Постанова № 71059654, 12.12.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4681/17

Провадження № 2-а/346/162/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді- Потятинника Ю.Р.,

з участю: секретаря - Васильчук Я.В.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Бігуняк Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до Коломийського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії та зобов»язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом, який мотивує свої позовні вимоги тим, що з 11.05.2017 йому, ОСОБА_2, на підставі поданої ним 04.05.2017 заяви, призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У серпні 2017 року він звернувся до управління про призначення та виплату йому грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій в разі виходу на пенсію, але отримав відмову.

Як зазначено управлінням у листі, робота за сумісництвом не враховується в стаж роботи, що дає право на виплату допомоги, відповідно управлінням не враховано йому до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги період роботи по сумісництву з 24.11.1981 по 16.10.1985 на посаді дільничного терапевта поліклініки заводу "Коломиясільмаш", оскільки в цей же час він працював на посаді звільненого секретаря об'єднання медичних працівників Коломийського міськкому комсомолу.

Неврахування вище зазначено періоду призвело до того, що його наявний страховий стаж, що дає право на призначення та виплату йому грошової допомоги становить тільки 33 роки 1 місяць 20 днів, а необхідний - 35 років.

Вважає відмову Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонд України Івано-Франківської області у призначенні та виплаті грошової допомоги неправомірною і такою, що порушує його законні права та інтереси, а тому просить визнати відмову Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у разі виходу на пенсію неправомірною та зобов'язати Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_2 період роботи з 24.11.1981 по 16.10.1985 до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п "е" - "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов'язати Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, подав письмові заперечення, які мотивував тим, що усерпні 2017 року позивач звернувся до управління із заявою щодо права на призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у разі виходу на пенсію, на що отримав відмову управління (лист №167/К-15 від 15.08.2017).

Подаючи позов до суду, позивач вважає, що має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, оскільки будь-яку пенсію до цього не отримував, а також наявний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, більше 35 років.

Однак, такі позовні вимоги суперечать чинному законодавству з огляду на наступне.

Відповідно до п.7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" право на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, мають особи, яким призначається пенсія за віком та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж, зокрема, чоловіки - 35 років на таких посадах.

Відповідно до п."е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров'я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, встановлені заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років.

При тлумаченні зазначених норм права Верховний Суд України в рішенні від 25.05.2016 (справа №419/794/15-а) вказав, що необхідними умовами для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є наявність спеціального стажу роботи та посади, що дають право на призначення пенсії згідно з переліком, що затверджується у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.

З 11 травня 2017 року, відповідно до поданої позивачем 04.07.2017 заяви, йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами).

При призначенні пенсії управлінням визначено періоди роботи, які підлягають зарахуванню до спеціального стажу роботи тривалістю 33 роки 1 місяць 20 днів: з 09.10.78 по 27.02.79 - на посаді медсестри хірургічного відділення Чернівецького обласного онкологічного диспансеру; з 22.08.80 по 22.06.1981 - на посаді лікаря-інтерна Коломийської ЦРЛ; з 10.08.81 по 24.11.81 - на посаді лікаря Коломийської станції швидкої медичної допомоги; з 17.10.85 по 01.08.90 - на посаді цехового терапевта та завідуючого цеховим відділенням № 2 Коломийської ЦРЛ; з 02.08.90 по 31.05.2017 - на посаді головного лікаря Коломийської інфекційної лікарні.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до записів трудової книжки, з 24 листопада 1981 року, позивач прийнятий на посаду звільненого секретаря об'єднання медичних працівників Коломийського міськкому комсомолу.

Разом з тим, позивачу дозволено сумісництво на посаді дільничного терапевта поліклініки заводу „Коломиясільмаш", який не підлягає врахуванню в стаж роботи, що дає право на призначення грошової допомоги.

Відповідно до акту звірки документів про стаж роботи та заробітну плату ОСОБА_2, які дають право на призначення пенсії №179/нл/213 від 16.08.2017, встановлено, що відповідно до наказу №660 від 24.11.1981, ОСОБА_2 лікаря СШМД переведено на виборну посаду секретарем комсомольської організації ЦРЛ з 24.11.1981.

Оскільки посада секретаря комсомольської організації в розділі 2 «Охорона здоров'я» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 не передбачено, період роботи на цій посаді не зараховується до спеціального стажу, що дає право виходу на пенсію за вислугу років.

