Ухвала суду № 71046437, 18.12.2017, Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 296/1075/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

18 грудня 2017 р. м. Житомир

Суддя Апеляційного суду Житомирської області Трояновська Г. С., вирішуючи відповідно до вимог ст.359 ЦПК України, питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2016 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24 квітня 2017 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2016 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.

На виконання вимог ухвали 15.12.2017 року на адресу суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків, в обгрунтування якого зазначено, що витрати ПАТ "ВіЕйБі Банк" мають попередньо, щоквартально включатися до кошторису та затверджуватися виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за результатами відкритих проваджень на цей момент). Такі обставини не дають змоги у короткий термін вирішити питання щодо авансування витрат банку на сплату судового збору. При цьому заявник посилається на рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", де зазначається, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Заявлене в заяві представника банку клопотання про продовження строку усунення недоліків задоволенню не підлягає враховуючи таке.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року на підставі клопотання ПАТ "ВіЕйБі Банк" було поновлено строк на оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2016 року. В обгрунтування вказаного клопотання, Банк посилався, зокрема на те, що причиною пропуску строку стала неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги з мотивів наведених вище.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга Банку подана понад як через 10 місяців з моменту постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, доказів того, що протягом такого тривалого строку заявник не мав можливості вирішити питання щодо виділення необхідної суми для сплати судового збору суду не надано.

Окрім цього, Банком не надано доказів і того, що приймались будь-які заходи щодо вирішення питання про сплату судового збору, відтак, суд не зобов'язаний за законом задовольняти таке прохання заявника враховуючи викладені обставини.

Посилання на рішення ЄСПЛ від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі" є недоречним, оскільки у зазначенній справі йдеться про вимоги суду щодо необхідності сплати громадянином надмірної суми судового збору.

За положеннями пунктів 59, 60 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" (Заява N 28249/95) Страсбург, 19 червня 2001 року, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див., рішення суду у справі "Ейрі проти Ірландії", цитоване вище, там само, п. 25 - 26).

Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 61 вищевказаного Рішення).

Визначення за ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року, що Банку слід сплатити 606 грн. 32 коп. судового збору за подання апеляційної скарги не становить обмежень, яке могло б бути визнано таким, що завдало шкоди суті права апелянта на доступ до суду у контексті вищевказаного Рішення Європейського Суду.

За таких обставин, станом на 18 грудня 2017 року вимоги ухвали судді Апеляційного суду Житомирської області від 06 грудня 2017 року не виконано, докази сплати судового збору у належному розмірі до суду не надходили, тому є підстави для застосування вимог ст. 357 ЦПК України.

За змістом ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо недоліки заяви не усунуто, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

При цьому, таке судове рішення не перешкоджає ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подати до суду належним чином оформлену апеляційну скаргу, разом із додатками та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01 липня 2016 року визнати неподаною і повернути особі, яка її подає.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя: