані з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 26).

Позивач у зв'язку зі смертю свого чоловіка та отриманням витягу з протоколу засіданні Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, відповідно до якого встановлено, що захворювання, рядового у відставці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яке призвело до смерті, пов'язане із виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 21), двічі звернулась із заявою до Харківського обласного військового комісаріату як особа, що має право на одноразову грошову допомогу, оскільки на перше звернення відповіді не отримала (а.с. 28, 29).

За результатом розгляду заяви позивача Харківський обласний військовий комісаріат надіслав на адресу позивача лист від 15.09.2016 № 2100/ВСЗ, яким повідомлено, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги (а.с. 30).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобовязаний та резервіст).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до пункту 4 Порядку одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала:

1) під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;

3) під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві військовозобов'язаним та резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Згідно з пунктом 5 Порядку одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Відповідно до п. 13 вказаного Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, з аналізу вище зазначених норм діючого законодавства слід дійти висновку, що після отримання заяви ОСОБА_1 керівник уповноваженого органу повинен був подати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Суд зазначає, що представником Харківського обласного військового комісаріату не надано будь яких доказів на підтвердження того, що керівником Харківського обласного військового комісаріату було дотримано процедуру, визначену у п. 13 вказаного Порядку.

Слід вказати, що сторонами не заперечуються обставини щодо призвання на військові збори для участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС в період з 29.05.1986 по 06.06.1986, що встановлено відповідачем з довідки Галузевого державного архіву МОУ від 12.04.2012 № 63168, проте листом від 15.09.2016 № 2100/ВСЗ повідомлено позивача про відсутність у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті ОСОБА_3 не являвся військовослужбовцем та не виконував обов'язки військової служби.

В свою чергу матеріали справи містять копію витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, відповідно до якого встановлено, що захворювання, рядового у відставці ОСОБА_3, яке призвело до смерті, пов'язане із виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 27).

Судом встановлено та не спростовано будь-якими доказами, що у спірних правовідносинах Харківьский обласний військовий комісаріат не виконав свого визначеного нормативно-правовими актами обов'язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо задоволення обґрунтованої позовної заяви ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 17, 18, 69-71, 94, 159-163, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у раз і загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, ст.ст. 6, 8 Конституції України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Харківського обласного війського комісаріату з відмови в поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІН НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» протиправними.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІН НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя С.М. Гаврилюк