Вирок № 71036171, 06.12.2017, Приморський районний суд м. Одеси

06.12.2017

Справа №522/20627/15-к

Провадження №1-кп/522/727/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.12.2017 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Осіік Д.В.

секретарів - Єршовій І.С., Шелудько О.П., Гулям У.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015160500003515 від 15.05.2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Петровського Я.Л.,

потерпілої - ОСОБА_5,

представника потерпілої - адвоката Хажинського Р.М.,

захисника - Ульянова І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

суд, -

В С Т А Н О В И В:

15.05.2015 приблизно о 09 год. 30 хв., водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем «MITSUBISHI LANCER.» реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині вул. Старопортофранківської в Приморському районі м. Одеси з боку вул. Великої Арнаутської в напрямку вул. Малої Арнаутської в порушення вимог п.п. 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 12.4 - У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

п. 12.9 - Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил, з розрахунковою швидкістю 63-69 км/год.

На ділянці, вулиці поблизу будинку № 107 водій ОСОБА_2, маючи об'єктивну та реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, діючи з необережності, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

П. 1.5 - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.3 - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу» технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування ним у дорозі;

п. 12.3 - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не приділив належної уваги зміні дорожньої обстановки у вигляді пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину в невстановленому місці з права - наліво відносно напрямку руху автомобіля, проявляючи злочинну самовпевненість, при виникненні небезпеки для його подальшого руху тобто в момент виходу пішохода на проїзну частину, грубо проігнорував вимоги зазначених пунктів Правил, будучи неуважним, своєчасно не застосував засоби гальмування, внаслідок чого скоїв наїзд передньою правою частиною кузова автомобіля «MITSUBISHI LANCER» на ліву сторону пішохода ОСОБА_5

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забиття головного мозку легкої ступені, лінійний перелом тім'яної кості зліва, забита рана та гематома м'яких тканей тім'яної області зліва; закрита травма грудної клітини у вигляді забоїв правого та лівого легенів, осколкового перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових уламків; закрита травма хребта у вигляді осколкового, компресійного перелому тіла четвертого поперекового хребця зі зміщенням кісткових уламків; гематоми м'яких тканей нижніх кінцівок.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1857 від 01.09.2015, проведеної експертом Одеського обласного бюро СМЕ, вказані ушкодження відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. ст. 286 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_2 викладені вище в описовій частині вироку фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорював. Також, обвинувачений ОСОБА_2 заявив про те, що до нього необхідно застосувати Закон України "Про амністію у 2016 році", оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 15.05.2015 р. приблизно о 09 год. 30 хв. вона, ОСОБА_5, йшла на ринок «Привоз» зі сторони вул. Прохорівської та переходила дорогу по вул. Старопортофранківській у м. Одесі, і в цей час вона, ОСОБА_5, відчула удар. Після цього, вона, ОСОБА_5, побачила автомобіль, який її збив. Через деякий час, на місце пригоди приїхала карета швидкої допомоги і їй, ОСОБА_5, надали першу медичну допомогу. Крім того, потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що у неї внаслідок ДТП була травмована рука і нога, та вона, ОСОБА_5, перебувала тривалий час у лікарні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що 15.05.2015 р. вранці вона, ОСОБА_9, йшла з дитиною по вул. Розумовській у м. Одесі, і почула скрип шин, а після чого побачила, що автомобіль обвинуваченого ОСОБА_2 збив потерпілу ОСОБА_5

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що 15.05.2015 р. вранці вона, ОСОБА_10, перебувала в автомобілі разом з ОСОБА_2 в момент ДПТ. Крім того, вона, ОСОБА_10, підтвердила обставини вчинення ДТП.

Із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.05.2015 року вбачається, що місце дорожньо-транспортної пригоди є вул. Старопортофранківська, 107 у м. Одесі. Видом пригоди є наїзд на пішохода, і до початку огляду обстановка на місці ДТП не змінилась, транспортний засіб знаходиться на місці пригоди. На місці ДТП виявлено сліди гальм.

Із протоколу огляду транспортного засобу від 15.05.2015 року вбачається, що огляд був здійснений автомобіля «MITSUBISHI LANCER.» реєстраційний номер НОМЕР_1, та у якого були розбиті права передня фара та вітрове скло.

Із висновку № 000706 від 15.05.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 не перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Із висновку судової автотехнічної експертизи № 2557 від 20.05.2015 року вбачається, що на момент ДТП гальмова система та рульове керування автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1 перебували в працездатному стані, дозволяли водієві здійснювати рух по наміченій траєкторії, ефективно знижувати швидкість аж до зупинки й не мали несправностей, які б раптово для водія могли обумовити відмову систем, втрату керованості, або відведення автомобіля від заданого водієм напрямку руху.

Із висновку експерта № 1857 від 20.07.2015 року вбачається, що потерпілій ОСОБА_5 були завдані тілесні ушкодження, які відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 08.08.2015 року вбачається, що були відтворені події ДТП, що мали місце 15.05.2015 р.

Із висновку № 4630 від 11.09.2015 року вбачається, що з технічної точки зору в причинному зв'язку з настанням події ДТП перебувають дії (бездіяльність) водія автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1, які не відповідають вимогам п.12.3 ПДР у частині не вживання заходів до гальмування в момент виникнення для водія небезпеки для руху. Дії водія зазначеного автомобіля в частині того, що вибрана їм швидкість не відповідала вимогам н.12.4 ПДР, з технічної точки зору, у заданих слідством умовах події, не перебувають у причинному зв'язку із ДТП, оскільки водій мав технічну можливість запобігти ДТП так як рухаючись з швидкістю, що допускається п.12.4. ПДР, так і при фактично вибраній швидкості.

Із висновку № 5619 від 28.09.2015 року вбачається, що в умовах події швидкість автомобіля «MITSUBISHI LANCER» належало обирати швидкість руху не більш 60 км/г, як це передбачене вимогою п. 12.4 ПДР для руху в населених пунктах, а з моменту початку руху пішохода по проїзній частині (момент виникнення для водія небезпеки для руху) вжити заходів до гальмування автомобіля, як це передбачене вимогою п.12.3 ПДР.

Діючи відповідно до зазначених вимог ПДР водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER» мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, при цьому: якщо, в умовах події, час руху пішохода з моменту виходу на проїжджу частину до моменту наїзду становив 3,0, то діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР і прийнявши заходи до гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER», мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода як при вибраній швидкості руху; якщо, в умовах події, час руху пішохода з моменту виходу на проїжджу частину до моменту наїзду становив 2,2 с, то діючи відповідно до вимоги п.12.3 ПДР і прийнявши заходи до гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER», мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода за умови, якби швидкість руху керованого ним автомобіля не перевищувала 60 км/г, як це передбачене вимогою п. 12.4 ПДР; якщо час руху пішохода з моменту виходу на проїжджу частину до моменту наїзду становив 3,0 с, то з технічного зору в причинному зв'язку з настанням події ДТП перебувають дії (бездіяльність) водія автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1, які не відповідають вимогам п.12.3 ПДР у частині не вжиття заходів до гальмування в момент виникнення для водія небезпеки для руху. При ньому, дії водія зазначеного автомобіля в частині того, що вибрана ним швидкість не відповідала вимогам п. 12.4 ПДР, з технічної точки зору, не перебувають у причинному зв'язку із ДТП, оскільки водій мав можливість запобігти ДТП як рухаючись з швидкістю, що допускається п.12.4 ПДР і при фактично вибраній швидкості. Якщо час руху пішохода з моменту виходу на проїжджу частину до моменту наїзду становив 2,2 с, то з технічного зору в причинному зв'язку з настанням події ДТП перебувають дії (бездіяльність) водія автомобіля «MITSUBISHI LANCER», які не відповідають вимогам п.12.3 ПДР, так і його дії в частині того, що вибрана ним швидкість не відповідала вимогам п. 12.4 ПДР.

