Рішення № 71051692, 14.12.2017, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2276/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2017 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

при секретарі Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У поданій заяві представник позивача просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 36601 грн. 36 коп. та судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 24 вересня 2010 року між сторонами укладено договір, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов’язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.

Сторони у судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини, хоча про місце та час слухання справи повідомлялися заздалегідь та належним чином відповідно до вимог ст.74 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю, а відповідач не визнає та просить застосувати позовну давність, просять справу розглянути без їх участі.

Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у відсутність сторін, оскільки у матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору.

За вказаних обставин неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З’ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом, 24 вересня 2010 року між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 на підставі заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку укладено договір б/н, згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 300 грн., змінений 31 жовтня 2013 року на суму 3200 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком на 12 місяців, який автоматично лонгується на той же термін, якщо жодна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг).

Банк виконав свої зобов’язання, відкривши ОСОБА_1 рахунок та надавши кредитні кошти на видану 25 березня 2013 року кредитну картку «Універсальна 55 днів пільгового періоду» з терміном дії до вересня 2016 року в межах обумовлених сум.

З виписки по рахунку з використання кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що протягом квітня 2013 року по квітень 2014 року неодноразово здійснювалися банківські операції з використанням коштів, отриманих від банку.

У відповідності до п.2.1.1.5.5 погоджених сторонами Умов та правил надання банківських послуг – позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов’язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредит.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 28 лютого 2017 року заборгованість відповідача за договором №б/н від 24 вересня 2010 року складається з: тіла кредиту – 3059,02 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 28130,13 грн., заборгованості по комісії – 3193,10 грн., фіксованої частини штрафу в сумі 500 грн. та процентної частини штрафу 1719,11 грн., а всього на загальну суму 36601,36 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

З висловлено у постанові Верховного Суду України постанові від 19 березня 2014 року (справа №6-14цс14) відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Строк дії отриманої відповідачем кредитної картки установлений «вересень 2016 року», останнє погашення заборгованості відповідачем здійснено 21 червня 2014 року та 28 квітня 2015 року шляхом переводу котів між рахунками, а позивач до суду звернувся 21 червня 2017 року, тобто в межах трирічного строку, а тому підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є доведеними та підлягають задоволенню.

При постановлені рішення відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1600 грн.

На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 553, 554, 610-612, 625, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 57-60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” заборгованість за договором №б/н від 24 вересня 2010 року в сумі 36601 (тридцять шість тисяч шістсот одна) грн. 36 (тридцять шість) коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі через Здолбунівський районний суд Рівненської області апеляційної скарги протягом 10 /десяти/ днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення у той же строк із дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: