Постанова № 71041960, 11.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7994/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2017 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар Мисько М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та його скасування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0382/20400/17 від 22.06.2017 року. Зазначеною постановою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 2 статті 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що така винесена з порушенням вимог митного та процесуального законодавства. Зазначає, що при притягненні до адміністративної відповідальності відповідач допустив невідповідність викладеним у постанові висновків фактичним обставинам справи, що призвело до помилки у встановленні у діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, без забезпечення участі особи, яку притягають до адміністративної відповідальності у розгляді справи. Оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності було прийняте поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахування права особи на участь у процес прийняття рішення, а отже є протиправними.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Рівненської митниці ДФС - С.В. Орловський в судове засідання не з'явився, про дату та час був належним чином повідомлений. На адресу суду скерував письмові заперечення до позовної заяви, згідно яких просив суд розглянути адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС без участі представника Рівненської митниці ДФС. Окрім того зазначив, що матеріалами справи доведено, як факт вчинення позивачем порушення митних правил, так і факт постановлення рішення про притягнення до адміністративної відповідальності із врахуванням всіх наявних у справі доказів, постановлення рішення в межах санкції ч. 2 ст. 469 МК України. При цьому, вказав, що позивачем не надано жодних доказів порушення посадовими особами митниці його майнових або будь-яких інших прав, як не надано і жодних доказів порушення посадовими особами митниці норм матеріального чи процесуального права, як під час складання протоколу про порушення митних правил, так і під час розгляду справи та винесення процесуального рішення згідно з постановою № 0382/20400/17 від 22.06.2017 року. За таких обставин вважають, що визначені законом підстави для скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0382/20400/17 від 22.06.2017 року відсутні.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Cтаттею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засаді змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи при винесенні оскаржуваної постанови, а про її зміст дізнався лише після ознайомлення в Галицькому ДВС ГТУЮ 03.11.2017 р. (після отримання постанови державного виконавця) та звернувся до суду, оскільки з 14.11. до 18.11.2017 р. перебував закордоном (як вбачається із копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон), суд, відповідно до ст. 289 КпАП України, визнає поважними причини пропуску строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновляє його.

Як вбачається із постанови № 0382/20400/17 від 22.06.2017 року Рівненської митниці ДФС позивача - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 2 статті 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8 500,00 грн.

За обставинами справи, 03.04.2017 р. у Рівненську митницю ДФС надійшов лист від поліцейської роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Рівному Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Дідуха Т.П. з копіями матеріалів, щодо виявлення 02.04.2017 р. на 342 км автомобільної дороги Київ-Чоп автомобіля марки «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 з порушенням правил дорожнього руху, під керуванням громадянина України ОСОБА_4.

В результаті здійсненої працівниками Рівненської ДФС перевірки законності ввезення та перебування на митній території України автомобіля «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що згідно інформації Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи та автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» даний транспортний засіб 02.04.2017 року був ввезений на територію України громадянином ОСОБА_1, в зоні діяльності Львівської митниці ДФС, по «зеленому коридору» в митному режимі «транзит».

З цих обставин, на підставі норм МК України відповідач зробив висновок, що позивач розпорядився без дозволу органів доходів і зборів автомобілем марки «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебував під митним контролем та митне оформлення якого не закінчено, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 325 МК України та констатував у діях позивача склад порушення митних правил, передбачених ч.2 ст. 469 МК України, що стало підставою притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності в діях особи повинен бути встановлений фактичний склад правопорушення, відповідно до диспозиції відповідної норми МК України.

Частина 2 ст. 469 МК України передбачає відповідальність за зміну стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на стадії тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само не вжиття передбачених частино четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився.

Згідно зі ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з ч. 2 ст. 92 МК України у митний режим транзит можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режиму транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у органи доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу (для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) - п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України); 4) мати неушкоджені засоби ідентифікації у разі їх застосування (ст. 93 МК України).

Згідно з диспозицією ч. 2 ст. 469 МК України предметом порушення митних правил є товар. П. 57 ч. 1 ст. 4 МК України під товарами розуміє будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Транспортний засіб комерційного призначення - будь-яке судно (в тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом з транспортними засобами комерційного призначення (п. 59 ч. 1 ст. 4 МК України).

Як вбачається із пояснень позивача та підтверджується матеріалами справи, автомобіль марки «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 позивач використовував на підставі довіреності від ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 для перевезення людей. Про це свідчить також систематичні виїзди закордон (згідно копії закордонного паспорта).

Таким чином, автомобіль марки «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 не є товаром у значенні МК України, а тому користування та розпорядження ним без дозволу органу доходів і зборів України не створює об'єктивної сторони порушення митних правил передбачених ч. 2 ст. 469 МК України.

Відповідач звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 3 ст. 325 МК України користування та розповсюдження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, без дозволу органів доходів і зборів забороняються.

Однак, згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 МК України дозвіл органу доходів і зборів - надання особі органом доходів і зборів усно, письмово (паперовим або електронним документом) чи шляхом проставляння відбитку особистої номерної печатки на супровідних документах (деклараціях, відомостях) права на вчинення певних дій. Випуск транспортного засобу - автомобіля марки «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 - з зони митного поста та оформлення документів у митному режимі транзиту фактично передбачало надання дозволу органу доходів і зборів на використання вказаного транспортного засобу за його цільовим призначенням - для перевезення пасажирів по території України з дотриманням вимог режиму транзиту (ст.ст. 93, 95 МК України).

Право на розпорядження є одним з елементів змісту права власності, що реалізується лише власником майна (ст. 317, 319 ЦК України). Водночас, позивач не є власником автомобіля марки «Mercedes-Benz», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, а лише тимчасовим користувачем в частині виконання доручень при здійсненні господарської діяльності його безпосереднім власником.

А тому притягнення позивача за виявленими обставинами до відповідальності за ч. 2 ст. 469 МК України є безпідставним у зв'язку із відсутність у його діях складу відповідного правопорушення.

Крім того, відповідач не забезпечив участі позивача при розгляді справи (ст. 526 МК України), що б могло істотно вплинути на прийняте рішення та його обґрунтованість, в разі врахування наведених у позовній заяві обставин та фактів. Водночас, обмежився констатацією повідомлення належним чином про розгляд справи та відсутністю клопотань про перенесення розгляду.

У відповідності до ст.489 МК України - посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отож, як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова є необґрунтованою, складеною з процесуальними порушеннями, не повно дослідженні обставини справи та не надано належної оцінки дійсним обставинам справи, що є порушенням ст.489 МК України.

Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача про те, що ОСОБА_1 порушив митні правила не ґрунтується на вимогах закону, а тому оскаржувану постанову слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк звернення до суду.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Рівненської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил № 0382/20400/17 від 22.06.2017 року, винесену заступником начальника Рівненської митниці ДФС України - начальником УПМП ОСОБА_7, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.469 МК України.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (код ЄДРПОУ 38007573 м. Львів, вул. Дудаєва,19) повернути ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір згідно квитанції №0.0.898240954.1 від 20.11.2017 року при зверненні з позовом в розмірі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Р.Волоско.