Постанова № 71059699, 13.12.2017, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1655/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017 м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Гордія В.І.,

з секретарем - Корбутяк Н.М.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Атаманюка К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за позовом ОСОБА_4 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення недоплаченої пенсії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення недоплаченої пенсії.

Позивачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують. Однак, в попередніх судових засіданнях вони позовні вимоги підтримали повністю, просили суд поновити строк звернення до суду, та суду пояснили і в позовній заяві зазначили, що позивачка ОСОБА_4 з 05.09.1980 року отримувала пенсію по інвалідності з дитинства. 28.04.2011 року позивачка звернулася до управління Пенсійного фонду в Коломийському районі з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, яким згідно розпоряджень 130947 від 08.05.2011 року та 184896 від 22.07.2013 року був батько позивачки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року (дата виходу на пенсію 22.11.1945 року, був солдатом, причина смерті - каліцтво поза в/с або захворювання, пов'язане з в/с). Таким чином, разом із заявою від 28.04.2011 року, позивачкою до управління Пенсійного фонду в Коломийському районі були подані всі документи, які підтверджували звання, стаж роботи її батька як інваліда війни. Тобто, ще з 2011 року ОСОБА_4 повинні були призначити пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», проте управління Пенсійного фонду в Коломийському районі призначило пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки при написанні позивачкою заяви про призначення їй пенсії по втраті годувальника їй не було роз'яснено, що пенсія по втраті годувальника і пенсія по втраті годувальника військовослужбовця є різними видами пенсії. Заяву їй допомагали записувати працівники управління, тобто, як їй заяву продиктували, так вона її і написала. Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 1542-УІІ від 20.06.2014 року, внесено зміни до статті щодо мінімальних розмірів пенсії по втраті годувальника, а саме розмір пенсії по втраті годувальника не може бути нижчий двох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Закон набрав чинності з 01.01.2015 року. Про наявність таких змін до Закону, позивачка дізналась тільки 2015 році від своєї знайомої, якій такий перерахунок провели автоматично, а розмір пенсії ОСОБА_4 залишався незмінним. Так, у жовтні 2015 року позивачка звернулась до пенсійного фонду з проханням пояснити чому не нараховується новий розмір пенсії, проте усно їй повідомили, що нарахування її пенсії здійснюється відповідно до закону і підвищень немає. Проте, 10.02.2016 року позивачкою до управління ПФУ в м. Коломиї та Коломийському районі було подано заяву, про переведення на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». За таких обставин, позивачка вважає, що за 2015 рік їй не було доплачено пенсію на суму 9875,79 грн., які вона просить стягнути з відповідача.

Представник Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в судове засідання не з'явився, начальник управління подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника управління. Однак, представник управління ОСОБА_2, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнала, та дала суду пояснення аналогічні тим, що викладені в запереченні на адміністративний позов.

Представник Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Атаманюк К.Д. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Однак, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнав, та дав суду пояснення аналогічні тим, що викладені в запереченні на адміністративний позов.

Таким чином, судом прийнято рішення про розгляд справи у відсутності сторін, в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, що не суперечить та відповідає вимогам ч.2 ст.194 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч.1 ст.9 ЗУ «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 (ч.1) вищенаведеного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Як було встановлено судом, позивачка ОСОБА_4 28.04.2011 року звернулася до управляння Пенсійного фонду в Коломийському районі з заявою про переведення її з одного виду пенсії на інший, а саме, на пенсію у зв»язку із втратою годувальника, що стверджується копією її заяви (а.с.59).

Крім того, як видно із копії розпорядження управління ПФУ в м. Коломия № 130947 від 08.05.2011 року (а.с.4), в рядку «категорія годувальника» записано пенсіонер інвалід війни, а нижче, в рядку «П.І.Б. годувальника» - ОСОБА_5, з зазначенням його дати народження, часу виходу на пенсію та військове звання. Тобто, ще в 2011 році позивачкою ОСОБА_4 було подано всі необхідні документи, зокрема ті, з яких управлінням було в даному розпорядженні вказано, що годувальник ОСОБА_5 був інвалідом війни, однак, відповідачем позивачці було нараховано розмір пенсії, згідно того ж таки розпорядження, у разі втрати годувальника (загальний), тобто на загальних підставах.

Також, згідно копії розпорядження управління ПФУ в м. Коломия та Коломийському районі № 184896 від 22.07.2013 року (а.с.5), управлінням було здійснено розрахунок пенсії (за новою формулою), аналогічно до попереднього, тобто, знову ж таки на загальних підставах.

Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлено, що у 2015 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність становить: з січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні; статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з січня 2016 року - 1074 гривні. Підвищення членам сімей померлих військовослужбовців складає 25 % від прожиткового мінімуму.

Таким чином, за період з 01.01.2015 року по 09.02.1016 року включно, загальний розмір пенсії ОСОБА_4 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», повинен був би становити 29164,50 грн.

Однак, як видно з довідки Косівського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області від 31.08.2017 року № 1746 (а.с.6), ОСОБА_4 з 01.01.2015 року по 31.01.2016 року включно, було виплачено пенсію у розмірі 19288,71 грн. Тобто, їй не було доплачено пенсію на суму 9875,79 грн.

Посилання відповідача на те, що в 2015 році позивачка ні усно, ні письмово не зверталась до відповідача про виплату їй пенсії по втраті годувальника військовослужбовця, суд вважає безпідставними, оскільки позивачка ще в 2011 році подала для цього всі необхідні документи.

Окрім того, позивачка неодноразово, зверталася до відповідачів зі зверненнями про надання їй інформації щодо її пенсії, що стверджується копіями відповідних повідомлень, які було надіслано відповідачами на адресу ОСОБА_4 (а.с.9-13, 43), перші з яких датовані ще січнем 2016 року.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що призначення пенсії позивачці відбулось всупереч її вибору, та відповідно, не на її користь.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Що ж до посилання відповідача на застосування строків звернення до суду, у відповідності до ст. 99 КАС, то в судовому засіданні позивачкою та її представником при дачі суду пояснень, було заявлено клопотання про поновлення пропущеного нею строку.

Враховуючи наведене ст.ст.9, 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 37 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», такеруючись ст.ст. 71, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задоволити.

Поновити строк звернення до суду.

Стягнути з Коломийськогоо об'єднаного управління на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки АДРЕСА_1 9875 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн., 79 коп. недоплаченої частини пенсії.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано до Львівського Адміністративного Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії.

Суддя: В.І. Гордій