Постанова № 71049963, 06.12.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року

Октябрський районний суд м. Полтави:

у складі головуючого судді - Микитенка В.М.,

з участю: секретаря - Різник А.В.,

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представників відповідачів - Лобач Ю.О., Дзюбла О.І., Остапенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до виконавчого комітету Полтавської міської ради та управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міськради, треті особи: КП «ЖЕО №2» Полтавської міськради, Полтавське КАТП №1628 про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення шкоди та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Полтавської міської ради та управління житлово-комунального господарства (далі -УЖКГ) виконкому Полтавської міськради, треті особи: КП «ЖЕО №2» Полтавської міськради, Полтавське КАТП №1628 в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив:

- визнати протиправними дії УЖКГ виконкому Полтавської міської ради по зобов'язанню ним КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради та Полтавське КАТП №1628 встановити контейнери для зберігання побутових відходів на контейнерному майданчику за адресою: АДРЕСА_1 після того, як 19.07.2016 року в примусовому порядку було виконано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року у справі №554/5323/15-а та бездіяльність вказаного відповідача, яка полягає у не вчиненні дій з метою припинення використання контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення на ньому контейнерів для зберігання побутових відходів, яке почало відбуватися з листопада 2016 року, після того як 19.07.2016 року в примусовому порядку було виконано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року у справі №554/5323/15-а і відповідно стягнути з УЖКГ виконкому Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 1920 грн., а на користь ОСОБА_2 1200 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої вказаними незаконними (протиправними) діями та бездіяльність вказаного відповідача, його посадовою, службовими особами;

- визнати протиправною бездіяльність виконкому Полтавської міської ради, яка полягає у не вчиненні дій з метою припинення використання контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення на ньому контейнерів для зберігання побутових відходів, яке почало відбуватися з жовтня 2016 року, після того як 19.07.2016 року в примусовому порядку було виконано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року у справі №554/5323/15-а і відповідно стягнути з виконкому Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 1920 грн., а на користь ОСОБА_2 1200 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої вказаною незаконною (протиправною) бездіяльністю вказаного відповідача, його посадовою, службовими особами;

- зобов'язати відповідачів вчинити дії з метою припинення використання контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення на ньому контейнерів для зберігання побутових відходів, яке почало відбуватися з жовтня 2016 року, після того як 19.07.2016 року в примусовому порядку було виконано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року у справі №554/5323/15-а та відповідно зобов'язати відповідачів утриматися в подальшому від вчинення дій з метою використання вказаного контейнерного майданчика без рішення Полтавської міської ради, яким би передбачалося його використання.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність дій і бездіяльності відповідачів, які всупереч постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року не припинили використання контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення на ньому контейнерів для зберігання побутових відходів. Зазначив, що з жовтня 2016 року контейнери були повернуті на попереднє місце, на відстані приблизно 6 метрів від його квартири, яка розташована кутовою на першому поверсі, за вказаною адресою. Цим порушуються встановлені санітарні норми та існує загроза життю і здоров'ю позивача. Водночас, в кварталі за вказаною адресою існує можливість дотримання вказаних вимог за умови більше ретельної діяльності органів місцевого самоврядування, без суттєвого порушення прав позивача чи інших осіб.

Представники відповідачів виконавчого комітету Полтавської міської ради та управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міськради заперечили проти позову за безпідставністю та просили відмовити в його задоволенні.

При цьому представник виконкому Полтавської міської ради зауважив, що виконком Полтавської міської ради делегував УЖКГ Полтавської міськради

Представники третіх осіб КП «ЖЕО №2» Полтавської міськради та Полтавського КАТП №1628 в судові засідання не з'явились, просили розглянути справу без їх участі.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартир №28 та №34, згідно договорів купівлі продажу, від 25.12.2013 та 30.09.2013, відповідно, що розташовані у будинку АДРЕСА_1.

16.08.2010 року розпорядженням міського голови м. Полтави від 16.08.2010 року за № 247-р «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м. Полтави» за адресою АДРЕСА_1 територіально були закріплені п`ять сміттєвих контейнерів на одному контейнерному майданчику для збору твердих побутових відходів.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року у справі №554/5323/15-а визнано незаконним та скасовано вказане розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16.08.2010 та зобов'язано виконавчий комітет Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика по вул. Ватутіна в м. Полтаві (т.1 а.с.124-132).

