Рішення № 71057170, 08.12.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/11414/14-ц

Провадження № 2/202/29/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Величко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2014 року представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до Індустріального районного суд м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №322/08-ФЛ, згідно якого банк надав ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 85000 доларів США, з оплатою за відповідною відсотковою ставкою, строком до 10 червня 2015 року. В якості забезпечення по вищезазначеному кредитному договору 27 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з кожним окремо, були укладені договори поруки. Згідно вищезазначених договорів поруки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручилися відповідати перед банком у повному обсязі як солідарні боржники за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 по вищезазначеному кредитному договору. Однак ОСОБА_1 вимоги кредитного договору систематично не виконувались, у зв'язку із чим 26 серпня 2014 року банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту та направив відповідні листи відповідачам. Умови кредитного договору та письмові вимоги, на момент пред'явлення позову, відповідачами не виконані та станом на 14 жовтня 2014 року борг по вищезазначеному кредитному договору становить 42475,86 доларів США, з яких: 28825,98 дол.США - строкова заборгованість по кредиту; 9079,18 дол.США - прострочена заборгованість по кредиту; 769,69 дол.США - строкова заборгованість по відсоткам; 3801,01 дол.США - прострочена заборгованість по відсоткам. Крім того, на підставі п.6.1 кредитного договору банком нарахована пеня в розмірі 234548,43 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст.525,526,530,546,1054 ЦК України просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 42475,86 дол.США та 234548,49 грн., а також судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

В судове засідання представник ПАТ«Банк «Фінанси та Кредит»не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду надав суду заяву про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у випадку неявки відповідачів в судове засідання просить ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені були належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не подавали.

Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Підсумовуючи наведене та керуючись строками розгляду справи у суді, приймаючи до уваги обов'язок сторін добросовісно користуватися наданими ним процесуальними правами, суд визнає причини неявки відповідачів неповажними та розцінює їх як зловживання наданим процесуальним правами з метою затягування розгляду справи,у зв'язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 224 - 225 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27 червня 2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №322/08-ФЛ, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 85000 доларів США з оплатою за процентними ставками, встановленими п.4.1 цього договору, а саме: протягом першого фактичного року кредитування, починаючи з дати укладення цього договору і до 26 червня 2009 року - за процентною ставкою 15% річних; протягом другого року, починаючи з 27 червня 2009 року і до 26 червня 2010 року - за процентною ставкою 14,6% річних; протягом третього року з 27 червня 2010 року та закінчуючи 26 червня 2011 року - за процентною ставкою 14,2% річних; протягом четвертого року з 27 червня 2011 року і до 26 червня 2012 року - за процентною ставкою 13,8% річних; протягом п'ятого року починаючи з 27 червня 2012 року і до 26 червня 2013 року - за процентною ставкою 13,5% річних; протягом шостого року, починаючи з 27 червня 2013 року і до 26 червня 2014 року - за процентною ставкою 13% річних; протягом сьомого року, починаючи з 27 червня 2014 року і до 10 червня 2015 року - за процентною ставкою 12% річних.

Відповідно до п.6.1. кредитного договору за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплати процентів, комісійної винагороди позичальник сплачує банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 3.2. вищевказаного кредитного договору встановлено, що кредитні ресурси повинні бути повернуті позичальником до 10 червня 2015 року.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у визначеному договором розмірі, що підтверджується заявою на видачу готівки від 27 червня 2008 року №18 (а.с. 12).

В порушення умов кредитного договору відповідач не здійснює погашення кредиту та сплату нарахованих процентів за користування кредитом в обумовлені договором строки.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, 27 червня 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №322/08/02.

Цього ж дня, 27 червня 2008 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним між банком та ОСОБА_3 був укладений ще один договір поруки №322/08/03.

Пунктами 1.1 та 2.1 вищезазначених договорів поруки передбачена солідарна відповідальність боржника й поручителя за всіма зобов'язаннями боржника перед кредитором.

Пунктом 5.1 договорів поруки передбачено, що порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.

26 серпня 2014 року банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту та направив відповідні листи відповідачам із вимогою про дострокове погашення кредиту, однак заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так в не була погашена, у зв'язку із чим 06 листопада 2014 року Банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості солідарно з позичальника та обох поручителів.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 527, 530 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню, у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 611 ЦК України однією з форм відповідальності за порушення зобов'язання є сплата неустойки, у вигляді штрафу або пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, станом на 14 жовтня 2014 року заборгованість за вищезазначеним кредитним договором становить 42475,86 доларів США та 234548,49 грн., з яких: 28825,98 дол.США - строкова заборгованість по кредиту; 9079,18 дол.США - прострочена заборгованість по кредиту; 769,69 дол.США - строкова заборгованість по відсоткам; 3801,01 дол.США - прострочена заборгованість по відсоткам; 234548,43 грн. - пеня.

Як роз'яснив Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 12 Постанови № 5 від 30.03.2015 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

За встановлених в судовому засіданні обставин, стягнення з відповідачів заборгованості в іноземній валюті відповідає вимогам закону.

Враховуючи, що ОСОБА_1 разом зі своїми поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконують свої зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до відповідачів, як солідарних боржників, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином з відповідачів на користь позивача слідує стягнути в рівних частинах судовий збір в сумі 3654,00 грн., тобто по 1218,00 грн. з кожного з них відповідно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530,554,610-612, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 3-5, 14, 30, 38, 40 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (ЄДРПОУ 26460727, МФО 307231) заборгованість за кредитним договором №322/08-ФЛ від 27 червня 2008 року, яка станом на 10 жовтня 2014 року становить 42475 (сорок дві тисячі чотириста сімдесят п'ять) доларів США 86 центів та 234548 (двісті тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок вісім) гривень 49 копійок, з яких: 28825,98 дол.США - строкова заборгованість по кредиту; 9079,18 дол.США - прострочена заборгованість по кредиту; 769,69 дол.США - строкова заборгованість по відсоткам; 3801,01 дол.США - прострочена заборгованість по відсоткам; 234548,43 грн. - пеня.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач може оскаржити заочне рішення до апеляційного суду в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Волошин Є.В.