Окрема думка судді № 71033354, 12.12.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

м. Київ

О К Р Е М А Д У М К А

12 грудня 2017 року К/800/25633/17

судді Вищого адміністративного суду України Гончар Л.Я. стосовно рішення Вищого адміністративного суду України у справі № 804/586/17 (№ К/800/25633/17)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2017 року № К/800/25633/17 касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року залишено без змін.

На підставі частини третьої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України вважаю за доцільне висловити окрему думку.

Розглядаючи даний спір, колегія суддів виходили з того, що він є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Вважаю, що вказаний висновок суду касаційної інстанції є помилковим з огляду на таке.

З аналізу позовних вимог вбачається, що підставою звернення позивача до суду з вказаним позовом стало те, що на його думку, спірним рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування порушуються його законні права та охоронювані законом інтереси та існує реальна загроза заподіяння шкоди його майновим правам та інтересам, оскільки будівля ТЦ «Європа» та земельна ділянка, на якій він розташований, власником яких є позивач, включено в опис майна, яке підлягає продажу на аукціоні відповідно до оскаржуваного рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування.

Так, спірним рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 26.12.2016 року № 3010 затверджено умови продажу активів ПАТ «Банк Форум», зокрема право вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL (позичальник: ТОВ ПФГ «СПАРТА»), шляхом проведення відкритих електронних торгів (аукціону), яке прийнято в межах здійснення Фондом гарантування процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум».

Згідно із частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.11.2015 року (справа № 21-2319а15).

У зазначеній справі, спір стосується не стільки правомірності рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування, скільки захисту права власності на будівлю ТЦ «Європа» та земельну ділянку, на якій він розташований, власником яких, як зазначає позивач є саме він.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 10 частини другою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З позовної заяви видно, що позивач звернувся до суду за захистом цивільних прав у спосіб визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування про затвердження умови продажу активів ПАТ «Банк Форум», зокрема права вимоги за кредитом юридичної особи №0047/06/03-КL (позичальник: ТОВ ПФГ «СПАРТА»), шляхом проведення відкритих електронних торгів (аукціону), яке прийнято в межах здійснення Фондом гарантування процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум».

Отже, такий спір є приватним, а не публічно-правовим.

Слід зазначити, що першоджерелом виникнення зазначеного спору є невиконання боржником (ТОВ ПФГ «СПАРТА»), відносно якого порушено справу про банкрутство, зобов?язання за кредитним договором, укладеним з ПАТ «Банк Форум», який перебуває в стадії ліквідації, внаслідок чого Фондом гарантування й прийнято спірне рішення.

Відтак, приходжу до висновку про те, що за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Я. Гончар