19.07.2016 року, згідно акту державного виконавця, складеного за участю стягувача ОСОБА_1 та представника боржника Лобача В.П. на виконання вказаного рішення суду контейнери для сміття були фактично прибрані з території по АДРЕСА_1 та припинено використання вказаного контейнерного майданчика (т.1 а.с.25).

29.09.2016 року виконавче провадження з виконання зазначеного рішення суду на підставі виконавчого листа №554/5328/15а, виданого 21.04.2016 року Октябрським районним судом м. Полтави закрито у зв'язку з його виконанням (т.1 а.с.134).

За даними листа УЖКГ виконкому Полтавської міської ради від 21.10.2016 року № Р010601/08/2592 Полтавському КАТП №1628 доручено вирішення питання повернення контейнерів для збору твердих побутових відходів на попереднє місце розташування - контейнерний майданчик по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.50-51).

01.11.2016 року Полтавське КАТП №1628 Полтавської міської ради листом за №0696 повідомило про виконання вказаного доручення та повернення контейнерів на АДРЕСА_1 - 31.10.2016 року (т.2 а.с.52).

11.11.2016 року при колективному обстеженні місць розташування контейнерних майданчиків по АДРЕСА_2 та поблизу житлового будинку по АДРЕСА_1, згідно акту, складеного представником УЖКГ виконкому Полтавської міської ради Лобачем В.П. в присутності інших осіб встановлено, що контейнери для збору твердих побутових відходів встановлені на облаштованому майданчику по вул. Ватутіна, 3 (т.1 а.с.136).

З даного акту також вбачається, що контейнерний майданчик для збору ТПВ по АДРЕСА_2 розташований поблизу спортивного майданчика ЗОШ №38 та дитячого садка, на відстані, яка менша допустимої санітарної норми 20 м. Відстань від майданчика для ТПВ по АДРЕСА_2, де були розташовані контейнери до майданчика до майданчика по АДРЕСА_1 перевищує відстань до будинків по АДРЕСА_3 -200 м.

Ця комісія з огляду на викладене дійшла висновку: «Визнати контейнерний майданчик по вул. Ватутіна, 3 дійсним для розміщення контейнерів для ТПВ, який призначений і необхідний для обслуговування мешканців будинків АДРЕСА_3, АДРЕСА_1. Направити даний акт в управління з питань містобудування та архітектури Полтавської міської ради для внесення схеми контейнерного майданчика в містобудівну документацію. Вирішити питання щодо встановлення огорожі для контейнерного майданчика» (т.1 а.с.136).

Оцінюючи зібрані докази, суд зазначає, що контейнери для збору твердих побутових відходів повернуті на АДРЕСА_1 за дорученням УЖКГ виконкому Полтавської міської ради безпідставно та з порушенням вимог закону.

При цьому суд виходиться із того, що з моменту прийняття постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року щодо заборони контейнерного майданчика у вказаному місці до 31.10.2016 року не змінились жодні обставини.

Комісійний акт обстеження контейнерних майданчиків по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 складений лише 11.11.2016 року. Незважаючи на те, що законодавством чітко не встановлено вимог до таких актів, представлений є вочевидь неспроможним, тому не може вважатися допустимим та достатнім доказом на підтвердження правомірності дій цього відповідача.

Так, цей акт виконаний цілком непрофесійно, відомості його констатуючої частини некоректні, недостовірні, а дані резолютивної частини необґрунтовані та не об'єктивні.

Зокрема, до акту не доєднано жодних схем, таблиць, фото - відео записів, а також відомостей про ґрунтоване вивчення пропозицій позивача ОСОБА_1, наявних у розпорядженні УЖКГ виконкому Полтавської міської ради.

З акту не вбачається точних даних про об'єкти та відправні точки між якими констатовано відстані, ці відстані взагалі не вказані, як не зазначено і мірні засоби чи докази їх застосування.

У акті відсутні також основоположні дані та висновки уповноважених органів за дотриманням вимог санітарного законодавства, зокрема Держсанепідслужби у Полтавській області щодо можливості встановлення контейнерного майданчика на відстані 6 метрів до житлової квартири №28 позивача ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1.

При вирішенні цієї справи суд застосовує принцип верховенства права, який передбачає щоб всі нормативно-правові акти та вся діяльність влади і місцевого самоврядування були підпорядковані захисту гідності, свободи та прав людини.

Зважаючи на те, що Україна проголосила себе правовою державою, принцип верховенства права у ній, на думку суду, має бути основоположним.

