Ухвала суду № 71043245, 11.12.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1788/16-ц

Провадження 2-п/127/190/17

УХВАЛА

11 грудня 2017 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2016 року по цивільній справі № 127/1788/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов’язання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого 19.05.2016 року Вінницьким міським судом по справі № 127/1788/16-ц.

Вказана заява не відповідає вимогам ст. 229 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заявником не додано документу про сплату судового збору.

Разом з тим, ОСОБА_1 надав суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, з підстав того, що йому надається безоплатна правова допомога по даній справі, як малозабезпеченій особі, що свідчить про важкий матеріальний стан.

Дослідивши матеріали заяви, вважаю за необхідне вимогу про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Ці ж самі положення закріплені у статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Тобто, з аналізу вказаної статті вбачається, що основною умовою, за якою позивач може бути звільнений від сплати судового збору - це його скрутний майновий стан, який повинен бути доведений достовірними доказами. Отже, повне звільнення від сплати судового зборуможливо за наявністю достовірних та належних доказів того, що заявник взагалі не спроможний сплатити вказану суму, а в наразі її сплати, він не зможе забезпечити свої звичайні життєві потреби.

Оцінюючи докази у їх сукупності та приймаючи до уваги, що заявником ОСОБА_1 не було доведено у встановленому законом порядку факту скрутного майнового стану, суддя вважає необхідним відмовити заявнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 6 ст. 229 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Згідно до вимог пункту 1.4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою заяви про перегляд заочного рішення сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, що в даному випадку становить 320,00 грн.

Норма ч. 7 ст. 229 ЦПК України прописує, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила ст. 121 цього Кодексу.

За таких обставин, згідно ст. 121 ЦПК України дану заяву необхідно залишити без руху і надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків, інакше заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.

Звертаю увагу заявника, що згідно норми ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З огляду на вищевикладене, заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82, 121, 229 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2016 року по цивільній справі № 127/1788/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов’язання залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення її недоліків протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви три дні з дня отримання заявником ухвали, розяснивши заявнику, що в разі несвоєчасного усунення недоліків даної заяви, остання вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя