Ухвала суду № 71035329, 14.12.2017, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1843/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2017 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Арцизької міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельні ділянки № 475 площею 1,5 га, що розташована в масиві № 45 та № 475 площею 1,57 га в масиві № 52, яка залишилися після смерті матері позивача – ОСОБА_2 В поданому до суду позові позивач посилається на те, що 19 квітня 2005 року померла її мати – ОСОБА_2, після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді іменних акцій, право на які позивач оформила отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину, а також право на вказані вище земельні ділянки, право на які позивач не має можливості оформити у встановленому законом порядку через відсутність на них правовстановлюючих документів спадкодавця, що зумовило звернення до суду.

Розглянувши подану позовну заяву, та документи, додані до неї, суд вважає, зазначена позовна заява у відповідності до ч. 1 ст. 121 ЦПК України підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, оскільки в позові не конкретизовано зміст позовних вимог.

Так, з поданого до суду позову видно, що позивачем заявлено позовну вимогу про визнання за нею права власності в порядку спадкування після смерті матері на земельні ділянки № 475 площею 1,5 га, що розташована в масиві № 45 та № 475 площею 1,57 га в масиві № 52 та посилається на відсутність правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки.

Разом із тим, земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частини перші статтей 79 та 79-1 Земельного кодексу України відповідно).

Однак позивачем заявлено вимогу про визнання за нею права власності саме на земельні ділянки, а тому, з огляду на викладене, позовні вимоги потребують конкретизації з урахуванням зазначеного та вимог діючого законодавства, що регулює відносини щодо спадкування та власності.

Крім того, слід звернути увагу пунктом 5 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» передбачено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Однак позивачем у позовній заяві не викладено обставин та не зазначено доказів на якій підставі спадкодавець володіла спадковим майном, чи видавався їй будь-який документ, що посвідчував її право, а також не викладено обставин та не зазначено доказів, що ці земельній ділянки дійсно знаходяться на території Арцизької міської ради Одеської області. Крім того, слід зазначити, що позивачем не викладено обставин та не зазначено доказів з чого саме вираховувалася ціна позову (чим підтверджується вартість спадкового майна, на яке позивач просить визнати за нею право власності).

Отже, з огляду на це вважаю, що подана позивачем позовна заява, крім іншого, не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду.

Суд також вважає за необхідне попередити позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, то позовна заява у відповідності до ч. 2 ст.121 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя –

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Арцизької міської ради Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом п’яти днів з дня отримання копії наявної ухвали. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ

Арцизького районного суду ОСОБА_3

Одеської області