Вирішуючи спірні правовідносини з точки зору цього принципу, суд перш за все звертається до Конституції України у ст.3 якої проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а згідно її ст.50, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 року, визначено, що безпечними і сприятливими для життєдіяльності людини є умови при яких відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров'я людини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму.

Цим Законом також визначено, що державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення;

Крім того, у цьому Законі, вимоги безпеки для здоров'я і життя людини визначаються як розроблені на основі медичної науки критерії, показники, гранично допустимі межі, санітарно-епідеміологічні нормативи, правила, норми, регламенти тощо (медичні вимоги щодо безпеки для здоров'я і життя людини), розроблення, обґрунтування, контроль і нагляд за якими відноситься виключно до медичної професійної компетенції. Небезпечний фактор - будь-який хімічний, фізичний, біологічний чинник, речовина, матеріал або продукт, що впливає або за певних умов може негативно впливати на здоров'я людини.

Рішення і дії посадових осіб органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також громадян, якими порушено права підприємств, установ, організацій чи громадян з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, можуть бути оскаржені в порядку, встановленому законом (ст.8 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).

Наказом Міністерства охорони здоров'я № 145 від 17.03.2011 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2011 року за №45/19195, затверджено «Державні санітарні норми і правила утримання територій населених місць» (далі - Правила).

Санітарні норми встановлюють вимоги до санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об'єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами (п.1.2 Правил).

Дія Санітарних норм поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів та поводження з відходами, та вони є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами (п.1.3 Правил).

Санітарне очищення територій населених місць повинно бути планово-регулярним і включати раціональне та своєчасне збирання, зберігання, перевезення та видалення, надійне знешкодження, економічно доцільну утилізацію побутових відходів і екологічно безпечне захоронення побутових відходів, що утворюються на території населеного пункту та у місцях перебування людей за його межами, відповідно до схеми санітарного очищення погодженої державною санітарно-епідеміологічною службою відповідної адміністративної території та затвердженої у встановленому законодавством порядку (п.2.1 Правил).

Контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд,майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань неменше 20 м.

Спірні питання щодо місць розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством (п. 2.8. Правил).

У виняткових випадках в районах забудови, що склалася, де немає можливості дотримання відстаней, зазначених у пункті 2.8 Санітарних норм, місця розташування контейнерних майданчиків встановлюються комісією за участю посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури і державної санітарно-епідеміологічної служби, а також представників балансоутримувача будинку та органу самоорганізації населення. Комісією складається акт довільної форми щодо місця розташування контейнерного майданчика, який підписується всіма членами комісії у чотирьох примірниках для кожної із сторін (п.2.10. Правил).

П.37.2 Правил благоустрою та забезпечення чистоти і порядку в місті Полтаві, затверджених рішенням сесії Полтавської міської ради 5 скликання від 05.06.2007 року передбачено, що майданчики для встановлення контейнерів мають бути відділені від житлових будинків, дитячих закладів, спортивних майданчиків і від місць відпочинку населення на відстань не менше 20 метрів, але не більше 100 метрів.

В районах існуючої забудови та у конфліктних ситуаціях місце розташування майданчиків встановлюється комісійно (за участю районного архітектора, житлово-експлуатаційної організації, вуличного комітету, санітарного лікаря).

Як убачається з матеріалів справи відповідачем УЖКГ виконкому Полтавської міської ради цих вимог дотримано не було та доручено повернення контейнерів на вул. Ватутіна, 3 без комісійного рішення з участю уповноважених осіб про це.

Водночас, акт обстеження від 11.11.2016 року складений пізніше та не містить серед підписантів відповідних уповноважених осіб, зокрема районного архітектора, санітарного лікаря вуличного комітету.

Крім того, відповідно до ст.11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, районних, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п.п.6 п.а ч.1 ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення питань збирання, транспортування, утилізація, знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.

У відповідності до п.1.1 Положення про управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (в новій редакції), яке затверджене рішенням 5 сесії Полтавської міської ради 7 скликання від 16.06.2016 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради є виконавчим органом Полтавської міської ради. Засновником є Полтавська міська рада.

П.1.9 даного Положення визначено, що УЖКГ є підконтрольним і підзвітним у своїй діяльності Полтавській міській раді.

