Постанова № 71033103, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року 08 год. 03 хв. № 826/14976/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справуза позовом Головного управління ДФС у Чернігівській областідо Приватного підприємства «Рось»про стягнення податкової заборгованості у сумі 33 913,95 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Головне управління у ДФС у Чернігівській області (далі також - позивач, ГУ ДФС у Чернігівській області) з позовом до приватного підприємства «Рось» (далі також - відповідач, ПП «Рось»), в якому просить стягнути з банківських рахунків відповідача (код ЄДРПОУ 32191954) на користь державного бюджету податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у сумі 33 913,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу (недоїмки) по земельному податку з юридичних осіб у сумі 33 913,95 грн., який виник у зв'язку з несплатою приватним підприємством самостійно узгоджених ним у поданих податкових деклараціях з плати за землю за 2016 рік (звітні період грудень 2016 року) та за 2017 рік (звітні періоди січень-вересень 2017 року) сум податкових зобов'язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2017 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/14976/17.

Копію даної ухвали про відкриття скороченого провадження відповідач отримав 22.11.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах судової справи.

07.12.2017 року до канцелярії суду від представника ПП «Рось» надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом представників сторін, без документального обґрунтування наявності підстав для розгляду даної справи за загальними правилами.

Письмові заперечення проти позови та додаткові документи на спростування факту правомірності нарахування заявленої до стягнення суми податкового боргу відповідач до суду не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Приватне підприємство «Рось» (код ЄДРПОУ 39392183, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд 10) перебуває на основному обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, та як платник окремих податків - на обліку в Прилуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.

З тексту позовної заяви та витягу з інтегрованої картки платника земельного податку з юридичних осіб - ПП «Рось» за 2017 рік вбачається, що загальний розмір податкового боргу відповідача перед бюджетом станом на 31.10.2017 року становить 33 913,95 грн.

За даними контролюючого органу заявлена до стягнення податкова заборгованість у розмірі 33 913,95 грн. виникла у зв'язку з несплатою ПП «Рось» задекларованих ним сум самостійно узгоджених податкових зобов'язань, задекларованих платником у податкових деклараціях з плати за землю місяць грудень 2016 року (реєстр. № 9021456473 від 22.02.2016 року) та місяці січень-вересень 2017 року (реєстр. № 9024282546 від 20.02.2017 року).

25.05.2017 року ГУ ДФС у Чернігівській області сформувало та виставило ПП «Рось» податкову вимогу за № 1-00, згідно якої станом на 24.05.2017 року сума податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням за платежем: код бюджетної класифікації « 18010500» становила 12 251,79 грн. Дана Вимога від 25.05.2017 року була отримана уповноваженою особою товариства 29.05.2017 року, про що свідчать наявні матеріали справи.

Жодні документальні докази оскарження платником податків зазначеної податкової вимоги у судовому порядку, скасування її у досудовому/судовому порядку сторони до суду не подали.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В свою чергу у відповідності до норм абз. 1 п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Також, у відповідності до п. 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 року № 576, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1840/24372 та діяв станом на 25.05.2017 року, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Одночасно нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Доказів сплати сум грошових зобов'язань, визначених у податковій звітності по земельному податку за у встановлені ПК України строки відповідач до суду не подав.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку, що самостійно узгоджені суми грошових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб, задекларовані відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю за 2016 і 2017 рік, набули статусу податкового боргу та про наявність у позивача правових підстав для виставлення податкової вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді доказів сплати суми податкового боргу у розмірі 33 913,95 грн. сторонами суду не надано.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Отже, беручи до уваги те, що податкову заборгованість в сумі 33 913,95 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Ккеруючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 1832, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Рось» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, буд 10, код ЄДРПОУ 32191954), за рахунок коштів, які належать йому на праві власності та знаходяться на розрахункових рахунках в установах банків, на користь державного бюджету суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 33 913,95 грн. (тридцять три тисячі дев?ятсот тринадцять гривень 95 копійок) наступним чином: на р/р 33217811700508 УК у Талалаївському районі/Талалаївка/18010500, код 37387323, ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням порядку обчислення строку для подання апеляційної скарги, встановленого в ч. 8 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя О.В. Дегтярьова