Ухвала суду № 71043075, 14.12.2017, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1269/17

УХВАЛА

Іменем України

14.12.2017 року Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойка А. В.,

з участю секретаря Шуваріної В. А.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши заяву представника позивача- адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

Встановив:

12 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Погребищенського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 та ФГ «Ланецького» про стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

01 листопада 2015 року між гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_3 був укладений договір позики на суму 290 000 доларів США, що еквівалентно на день укладання договору позики 7076000 грн.

01.11.2015 року позичальник ОСОБА_3 отримав позику в сумі 290 000 доларів США, що підтверджується його розпискою.

01 листопада 2015 року між гр. ОСОБА_5 та ФГ «Ланецького» був укладений договір поруки № 2, відповідно до умов якого ФГ «Ланецького» поручилося за виконання гр. ОСОБА_3 договору позики від 01.11.2015 р. і взяло на себе зобовязання повернути суму позики, якщо її не поверне позичальник гр. ОСОБА_3, відшкодувати шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов'язання, а також сплатити неустойку та пеню за порушення основного зобов'язання.

Однак, а ні позичальник гр. ОСОБА_3, а ні ФГ «Ланецького» не виконали взятих на себе зобовязань і суму позики не повернули.

13 грудня 2017 року до канцелярії суду надійшла заява представника позивача адвоката ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути солідарно з відповідачів 17 916 489 грн. 42 коп. (основний борг та пеня).

13 грудня 2017 року до канцелярії суду надійшла заява представника позивача адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на майно та грошові кошти, які належать Фермерському господарству «Ланецького» в межах суми боргу - 17916489 грн. 42 коп.

В заяві про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що а ні позичальник гр. ОСОБА_3, а ні ФГ «Ланецького» не виконують взятих на себе зобовязань і тривалий час ухиляються від повернення позики. За весь період з дня укладення договору позики від 01.11.2015 року по даний час відповідачі не повернули позивачу жодної копійки, хоча мали таку можливість, оскільки займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції, яку кожного року реалізують і отримують чималі доходи. Боргові зобовязання ФГ «Ланецького» постійно ростуть, оскільки ФГ «Ланецького» продовжує отримувати кредити під заставу свого майна та продукції. Зокрема 28.03.2017 року ФГ «Ланецького» отримано кредит на суму 2555 000 грн. під 19% річних у ПАТ «ПроКредит банк», що підтверджується копією кредитного договору від 28.03.2017 року. ФГ «Ланецького» укладає договори поставки, за якими отримує у постачальників товари під зобовязання провести розрахунки в майбутньому, що підтверджується копією договору поставки від 10.04.2017 року № 10-04-1/2017. При цьому від розрахунків у строки передбачені договором також ухиляється. Продукція, вирощена боржником реалізується тіньовими схемами, а отримані кошти не використовуються для погашення офіційних боргових зобовязань. Зокрема, ФГ «Ланецького» відвантажує величезні обєми пшениці, по 500 тон. на підставі документів, у яких навіть не вказуються одержувачі, що підтверджується копією накладної № 1 від 31 липня 2017 року. ФГ «Ланецького» окрім вищевказаного, має величезні неофіційні борги перед третіми особами, суми яких перевищують 280000 доларів США, що підтверджується копією розписки ОСОБА_3, вчиненою від імені ФГ «Ланецького». Також позивач стверджує, що це лише незначна кількість деяких боргів, про які йому відомо і щодо яких у позивача є копії документів на їх підтвердження. Разом з тим, позивачу відомі й інші негативні факти, які свідчать про те, що відповідачі тіньовими схемами виводять належне їм майно, кошти та продукцію задля ухилення від виконання взятих на себе зобовязань, однак на даний час у позивача поки-що не має документів в їх підтвердження і він надасть їх до суду пізніше. Як стверджує представник позивача, вищевказані обставини явно свідчать про недобросовісність відповідачів, про те, що їх боргові зобовязання з часом лише зростають до величезних розмірів, що відповідачі не бажають виконувати взяті на себе зобовязання і тривалий час умисно ухиляються від проведення розрахунків та повернення боргів, розпродують і тіньовими схемами відчужують належне їм майно та продукцію, а кошти безобліково обертають на свою користь. У звязку з тим, що відповідачам відомо про судовий спір у даній справі, вони розуміють що вимоги позивача є законними і обґрунтованими, як розуміють й те, що через деякий час суд має прийняти рішення про стягнення боргу, сума якого складає майже 18000000 грн., тому реально можуть ще до ухвалення рішення і набрання ним законної сили відчужити належне їм майно, розпродати продукцію та повиводити кошти з рахунків господарства, що призведе до утруднення або навіть зробить неможливим виконання судового рішення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову підтримав та просив її задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечували, просили у її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що підприємство не зможе у випадку накладення арешту перераховувати кошти за зобовязаннями перед третіми особами та сплачувати податки.

Дослідивши вказану заяву, заслухавши думку учасників судового процесу, оглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Договором позики від 01.11.2015 року, розпискою від 01.11.2015 року, договором поруки № 2 від 01.11.2015 року та іншими наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що між сторонами дійсно виник спір з приводу невиконання умов вищевказаних договорів щодо повернення позики в сумі 290000 доларів США.

Будь-яких документів, які свідчать про повернення позики або її частини відповідачі до суду не надали.

З огляду на це, суд вважає обґрунтованими твердження представника позивача адвоката ОСОБА_1 про те, що відповідачі тривалий час ухиляються від повернення позики.

Крім того, обставини які зазначив представник позивача у заяві про забезпечення позову та документи, які додані до цієї заяви дійсно вказують на наявність значних боргових зобовязань відповідачів перед третіми особами.

Той факт, що відповідачі з 2015 року по даний час не повернули позивачу хоча б частину позики та інші зазначені в заяві про забезпечення позову обставини, характеризують відповідачів з негативної сторони, а тому суд вважає, що з урахування великої суми спору відповідачі дійсно можуть вжити заходів щодо відчуження належного їм майна, якщо позов не буде забезпечено. Це може призвести до утруднення або навіть неможливості виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Разом з тим, суд вважає що накладення арешту на майно ФГ «Ланецького» в межах суми боргу - 17916489 грн. 42 коп. є передчасним, оскільки суд ще не виніс рішення щодо прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог, тому суд вважає за можливе вирішити питання про забезпечення позову лише щодо суми позову, яка зазначена в позовній заяві та за якою судом відкрито провадження по справі (290 000 доларів США, що еквівалентно на день укладання договору позики 7076000 грн.).

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункту 4 постанови від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Заяву представника позивача адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до Фермерського господарства «Ланецького», що розташоване за адресою Вінницька обл., Погребищенський р-н., с. Плисків, вул. Центральна, 2, код. 36244177, ОСОБА_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 про стягнення заборгованості.

Накласти арешт на грошові кошти (окрім коштів, які направлятимуться на виплату заробітної плати та внесення обовязкових платежів до бюджету) та майно, яке належать Фермерському господарству «Ланецького», (адреса: Вінницька обл., Погребищенський р-н., с. Плисків, вул. Центральна, 2, (код ЄДРПОУ 36244177) в межах суми боргу - 7076000 грн. (семи мільйонів сімдесяти шести тисячам гривень оо копійок) до набрання законної сили рішенням суду.

Копію ухвали для виконання направити до Погребищенського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Погребищенський районний суд протягом пяти днів з часу отримання її копії.

Суддя