Ухвала суду № 71038413, 14.12.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/14423/17

Провадження № 2-а/219/2064/2017

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2017 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить: визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати їй пенсії з 01 січня 2016 року та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити належну їй пенсію з 01 січня 2016 року.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст. 105,106 КАС України, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи той факт, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого Адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року за №14 «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ», статтею 105 КАС України визначено форму і зміст адміністративного позову, що мають особливе значення, оскільки саме на підставі цього первинного документа суддя вирішує питання про відкриття провадження у справі. В адміністративному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, на підставі якої суддя відкриває провадження у справі. Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі й про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення до процесу інших осіб, дослідження доказів тощо. Під змістом позовних вимог мається на увазі визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України, який повинен формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Частиною 1 статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія – це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частинами 1, 3 та 4 статті 103 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивачу 01 січня 2016 року була припинена виплата пенсії, про що вона дізналась у листопаді 2017 року, коли при перевірці банківського рахунку, на який вона отримує пенсійні виплати, нею було виявлено відсутність грошових коштів. Проте, в свою чергу, позивачем зазначено, що будь-яких повідомлень або документів про зупинення виплати їй пенсії поштою або на телефон вона не отримувала, хоча усі її дані маються у відповідача в пенсійній справі.

Також однією з позовних вимог позивача є визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії, однак позивачем в порушення вимог частини 2 статті 106 КАС України не надано відповідних доказів наявності такої бездіяльності з боку відповідача, якими обґрунтовується позовна вимога, а у разі неможливості такого надання не зазначено причин неможливості подання таких доказів, у зв’язку з чим суд не може перевірити у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАСУ України, чи вчинена така бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв’язку з викладеним, тобто без надання позивачем таких відомостей, у суду відсутня можливість зробити висновок, чи дотримано позивачем вимог частини 2 статті 99 КАС України, та, не порушуючи вимоги частини 1 статті 100 КАС України, відкрити провадження по справі відповідно до вимог статті 107 КАС України і розглянути справу з дотриманням статті 122 КАС України.

Також відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2017 року становить 1600 гривень.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, оскільки вона є пенсіонером, для якої пенсія є єдиним джерелом доходу, яку вона не отримує вже більше 20 місяців, тому не в змозі сплатити судовий збір.

Відповідно до вимог статті 88 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З аналізу положень вказаної норми Кодексу адміністративного судочинства вбачається, що відстрочення сплати судового збору це право суду, а не його обов'язок.

Так, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, інформації про припинення виплати пенсії тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано ніяких доказів, підтверджуючих його посилання на те, що йому, зокрема, припинено виплату пенсії, яка є єдиним її джерелом доходу, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем підстави для відстрочки їй сплати судового збору до винесення судового рішення є неповажними та не підтвердженими у встановленому законом порядку відповідним доказами, у зв’язку з чим позовну заяву слід залишити без руху.

Зазначені обставини відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку, достатнього для усунення її недоліків, у зв’язку з чим суддя вважає за необхідне залишити позову заяву без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 11, 99, 108, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, по 03 січня 2018 року включно.

У випадку не усунення недоліків у зазначений строк позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційну скаргу може бути подано протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.С.Конопленко