Ухвала суду № 71055957, 12.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р.Справа № 820/2522/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. по справі № 820/2522/17

за позовом Головного управління ДФС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ"

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ", в якому просив:

- підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "НВК Технології підйому" (37632175), застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДФС у Харківській області від 19.06.2017 р.;

- накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Технології підйому", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

Постановою Харківського окружного адміністрактивного суду від 07.11.2017 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необгрунтованість рішення, та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувати постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 12.12.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом ном матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено Наказ від 08.06.2017 № 2400 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВК Технології Підйому» (податковий номер 37632175) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД «НВК Технології Підйому» (податковий номер 38970919) за період грудень 2016 року у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит Головного управління ДФС у Харківській області від 21.04.2017 №4313/10/20-40-14-13-18 (отримано підприємством 29.04.2017) за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «НВК Технології Підйому» (податковий номер 37632175) даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих платником податків за взаємовідносинами з ТФВ «ТД «НВК «Технології Підйому» (податковий номер 38970919) за період грудень 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, пф. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, ( а.с. 76).

Посадовим особам Головного управління ДФС у Харківській області було виписані направлення на перевірку від 09.06.2017 р. № 3708 та № 3709 (а.с. 78-79).

09.06.2017 року посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «НВК Технології підйому» (податковий номер 37632175): 62332, Харківська обл., Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул.. Бєлгородська, буд. 8 з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВК Технології підйому» (податковий номер 37632175) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД «НВК Технології підйому» (податковий номер 38970919) за грудень 2016 року, а також даних щодо реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

У свою чергу, відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК Технології підйому" було відмовлено у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки, про що ГУ ДФС у Харківській області було складено акт «Щодо не допуску посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки» від 09.06.2017 №1108/20-40-14-12-11.

Вказана відмова, в силу приписів ст. 94 ПК України, стала підставою видання 19.06.2017 року ГУ ДФС у Харківській області рішення № 7255 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «НВК Технології підйому» у зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки (а.с. 86).

Залишаючи позов без задоволення суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У силу положень п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно положень п. 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: 94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Тобто, арешт майна може бути застосований за наявністю хоча б однієї з визначених статтею 94 ПК України обставин.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем як підставу для винесення рішення та накладення адміністративного арешту майна зазначено відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення у відношенні нього документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, примірник акту про відмову у допуску перевіряючих було одержано уповноваженою особою платника податків, який, у свою чергу скористався своїм правом надання письмових пояснень до складеного контролюючим органом акта.

З приводу винесення позивачем, в результаті недопуску до проведення перевірки посадових осіб контролюючого органу, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків та необхідності підтвердження його обґрунтованості в судовому порядку, колегія суддів зазначає наступне наступне.

Відповідно до положень пунктів 94.4 - 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків , яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Положеннями даної статті поняття "умовного арешту майна" визначено як обмеження реалізації платника податків прав власності на відповідне майно.

Як вже зазначалось вище, 19.06.2017 року ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення № 7255 про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «НВК Технології підйому», яким було вирішено:

1. застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «НВК Технології підйому» за адресою (податковий номер 37632175), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: Харківська область. Дергачівський район, с.Руська Лозова, вул. Бєлгородська, буд. 8;

2. надіслати рішення з вимогою тимчасового зупинення відчуження майна ТОВ «НВК Технології підйому» (податковий номер 37632175).

В силу приписів п. 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Колегія суддів зазначає, що особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів унормовані ст. 183-3 КАСУ, згідно п. 2 ч. 1. якої передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

За приписами ч. 8 статті 183-3 КАСУ у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

Право звернутися з вимогами до суду в тому числі й про підтвердження обґрунтованості арешту в загальному порядку у контролюючого органу виникає лише в разі відмови судом у прийнятті подання (ч. 6 ст. 183-3 КАСУ).

Як встановлено судом першої інстанції, з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «НВК Технології підйому», застосованого на підставі рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.06.2017 № 7255, позивач в порядку ст. 183-3 КАС України не звертався.

Натомість, із вимогою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «НВК Технології підйому» ГУ ДФС в Харківській області звернулось у загальному порядку з позовом 19.06.2017 р., а отже, у суду були відсутні підстави для застосування скорочених строків розгляду, передбачених ст. 183-3 КАС України, а тому, було застосовано загальні процесуальні строки, передбачені КАС України, в рамках розгляду даної справи.

Таким чином, на час розгляду справи, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача фактично припинило свою дію, у зв'язку зі спливом 96 годин для визнання арешту обґрунтованим. З огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо решти позовних вимог, а саме: про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Технології підйому", відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що останні також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Всупереч вищезазначеному, колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом не надано, а судом не добуто доказів вжиття заходів позивачем щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Щодо визначеного контролюючим органом способу накладення арешту на кошти платника, а саме: шляхом зупинення видаткових операцій, колегія суддів зазначає, що статтею 94 Податкового кодексу України унормовано можливість прийняття рішення виключно про арешт коштів на рахунку платника податків, проте можливість здійснення арешту шляхом зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків приписами цієї статті не передбачена.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що законодавцем згадано про такий захід податкового примусу як зупинення видаткових операцій на рахунках платника (п. 20.1.31, 20.1.32 ст.20, п.89.4 ст.89, п.91.4 ст.91 Податкового кодексу України), але не визначено, що відмова від проведення перевірки є приводом для його застосування.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів унормовані ст. 183-3 КАСУ, згідно п. 1 ч. 1. якої передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Право звернутися з вимогами до суду про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків в загальному порядку у контролюючого органу виникає лише в разі відмови судом у прийнятті подання (ч. 6 ст. 183-3 КАСУ).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків позивач в порядку ст. 183-3 КАС України не звертався.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не підтверджено обґрунтованості рішення від 19.06.2017 року про застосування умовного адміністративного арешту майна, а тому останнє є безпідставним та таким, що винесено без додержання положень статті 94 Податкового кодексу України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. по справі № 820/2522/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.