Із протоколу проведення слідчого експерименту від 24.09.2015 року вбачається, що були відтворені події ДТП, що мали місце 15.05.2015 р.

Із висновку № 1239 від 24.05.2016 року вбачається, що в умовах події швидкість автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1 перед початком його гальмування становила 62,9...69,5 км/г, при цьому: якщо сліди гальмування, які зафіксовані на місці ДТП, залишені всіма колесами (передніми й задніми) автомобіля, то розрахункове значення швидкості перед початком гальмування становить 62,9...65,7 км/г; якщо сліди гальмування, які зафіксовані на місці ДТП, залишені тільки передніми колесами автомобіля, то розрахункове значення швидкості перед початком його гальмування становить 66,5...69,5 км/г.

В умовах події, водієві автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1 належало обирати швидкість руху не більш 60 км/г, як це передбачене вимогою п. 12.4 ПДР для руху в населених пунктах, а з моменту початку руху пішохода по проїзній частині (момент виникнення для водія небезпеки для руху) вжити заходів до гальмування автомобіля, як це передбачене вимогою п.12.3 ПДР. Якщо, час руху пішохода по проїзній частині до місця наїзду становив 3,0 ….3,6 с і місце наїзду розташоване на відстані 11,8м від кута будинку №107, як це випливає з показань свідка ОСОБА_10, то діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР і прийнявши заходи до гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода як при вибраній швидкості руху, так тим більше і за умови, якби він обирав швидкість руху відповідно до вимог п.12.4 ПДР не більш 60 км/г.

З технічної точки зору, при розвитку події за версією свідка ОСОБА_10 в причинному зв'язку з настанням події ДТП перебувають дії (бездіяльність) водія автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1, які не відповідають вимогам п.12.3 ПДР у частині не вжиття заходів до гальмування в момент виникнення для водія небезпеки для руху. Дії ж зазначеного водія в частині того, що вибрана ним швидкість не відповідала вимогам п.12.4 ПДР, при розвитку події за цією версією, не перебувають у причинному зв'язку із ДТП, оскільки водій мав технічну можливість запобігти ДТП як рухаючись із швидкістю, що допускається п.12.4 ПДР, так і при фактично вибраній швидкості.

Якщо, час руху пішохода по проїзній частині до місця наїзду становив 3,0 ….3,4 с і місце наїзду розташоване на відстані 10,1м від кута будинку №107, як це випливає із показань потерпілої ОСОБА_5, то діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР і прийнявши заходи до гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода як при вибраній швидкості руху, так тим більше і за умови, якби він обирав швидкість руху відповідно до вимог п. 12.4 ПДР не більш 60 км/г.

З технічної точки зору, при розвитку події за версією потерпілої ОСОБА_5 в причинному зв'язку з настанням події ДТП перебувають дії (бездіяльність) водія автомобіля «MITSUBISHI LANCER» які не відповідають вимогам п.12.3 ПДР у частині не вживання заходів до гальмування в момент виникнення для водія небезпеки для руху. Дії ж зазначеного водія в частині того, що вибрана ним швидкість не відповідала вимогам п.12.4 ПДР, при розвитку події за цією версією, не перебувають у причинному зв'язку із ДТП, оскільки водій мав технічну можливість запобігти ДТП як рухаючись із швидкістю, що допускається п.12.4 ПДР, так і при фактично вибраній швидкості.

Якщо, час руху пішохода по проїзній частині до місця наїзду становив 2,2 ….3,0 с як це випливає з показань водія ОСОБА_2, то за цими вихідними даними вирішити питання про наявність (відсутність) у водія автомобіля «MITSUBISHI LANCER» технічної можливості запобігання ДТП, а також вирішити питання про наявність (відсутність) причинного зв'язку між діями водія та виникненням ДТП, експертним шляхом не виявляється можливим з причин, які викладені у дослідницькій частині висновку.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, визнання провини, позитивну характеристику за місцем проживання, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Крім того, судом враховується, що потерпіла не має претензій морального характеру до ОСОБА_2, оскільки останні відшкодував у повному обсязі завдану злочином моральну шкоду.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Враховуючи повне визнання вини ОСОБА_2, наявність пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства.

Судом розглянутий цивільний позов від 08.10.2015 року потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди, та про стягнення з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія (ЄДРПОУ 22945712)» на користь потерпілої ОСОБА_5 майнової шкоди у розмірі 64 792 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.. 03 коп., яка складається з витрат на лікування та придбання лікарських препаратів.

Потерпіла ОСОБА_5 та представник потерпілої - адвокат Хажинський Р.М., у судовому засіданні, кожен окремо, просили цивільний позов задовольнити та стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія (ЄДРПОУ 22945712)» на користь потерпілої ОСОБА_5 майнової шкоди у розмірі 64 792 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.. 03 коп.

Цивільний відповідач ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія (ЄДРПОУ 22945712)» - представник за довіреністю ОСОБА_11 надав письмові заперечення щодо задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 просила у задоволенні цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди - відмовити, оскільки згідно розписки потерпілої ОСОБА_5 від 07.11.2017 р. ОСОБА_2 у повному обсязі було відшкодовано потерпілій суму завданої моральної шкоди.

Відповідно до частини п'ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За частиною першою статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3451825 від 10.08.2014 року вбачається, що цивільна-правова відповідальність власника автомобіля «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія (ЄДРПОУ 22945712)».

У відповідності до ч.1 ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі здоров'я, медичним лікуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині стягнення з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія (ЄДРПОУ 22945712)» на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди у сумі 64 792 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.. 03 коп., підлягає задоволенню згідно ст.ст.23, 1166, 1194 ЦК України, враховуючи, що обвинувачений винен у вчиненні злочину, що злочин є необережним, глибину та тривалість моральних страждань потерпілої, що внаслідок ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, тривалий час лікувалась, була прикутою до ліжка, не мала можливості реалізувати свої життєві плани, змушена була звертатись за сторонньою допомогою, вживати додаткових заходів для організації свого життя, а також те, що матеріалами справи обґрунтовано підтверджуються витрати потерпілої на лікування.

А тому, заявлений розмір матеріального відшкодування 64 792 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.. 03 коп. суд вважає належно доказаними.

У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди - відмовити, згідно письмової заяви потерпілої ОСОБА_5 від 07.11.2017 р.

Крім того, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 підпадає під дію ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" тому, заява обвинуваченого зроблена під час судових дебатів про застосування до нього акту амністії підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що він має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно п. «в» ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2016 році" звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України підлягають особи, які мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Оскільки, ОСОБА_2 у судовому засіданні та судових дебатах зробив заяву про застосування щодо нього акту про амністію, у зв'язку з тим, що він має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, суд застосовує до ОСОБА_2 п. «в» ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2016 році", тому, що правопорушення є необережним злочином.

Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відшкодування судових витрат в повному обсязі покласти на обвинуваченого відповідно до вимог ст.. 124 КПК України.

Керуючись ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», ст.. ст.. 100, 124, 128, 129, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, ст.ст. 1166, 1187 ЦК України суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від призначеного покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія (ЄДРПОУ 22945712)» на користь потерпілої ОСОБА_5 майнової шкоди у розмірі 64 792 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.. 03 коп. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія (ЄДРПОУ 22945712)» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 64 792 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.. 03 коп.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 - відмовити.

Речові докази: автомобіль «MITSUBISHI LANCER» реєстраційний номер НОМЕР_1 - після вступу вироку у законну силу - вважати повернутим за належністю ОСОБА_2

Судові витрати у розмірі 2 427 (дві тисячі чотириста двадцять сім) грн.. 60 коп. на залучення експертів, стягнути на підставі ст.. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 395 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, представнику потерпілої, потерпілій, захиснику, обвинуваченому.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Д.В.Осіік