Постанова № 71044779, 14.12.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17390/17

Провадження № 2-а/161/1097/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 р. Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Ярмолюк В.С.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кузьмича О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом на обґрунтування вказавши, що в вересні 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2015 року № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2016 року. У задоволенні його заяви відповідачем було відмовлено, про що було винесене рішення 12.10.2017 року № 414/м-01, посилаючись на ч. 5 розділу ІІІ Закону України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з 01.06.2015 року скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про прокуратуру». Такі дії відповідача вважає неправомірними. Просить суд, визнати протиправною відмову відповідача від 12.10.2017 року у призначені йому пенсії за вислугу років, зобов'язати відповідача призначити та нарахувати йому пенсію за вислугу років згідно ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року (набрав чинності 15.07.2015 року) з моменту звернення.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав в ньому наведених, просив суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала з підстав зазначених у письмових запереченнях, просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.09.2017 року звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області з заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2015 року № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2016 року (а.с. 30).

Листом Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 12.10.2017 року № 198 у призначені пенсії за вислугу років, згідно поданих документів позивачу було відмовлено (а.с. 18).

Згідно ч.1 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 01.10.2016 по 30.09.2017 - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

На час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, вказана вислуга років ОСОБА_1 складала 19 років 03 місяці 23 дні, в тому числі на посадах прокурорів і слідчих прокуратури- 17 років 06 місяців 23 дні.

Пунктом 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Як встановлено, і ця обставина є загальновідомою, до 01.06.2015 не прийнято закону, що стосувався б видів пенсійного забезпечення осіб, у тому числі спеціальних пенсій, в тому числі пенсій прокурорам.

Суд вважає, що положення п.5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII від 02.03.2015 стосуються порядку призначення пенсії прокурорам, слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.

Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена іншою, прийнятою пізніше, яка регулює ті самі суспільні відносини.

Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII прийнятий 14.10.2014, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII прийнятий 02.03.2015, тобто пізніше, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Крім цього, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» чітко визначено, що з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VII від 02.03.2015 не скасований, його положення (у частині, що стосуються спірних правовідносин) не визнані неконституційними, а до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, тому відповідно, з вказаної дати скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії після 01.06.2015, а тому ЛО УПФ України Волинської області правомірно відмовило в призначенні її пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 158-163, 185, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова в повному обсязі складена 18 грудня 2017 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська