Ухвала суду № 7104829, 02.12.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Білак С.В.

Головуючий у 1-й інстанції Чернявська Т.І.

Донецький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2009 року справа № 2а-22693/09/1270

приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого Білак С.В. суддів

при секретарі

з участю сторін:

представника позивача

представника відповідача Сухарьок М.Г., Гаврищук Т.Г.

Безрукової В.М.

Колотович Д.О.

Гавриш М.Г. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу

відповідача судовому засіданні

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову

від Луганського окружного адміністративного суду

17 серпня 2009 року по справі № 2а-22693/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Геліант ХХІ» звернувся в суд з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 101032.00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2009р. позовні вимоги були задоволені. Визнано протиправною бездіяльність Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську щодо ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість товариству з обмеженою відповідальністю «Геліант ХХІ». Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант ХХІ» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податкових деклараціях за січень 2009 року в сумі 47482.00 грн., за лютий 2009 року в сумі 9541.00 грн., за квітень 2009 року в сумі 3664.00 грн., за травень 2009 року в сумі 40345.00 грн., судовий збір в розмірі 1010.32 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що однією з обов»язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. За змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість.

Судом не було застосовано до спірних правовідносин п.1.8 ст.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2, ст..9 Бюджетного кодексу України, не було досліджено наявності надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідача, заперечення представника позивача проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27 квітня 2006 року № 17330685 (том 1, арк. справи 23).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» до Ленінської МДПІ у м. Луганську були подані наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2009 року, що зареєстрована у 1-го відповідача за № 9131 від 19.02.2009 (том 1, арк. справи 118-119). Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 19.02.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку, у розмірі 47482,00 грн. (том 1, арк. справи 122);

- податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2009 року, що зареєстрована у 1-го відповідача за № 14389 від 18.03.2009 (том 1, арк. справи 197-198). Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 18.03.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку, у розмірі 9541,00 грн. (том 1, арк. справи 200);

- податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2009 року, що зареєстрована у 1-го відповідача за № 44019 від 19.05.2009 (том 2, арк. справи 42-43). Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 19.05.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 3664,00 грн. (том 2, арк. справи 45);

- податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2009 року, що зареєстрована у 1-го відповідача за № 49607 від 17.06.2009 (том 2, арк. справи 111-112). Відповідно до рядку 25 вказаної податкової декларації від 17.06.2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі 40345,00 грн. (том 2, арк. справи 114).

До всіх вищезазначених податкових декларацій з податку на додану вартість товариство з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» додавало заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (том 1, арк. справи 123, 201; том 2, арк. справи 46, 115).

На виконання вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» Ленінською МДПІ у м. Луганську були проведені позапланові виїзні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант-ХХІ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку і довідкою від 12.06.2009 № 534/23-616/31673389 (том 2, арк. справи 24-32) за результатами позапланової виїзної перевірки підтверджено відображене ТОВ «Геліант-ХХІ» у декларації за січень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 9406,00 грн., за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлене бюджетне відшкодування у декларації за січень 2009 року на суму 38076,00 грн., що пов'язане з проведенням додаткового комплексу заходів, направленого на встановлення достовірності відомостей, що є підставою для нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ (том 2, арк. справи 32); довідкою від 23.06.2009 № 576/23-616/31673389 (том 2, арк. справи 11-18) за результатами позапланові виїзної перевірки підтверджено відображене ТОВ «Геліант-ХХІ» у декларації за лютий 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 9541 грн. (том 2, арк. справи 18); довідкою від 03.08.2009 № 690/23-616/31673389 (том 3, арк. справи 5-17) за результатами позапланові виїзної перевірки підтверджено відображене ТОВ «Геліант-ХХІ» у декларації за квітень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 3664,00 грн. та у декларації за травень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 40345,00 грн. (том 3, арк. справи 17).

Матеріалами справи (податковими накладними та платіжними дорученнями) підтверджено фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів (послуг) суми податку на додану вартість в ціні товару (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у розмірі, заявленому до бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок помилковості доводів відповідача щодо не підтвердження надходження сум ПДВ до бюджету за результатами зустрічних перевірок, оскільки право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість не залежить від проведення зустрічних перевірок. Позивачем виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а тому Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську повинна була надати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.08.2009р. по справі № 2а-22693/09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліант ХХІ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 02 грудня 2009 року, в повному обсязі складена 07 грудня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок