Рішення № 7103717, 25.09.2009, Балаклавський районний суд міста Севастополя

Справа №2-1279/2009

Категорія № 31

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25  вересня  2009 року Балаклавський районний суд міста Севастополя в складі :

головуючого – судді Ліморенко І.І.,

при  секретарі – Коливушко О.М.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі (у залі суду) цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною подією,  

ВСТАНОВІВ:

ОСОБА_3 звернувся  до суду з позовом  до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД»  ( далі ТОВ фірма «Консоль ЛТД»)  про відшкодування матеріальної та  моральної шкоди, яка заподіяна джерелом повішеної небезпеки, якім керував робітник відповідача та яке належить відповідачу.  

ОСОБА_3 просить відшкодувати майнову шкоду у розмірі 2 170 грн. 38 коп. витрати за надання  лікарських засобів,  моральну шкоди, яку від оцінює у 300 000 грн.,  також просить відшкодувати судові витрати – за надану правову допомогу по 1 400 грн. Вимоги мотивовані тим, що позивачу була заподіяна шкода матеріальна та моральна шкода  в результаті дорожньо-транспортної події.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав у повному  обсязі.

Представник  відповідача  в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідив матеріали справи,  приходить до наступного.

Судом встановлено, 30 липня 2007 року в 13 годин на 28км+800м автодорозі Ялта-Севастополь робітник відповідача при здійсненні трудових зобов’язань ОСОБА_4, керуючи  транспортним засобом автомобілем «КАМАЗ 65115», реєстраційний №АК84-24АI, у порушення вимог пунктів 1.5, 2.3 «б», 10.1, 11.2 Правил дорожнього руху України, здійснив костельне зіткнення з автомобілем «Мазда-6», реєстраційний №АА65-11СХ, під управленням ОСОБА_5,  після чого ОСОБА_4 на автомобілі  «КАМАЗ 65115» на  виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем «Зіл 5301», реєстраційний №39-68КА, під управлінням ОСОБА_6 Октябревіча. В результаті дорожньо-транспортної події ОСОБА_3  заподіяна матеріальна та моральна шкода.

Це підтверджується вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим у кримінальній справі №1-48/2008, по якому ОСОБА_4 визнаний винним  в здійсненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України. Вирок набрав законну силу 11 лютого 2008 року (а.с. ___).

Як слідує з пояснень позивача та представника позивача, а також з письмових доказів, а саме вироку суду, в якому вказано про отримання ОСОБА_3 забитих ран які є незгладимим спотворенням обличчя  та які відносяться до категорії  тяжких тілесних ушкоджень ( а.с.      ).

Крім того ОСОБА_3 проходив стаціонарне лікування  у Лівадійській лікарні   та довгий час перебував  на амбулаторному лікуванні по місцю мешкання. Витрати на лікування позивача підтверджуються  квитанціями на а.с.          .

Також ОСОБА_3 були заподіяні моральні страждання робітником відповідача при керуванні джерелом підвищеної небезпеки.

Крім того, згідно висновку пластичного хірургу, для усунення наслідків отриманих  в ДТП травм необхідно хірургічне лікування, вартість якого складає кілько тисяч гривень, а потім реабілітаційне лікування на протязі 1,6 років ( а.с.      ).

Вина робітника відповідача в здійсненні таких подій, як і протиправність цих подій встановлено вироком суду. Між завданою шкодою (моральною та матеріальною), протиправними діяннями її заподіювача є  наявність причинного зв'язку, тому що події робітника відповідача є головною причиною, через яку настали такі негативні наслідки.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частин 1 статті 1172 вказаного Кодексу юридична особа відшкодовує шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно до частини 2 статті 1167 того ж Кодексу моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

А тому суд вважає, що відповідач, як власник  джерела підвищеної небезпеки та як юридична особа за дії свого працівника, здійснені під час виконання ним своїх трудових обов'язків, зобов’язаний відшкодувати позивачеві ОСОБА_3 матеріальну шкоду в повному обсязі та відшкодувати моральну шкоду позивачу, але в меншому, ніж заявлено, розміру. Цей розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, тривалість характеру немайнових втрат та з урахуванням тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках позивача. При цьому суд виходить із принципу  розумності, виваженості та справедливості.

Посилання відповідача на те, що шкода,  відшкодується особою, яка її завдала, є неспроможними. Тому що, як вказано вище, до спеціальних норм матеріального права завдана шкода відшкодується юридичною особою за свого працівника, та власником   джерела підвищеної небезпеки, яким є відповідач.  

Згідно до пункту 2 частини 3 статті 79 та статті 84 Цивільного процесуального кодексу України до судових витрат відносяться витрати на правову допомогу,  яка може надаватися як адвокатом, так і іншим фахівцем в галузі права.

Як вбачається зі документів, позивач підтвердив сплату судових витрат - 1 400 грн. на правову допомогу, позов про відшкодування матеріальної шкоді підлягає повному задоволенню, позов про відшкодування моральної шкоди також обґрунтований та підлягає задоволенню, але розмір моральної шкоді судом визначений інший, ніж просили позивачі. Але суд вважає, що судові витрати підлягають повному відшкодуванню.

Суд, розв'язуючи питання про розподіл судових витрат,   вважає що їх  необхідно стягнути з відповідача в силу ст. 88 ЦПК України.

Керуючись статтями 88, 209, 213-215 ЦПК України, згідно до ст.ст. 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

   Позовні вимоги ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3  – 90.000 грн.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» на  користь ОСОБА_3  у відшкодування матеріальної шкоди – 2 170 грн. 38 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» на  користь ОСОБА_3  витрати на правову  допомогу –  1 400 грн.

Стягнути  з товариства з обмеженою відповідальністю  «Фірма Консоль ЛТД»  судові витрати:  

30 грн. -  витрати на   інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу ( код 22050000, р/р 31211259700002, ОКПО 24035629,  одержувач: Балаклавський район, Банк одержувача: ГУГК в м. Севастополі, МФО 824509;    

59 грн. 50 коп. –  судовий збір ( Код 22090100, р/р 31416537700002, ОКПО 24035629, одержувач: Балаклавський район, Банк одержувача: ГУГК в м. Севастополі, МФО 824509).

В решті позовні вимоги  ОСОБА_3  лишити без задоволення.

На рішення може бути подано апеляційна скарга на протязі 20 днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний  суд міста Севастополя з подачею заяви про апеляційне оскарження, на котру законом визнач енний термін 10 днів.

Суддя Балаклавського

районного суду м. Севастополя                                                   І. І. Ліморенко