Зарахування стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років можливе лише за умови, якщо особа перебуває за основним місцем роботи на посаді, яка дає право на таке.

Особи, які працюють за сумісництвом, не користуються певними можливостями для зарахування періоду роботи за сумісництвом до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач одночасно працював на посадах: звільненого секретаря об'єднання медичних працівників Коломийського міськкому комсомолу з 24.11.1981 по 16.10.1985 згідно записів трудової книжки - основне місце роботи, та на посаді дільничного терапевта поліклініки заводу „Коломиясільмаш" з 24.11.1981 по 16.10.1985- робота за сумісництвом.

Так як, посада звільненого секретаря об'єднання медичних працівників Коломийського міськкому комсомолу не передбачена в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а посада дільничного терапевта поліклініки заводу „Коломиясільмаш" є роботою за сумісництвом, то в управління відсутні законні підстави для врахування позивачу в спеціальний стаж роботи вищезазначеного періоду роботи.

Отже, з врахуванням наданих позивачем документів стаж роботи за спеціальністю становить 33 роки 1 місяць 20 днів, що недостатньо для призначення пенсії за вислугу років.

Враховуючи викладене вище, у позивача відсутнє право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсій, як особі, що на день досягнення пенсійного віку працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до п.7' Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування."

З урахуванням зазначеного, Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо зарахування періоду роботи з 24.11.1981 по 16.10.1985 до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначити та виплатити йому грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачу з11.05.2017р. призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У серпні 2017 року він звернувся до управління про призначення та виплату йому грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій в разі виходу на пенсію, але отримав відмову.

Як зазначено відповідачем у відповіді на заяву позивача робота за сумісництвом не враховується в стаж роботи, що дає право на виплату допомоги, відповідно управлінням не враховано йому до стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги період роботи по сумісництву з 24.11.1981 по 16.10.1985 на посаді дільничного терапевта поліклініки заводу "Коломиясільмаш", оскільки в цей же час він працював на посаді звільненого секретаря об'єднання медичних працівників Коломийського міськкому комсомолу.

Неврахування вище зазначено періоду призвело до того, що його наявний страховий стаж, що дає право на призначення та виплату йому грошової допомоги становить тільки 33 роки 1 місяць 20 днів, а необхідний - 35 років.

Згідно п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до - пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі Порядок №1191).

Згідно п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

В розділі 2 "Охорона здоров'я" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 визначено такі посади, як лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

В п. 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж, зокрема для чоловіків - 35 років, на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Згідно записів трудової книжки позивача стаж роботи на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, передбачених вище вказаним Переліком, становить більше 35 років.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Пенсія за вислугу років за нормами ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон) відноситься до трудових пенсій.

Згіднот ст. З цього Закону право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За нормами ст. 56 Закону до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Більше того, в спірний період з 24.11.1981р. по 16.10.1985р. позивач працював на виборній посаді звільненим секретарем об'єднання медичних працівників Коломийського міськкому комсомолу по переводу із посади лікаря станції швидкої медичної допомоги.

Згідно довідки Коломийської ЦРЛ за даний період роботи позивача стягувались страхові внески.

Враховуючи наведене, період роботи з 24.11.1981 по 16.10.1985р. повинен бути врахований до стажу, що дає право на призначення та виплату йому грошової допомоги, так як дана посада передбачена затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Однак, відповідач відмовив у проведенні нарахування та виплаті грошової допомоги, не врахувавши вказаний вище період роботи до загального стажу, визначивши, що його страховий стаж складає лише 33 роки 1 місяць 20 днів, що позбавило його права на отримання грошової допомоги. Тоді як його стаж складає більше 35 років.

Згідно ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмову та зобов'язання вчинити дії, підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, та відповідно до ст. 2, 3, 51, 55, 56, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та ст.ст. 17, 104- 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити. Визнати неправомірною відмову Коломийського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у призначенні та виплаті ОСОБА_2 грошової допомоги при виході на пенсію в розмірі десяти місячних пенсій.

Зобов»язати Коломийське об»єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_2 період роботи з 24.11.1981р. по 16.10.1985р. до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та зобов"язати призначити і виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу при виході на пенсію в розмірі десяти місячних пенсій.

В силу ст. 256 ч.1 п.1 КАС України допустити негайне виконання цієї постанови у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коломийського об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в користь ОСОБА_2 640 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржене до Львівського Апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії повної постанови через Коломийський міськрайсуд.

Суддя Потятинник Ю. Р.