П.2.3.20 і 2.3.20, 2.3.23 Положення на УЖКГ покладено завдання щодо здійснення управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності міста, забезпечує їх належне утримання та ефективну експлуатацію. З метою надання повноцінних послуг по утримання житлового господарства координує роботу підпорядкованих комунальних підприємств.

П.1.4. Статуту «Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628» (нова редакція), що вказане підприємство підпорядковується УЖКГ виконкому Полтавської міської ради, а його засновником та власником є територіальні громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради. Предметом господарської діяльності підприємства (п.2.2 Статуту) є збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів і рідких нечистот від комунальних, відомчих та приватних домоволодінь, а також інших підприємств, організацій, установ, незалежно від їх відомчої приналежності та форм власності, на основі планово - регулярної системи договорів, укладених з юридичними та фізичними особами.

Відтак, з викладеного вище вбачається, що виконавчим органом Полтавської міської ради, який уповноважений на вчинення дій у правовідносинах, що складають предмет спору є Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, а підприємством, яке здійснює збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів є КП «Полтавське КАТП 1628».

За наявності спеціально уповноваженого органу, який Полтавська міська рада наділила відповідними повноваженнями у виниклих правовідносинах, жодна норма чинного законодавства, в тому числі приписи чинних на час виникнення спору «Правил благоустрою та забезпечення чистоти і порядку в місті Полтава», затверджених рішенням 15 сесії Полтавської міської ради 5 скликання від 05.06.2007 року не наділяє виконавчий комітет Полтавської міської ради правами і не покладає на нього обов'язків щодо прийняття рішень, якими було б врегульовано питання встановлення контейнерів для збору сміття по вул. Ватутіна, 3 у м. Полтаві.

За таких обставин, позовні вимоги про протиправну бездіяльність виконкому Полтавської міської ради та похідні від них вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Виходячи з вимог ч.2 ст.71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст. 2 КАС України).

Установлені обставини справи свідчать, що відповідач УЖКГ виконкому Полтавської міської ради при організації повернення контейнерів для збору твердих побутових відходів на вулицю АДРЕСА_1 з 21.10.2016 року діяв протиправно, тобто в порушення існуючих обов'язкових для виконання санітарних норм, а також без дотримання вимог безсторонності, добросовісності, розсудливості, рівності, пропорційності, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивачів і цілями, на досягнення яких були спрямовані його дії та урахування їх права на участь у прийнятті рішення.

Таким чином, позовні вимоги до УЖКГ виконкому Полтавської міської ради підлягають задоволенню у частині визнання протиправними дій щодо надання доручення від 21.10.2016 року №Р010601/08/2592 Полтавському КАТП №1628 про повернення контейнерів для збору твердих побутових відходів на контейнерний майданчик по АДРЕСА_1 із зобов'язанням вчинити необхідні дії з припинення використання вказаного контейнерного майданчика.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач вчинив протиправну діяльність, незважаючи на чинну постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 року, суд в порядку ст.267 КАС України вбачає підстави для встановлення судового контролю за виконанням даного рішення, оскільки вочевидь наявні ризики його невиконання. Водночас, такий судовий контроль, який передбачає можливість накладення суттєвих штрафів на винних посадових осіб, на думку суду, здатний забезпечити реальне відновлення прав позивачів.

За позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди, у разі визнання протиправними дій (бездіяльності) органу місцевого самоврядування, кошти стягуються з місцевого бюджету. Водночас, позивачі не залучили до участі у справі відповідний орган, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тому ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, а можуть бути вирішені окремо в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду України в постанові від 12.04.2017 року у справі №6-3014цс16, де зазначено, що згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює Казначейство України. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (підпункт 5 пункту 4 цього Положення). Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, 3 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Враховуючи наведене, ВСУ зазначив про необхідність встановлення судом обставин щодо притягнення як відповідача відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У цій справі суд не знаходить підстав для спростування можливої наявності такої шкоди, з огляду на рішення ЄСПЛ у справах «Лопес Остра проти Іспанії», 1994 року, «Жовнер проти України», 2004 року.

Керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міськради щодо надання доручення від 21.10.2016 року №Р010601/08/2592 Полтавському КАТП №1628 про повернення контейнерів для збору твердих побутових відходів на контейнерний майданчик по АДРЕСА_1.

Зобов'язати управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міськради вчинити необхідні дії з припинення використання контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів по АДРЕСА_1 та подати до суду протягом 30 днів з дня набрання даною постановою законної сили звіт про її виконання.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів.

Суддя В.М. Микитенко