Ухвала суду № 71036502, 11.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9458/17

Номер справи місцевого суду: 497/1870/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кодінцева С. В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.12.2017 року м. Одеса

Суддя-доповідач колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області Сегеда С.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТВБВ №10015/0506 філії - «Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», третя особа ОСОБА_3, про визнання права на спадщину на грошові заощадження (вклади) в порядку спадкування,

встановив:

28 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТВБВ №10015/0506 філії - «Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» про визнання права на спадщину на грошові заощадження (вклади) в порядку спадкування, третя особа ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 2-7).

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, а саме суд вирішив визнати за ОСОБА_2 право власності на компенсаційні рахунки у ТВБВ №10015/0506 філії - «Одеське обласне управління ПАТ «Державний Ощадний банк України», які станом на час прийняття рішення 11 квітня 2017 року обліковуються за спадкодавцем ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і містять кошти: НОМЕР_2, відкритий 21 листопада 1996 року, залишок - 1 541,40 грн.; НОМЕР_1, відкритий 07 березня 2008 року, залишок - 477,10 грн., як за спадкоємцем першої черги за законом, яка має право на обов'язкову частку в спадщині, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_4.

Суд також стягнув судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 551,20 грн. з відповідача ТВБВ №10015/0506 філії - «Одеське обласне управління ПАТ «Державний Ощадний банк України», з яких: на користь позивача ОСОБА_2 - 20,00 грн., на користь держави - 531,20 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині було відмовлено (т. 1, а.с. 228-234).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 04 травня 2017 року ПАТ «Державний Ощадний банк України» надав апеляційну скаргу, за якою 17 травня 2017 року в справі було відкрито провадження (т. 2, а.с. 30-31, 48).

В свою чергу, не погоджуючись з вищевказаним рішенням від 11 квітня 2017 року ОСОБА_2 також направила до суду апеляційну скаргу, та заяву про зменшення чи звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з додатками (т. 2, а.с. 1-29).

Ухвалою судді Гайворонського С.П. від 17 травня 2017 року апеляційна скарга була залишена без руху, у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 82 ЦПК України не вбачається підстав для відстрочення/розстрочення або звільнення апелянта від сплати судового збору. З цих підстав вказаною ухвалою було надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги (сплатити судовий збір та точно вказати який саме процесуальний документ оскаржується) (т. 2, а.с. 43-45).

03 червня 2017 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 надійшла заява про звільнення від сплати судового збору з відповідними додатками - на підтвердження необхідності задоволення такого клопотання (т. 2, а.с. 73-80).

В липні 2017 року суддею Погорєловою С.О. апелянту був надісланий лист, яким повідомлено про те, що питання про звільнення від сплати судового збору вже вирішено ухвалою суду від 17 травня 2017 року, а повторне вирішення такого питання чинним законодавством не передбачено (т. 2, а.с. 88).

29 серпня 2017 року від апелянта надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору з додатками (т. 2, а.с. 98-104).

Однак, ухвалою судді апеляційного суду Одеської області Погорєлової С.О. апеляційну скаргу ОСОБА_2 було повернуто апелянту у зв'язку із не виправленням недоліків (т. 2, а.с. 128).

12 вересня 2017 року за результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ «Державний Ощадний банк України» на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року, колегія суддів апеляційного суду Одеської області скасувала оскаржуване рішення та прийняла нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено (т. 2, а.с. 135-140).

17 жовтня 2017 року від ОСОБА_2 знову надійшла апеляційна скарга на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року (т. 2, а.с. 159-176). Ухвалою судді-доповідача Драгомерецького М.М. від 23 жовтня 2017 року було відмовлено у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою, оскільки рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, вже скасовано, а тому це рішення не може бути предметом оскарження, оскільки у справі ухвалено нове рішення по суті позовних вимог та для його оскарження визначено інший порядок (т. 2, а.с. 187-188).

Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала від 23 жовтня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження оскаржувалася ОСОБА_2 до суду касаційної інстанції. Так, ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ОСОБА_6 від 09 листопада 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а скаргу залишено без руху.

03 листопада 2017 року від ОСОБА_2 через суд першої інстанції знову надійшла апеляційна скарга на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року, в якій апелянт просив частково змінити та частково скасувати оскаржуване рішення (т. 2, а.с. 192-209). Окрім цього, апелянт надіслала заяву, в якій просила суд не вважати пропущеним строк апеляційного оскарження, та посилалася на те, що підстав для відмови у відкритті провадження за її апеляційною скаргою не було (т. 2, а.с. 210-214).

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 20 листопада 2017 року ОСОБА_7 ОСОБА_2 знову було відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т.2, а.с.219-221).

07 грудня 2017 року ОСОБА_2 знову звернулася до апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду першої інстанції, у тому числі помилково називаючи його ухвалою, із клопотаннями до апеляційної скарги (т.3, а.с.1-42).

Дослідивши матеріали справи, а також апеляційну скаргу та відповідні клопотання ОСОБА_2, вважаю за необхідно звернути увагу на наступне.

В ст.129-1 Конституції України вказується, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2017 року у справі було ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Вказане рішення було оскаржене як стороною позивача, так і стороною відповідача. Так, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача судом апеляційної інстанції було ухвалено нове рішення по суті заявлених вимог, яким було вирішено в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Отже, з моменту ухвалення судового рішення апеляційним судом рішення суду першої інстанції втратило свою силу. Тому, оскільки рішення суду першої інстанції юридично перестало існувати, то і всі правові наслідки його ухвалення фактично нівелюються, тобто не існують. Так як на даний час вступило в законну силу рішення апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року, яким було вирішено справу по суті та відмовлено апелянту в позові, а апелянт не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, то він повинен скористатися своїм правом на касаційне оскарження судового рішення, в порядку, встановленому законом.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі також у випадках, якщо є ухвала про відмову у задоволенні апеляційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також звертаючи увагу на те, що в матеріалах справи міститься 2 ухвали, якою апелянту вже було відмовлено у відкритті провадження за його апеляційною скаргою з цими ж підставами, вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 231, 293, 297 ЦПК України, суддя,

ухвалив:

Відмовити у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТВБВ №10015/0506 філії - «Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», третя особа ОСОБА_3, про визнання права на спадщину на грошові заощадження (вклади) в порядку спадкування.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Суддя апеляційного суду

Одеської області С.М. Сегеда