Ухвала суду № 71057339, 14.12.2017, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7214/17

Провадження № 2/0182/4272/2017

У Х В А Л А

Іменем України

14.12.2017 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрова А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

12.12.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Фермерського господарства "Скорук М.А.", третя особа: Державний реєстратор Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Микитюк Юлія Миколаївна про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки позивачу.

12.12.2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ФГ «Скорук М.А.» користуватись земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,9999 га, що розташована на території Менжинської сільської ради та належить ОСОБА_1

Відповідно до ч. 3ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову . Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, у зв'язку з відсутністю обґрунтованих доводів збоку позивача щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Керуючись. ст. ст. 151-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги.