Рішення № 71042619, 14.12.2017, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/19/15-ц

Провадження № 2/674/3/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

при секретарі Мудрицькій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ст.197 ЦПК України, цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства

Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до

ОСОБА_1,

який діє в інтересах малолітньої доньки

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,

ОСОБА_3,

третя особа: Дунаєвецька районна державна адміністрація як

орган опіки та піклування

про виселення

ВСТАНОВИВ:

29.03.2016 року позивач,ПАТ КБ «ПриватБанк», звернувся до суду з уточненими під час судового розгляду справи позовними вимогами до ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, третя особа: Дунаєвецька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про виселення.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у вигляді кредитної лінії у розмірі 35000 дол. США строком до 26.05.2018 р., а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов’язань з ОСОБА_4, 27.08.2008 року, було укладено договір іпотеки, згідно якого надано в іпотеку житловий будинок загальною площею 161,5 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м, який розташований за адресою м.Дунаївці вул.Пархоменко,55.

Свої зобов’язання ОСОБА_1 не виконувалися, а тому рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28.01.2011 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок ,загальною площею 161,5 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м, який розташований за адресою м.Дунаївці вул.Пархоменко,55 шляхом продажу.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07.07.2014 року з даного житлового будинку виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_4, рішення набрало законної сили .

Згідно відомостей домової книги в даному будинку зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, які підлягають виселенню без надання їм іншого жилого приміщення.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з’явилася, однак надіслала суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, однак належним чином повідомлені про день і час проведення судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Третя особа: представник Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області в судове засідання не з’явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов не визнає.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

За змістом статті 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першою статті 40 Закону "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у вигляді кредитної лінії у розмірі 35000 дол. США строком до 26.05.2018р., а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, що підтверджується копією кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов’язань даного кредитного договору 27 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, згідно якого надано в іпотеку житловий будинок, загальною площею 161,5 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м, який розташований за адресою м.Дунаївці вул.Пархоменко,55.

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 28.01.2011 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 161,5 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м, який розташований за адресою м.Дунаївці вул.Пархоменко,55 на користь банку шляхом продажу даного будинку іншій особі –покупцеві з правом укладення банком договору купівлі – продажу від імені ОСОБА_4, а рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 07.07.2014 року з даного житлового будинку виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_4. Дані рішення не оскаржувалися і набрали законної сили.

Судом також встановлено, що після виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в будинку, згідно записів домової книги, яка оглянута в судовому засіданні, проживають та зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, які добровільно не бажають виселитися з будинку.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Частина третя цієї статті регулює порядок виселення громадян.

Прикінцевими положеннями Закону "Про іпотеку", який набрав чинності з 1 січня 2004 року, внесено зміни до ЖК УРСР, зокрема текст статті 109 викладено в новій редакції.

За змістом частини другої статті 40 Закону "Про іпотеку" та частини третьої статті 109 ЖК УРСР у редакції, після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою цього жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців у разі звернення стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення статті 40 Закону "Про іпотеку", так і норма статті 109 ЖК УРСР.

За змістом цих норм особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду України щодо застосування статті 109 ЖК УРСР та положень статей 39, 40 Закону "Про іпотеку", викладені в постановах від 2 й 30 вересня та 7 жовтня 2015 року та у постанові N 6-3173цс15 від 06.07.2016.

У даній справі, в іпотеку переданий житловий будинок, придбаний не за рахунок кредиту, а тому відсутні підстави для виселення відповідачів із зазначеного приміщення без надання іншого постійного житла.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлений позов є безпідставним , а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 40 Закону України "Про іпотеку", ст. 109 ЖК УРСР, суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, третя особа: Дунаєвецька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування про виселення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук