Постанова № 71033035, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/14481/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО» (надалі - позивач, ПАТ «КИЇВЕНЕРГО») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - відповідач Комісія, НКРЕКП), в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову НКРЕКП від 29.08.2017 № 1174.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приймаючи Постанову від 29.08.2017 № 1174 НКРЕКП вийшла за межі своїх повноважень, порушила принцип дії нормативно-правових актів в часі, прийняла постанову без дослідження всіх матеріалів та доказів, надання переваги одним доказам перед іншими.

Під час розгляду справи представник позивача Зубченко Н.Ю. заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача Усачова А.І. та Вишневська Г.С. заперечували щодо задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначає, що 29.08.2017 № 1174 прийнята відповідно до наданих чинним законодавством повноважень, із додержанням процедури прийняття спірного рішення, а тому доводи позивача, на думку відповідача, є надуманими і не відповідають дійсним обставинам справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, з 03.04.2017 по 03.05.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) проводилась планова перевірка діяльності позивача на предмет дотримання останнім Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10 серпня 2012 року № 276 (надалі - Ліцензійні умови з виробництва), Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10 серпня 2012 року № 277 (далі - Ліцензійні умови з транспортування), та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10 серпня 2012 року № 278 (далі - Ліцензійні умови з постачання) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами проведеної перевірки НКРЕКП було складено акт перевірки від 03.05.2017 № 63 (надалі - Акт № 63).

28 вересня 2017 року НКРЕКП проведене відкрите засідання з розгляду Акта № 63 за результатами якого прийнято постанову № 1174 «Про накладення штрафу на ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання теплової енергії» (надалі - Постанова № 1174).

Відповідно до п. 1 Вступної частини Постанови ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» порушило:

Ліцензійні умови з виробництва, Ліцензійні умови транспортування та Ліцензійні умови з постачання теплової енергії, а саме:

- підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Ліцензійних умов з постачання в частині наявності у ліцензіата договорів (або попередніх договорів) зі споживачами на постачання теплової енергії;

- підпункт 2.1.2 пункту 2.1 Ліцензійних умов з транспортування в частині наявності договору користування місцевою (розподільчою) тепловою мережею, що використовується ліцензіатом для забезпечення ліцензованого виду діяльності, з їх власником;

- підпункт 2.1.3 пункту 2.1 Ліцензійних умов з виробництва щодо забезпечення обліку теплової енергії, яка виробляється та відпускається із джерел теплової енергії ліцензіата, з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії;

- підпункт 2.1.4 пункту 2.1 Ліцензійних умов з постачання щодо забезпечення обліку надходження теплової енергії в індивідуальні теплові пункти ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії;

- підпункт 2.1.7 пункту 2.1 Ліцензійних умов з транспортування в частині забезпечення обліку надходження теплової енергії в магістральні та місцеві (розподільчі) теплові мережі ліцензіата та її відпуску з теплових мереж ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії, встановлених на межі балансової належності (відповідальності) або межі продажу теплової енергії;

- пункти 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання щодо дотримання вимог законодавства, яким регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері теплопостачання;

- підпункти 5.2.2 пунктів 5.2 Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог, установлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, щодо провадження господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, якщо така діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії;

- підпункт 5.3.1 пункту 5.3 Ліцензійних умов з транспортування щодо утримання теплових мереж, обладнання та устаткування відповідно до Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року № 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2007 року за № 197/13464, та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09 грудня 2008 року № 568 «Про затвердження Державних будівельних норм» (ДБН В.2.5-39-2008).

За вчинення вказаних порушень на ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» накладено штраф в розмірі 85 000,00 (вісімдесят п'ять тисяч) грн., а також прийнято рішення при найближчому перегляді тарифів вилучити зі структури тарифів на теплову енергію

ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» отримані на виконання інвестиційної програми 2016 року та не освоєні грошові кошти (виробничі інвестиції та амортизаційні відрахування) в сумі

156 672,90 тис. грн.

Не погоджуючись із прийнятою Постановою, вважаючи її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом за захистом порушених прав та законних інтересів.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.ч. 1 - 3 ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (надалі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно з ст. 3 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами 1, 2 ст. 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Відповідно до положень ст. 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Абзацом 5 ч.5 ст.19 Закону № 1540-VIII встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Частинами 2-4 ст.14 Закону № 1540-VIII встановлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Судом досліджено матеріали справи та встановлено наступне.

Пунктом 1 резолютивної частини Постанови № 1174 постановлено накласти штраф у розмірі 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень на Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО» з огляду те, що Акт №63 датований 03.05.2017, а сама санкція (штраф) накладена 28.09.2017, тобто за збігом більше ніж 5 місяців.

Відповідно до положень п. 7.17. Постанови НКРЕ «Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності,

пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії» від 19.05.2011 № 882 на підставі акта перевірки, який складено за

результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики або сфері теплопостачання та ліцензійних умов, протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки НКРЕ приймає письмове рішення про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, та/або про накладення санкцій, крім анулювання ліцензії.

Суд приходить до висновку про порушення встановленого діючим законодавством строку накладення санкції, оскільки акти вищої юридичної сили, а саме ст. 9 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить аналогічний п'ятиденний строк, а Закон № 1540-VIII не містить інших строків для винесення рішення.

Пунктом 2 резолютивної частини Постанови № 1174 зобов'язано Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО» у термін до 01 лютого 2018 року подати на схвалення до НКРЕКП Інвестиційну програму на 2018 рік, при формуванні якої передбачити як додаткове джерело фінансування економію коштів, що склалась по статті витрат «Паливо» в сумі 13335,22 тис. грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 2.1. Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14.12.2012 № 630 та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 14.12.2012 № 381 (далі - Порядок № 630) з метою обґрунтування запланованих витрат ліцензіатів, які спрямовуються на капітальні інвестиції в будівництво, реконструкцію, модернізацію об'єктів теплопостачання, придбання матеріальних та нематеріальних активів та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, виплат за договорами фінансового лізингу та інших зобов'язань, які планується використати для фінансування зазначених цілей, ліцензіат розробляє інвестиційну програму, затверджує та здійснює її погодження, схвалення (для ліцензіатів Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Системний аналіз положень Порядку № 630, як і положень Закону № 1540-VIII, дають підстави для висновку, що НКРЕКП не наділений повноваженнями давати вказівки своїм ліцензіатам щодо формування джерел фінансування інвестиційних програм. Відповідні повноваження НКРЕКП обмежуються розділом 4 Порядку №630 і передбачають процедуру схвалення поданої ліцензіатом інвестиційної програми.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність відповідних повноважень у НКРЕКП на видачу вказівок позивачу щодо строків підготовки та конкретних положень майбутньої інвестиційної програми, а тому покладення відповідного обов'язку на позивача суперечить ч.2 ст.14 ЦК України, якою передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Пунктом 3 резолютивної частини Постанови № 1174 встановлено вилучити зі структури тарифів на теплову енергію Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО» отримані на виконання інвестиційної програми 2016 року та не освоєні грошові кошти (виробничі інвестиції та амортизаційні відрахування) в сумі 156 672,90 тис. грн. при найближчому перегляді тарифів.

Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затверджений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 377 (далі - Порядок № 377).

Відповідно до положень пп. 1.1, 1.2 Порядку № 377 цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, які є ліцензіатами НКРЕКП. Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Проте даний нормативно-правовий акт не передбачає підстав та порядку вилучення зі структури тарифів коштів, а лише коригування тарифів за заявою ліцензіата.

В ході розгляду справи судом досліджено також Порядок № 630. Пункт 1.1 Порядку № 630 установлює механізм розроблення, затвердження, погодження, схвалення інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання з метою визначення обґрунтованості запланованих ними капіталовкладень та/або витрат у структурі інвестиційної складової тарифів на теплову енергію за регульованим тарифом на принципах економічної доцільності, а також цільового використання коштів цими суб'єктами.

Згідно з п. 1.2. Порядку № 630 дія Порядку поширюється на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які в установленому законодавством порядку отримали відповідну ліцензію (далі - ліцензіати) на право здійснювати господарську діяльність з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), її транспортування магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання.

Відповідних повноважень органу ліцензування на вилучення коштів із тарифів, відповідний Порядок № 630, також не містить.

В свою чергу положення Закону № 1540-VIII не встановлюють такого права у Регулятора та не передбачають відповідного механізму щодо вилучення коштів із тарифів.

Крім того, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що матеріали справи, зокрема Акт №63, на підставі якого винесене спірне рішення, не містять доказів розрахунку відповідачем суми до вилучення коштів з тарифу саме в розмірі 156 672,90 тис. грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Закону № 1540-VIII встановлено виключний перелік повноважень та способів, які передбачають порядок застосування Регулятором санкцій, підстави та межі прийнятті відповідних рішень Регулятором.

Щодо позиції та обґрунтування відповідача, то суд вважає, що відповідні доводи не спростовують зазначених вище висновків, стосовно порушення строків прийняття рішення, надання вказівки по формуванню проекту інвестиційної програми та повноважень на зняття з тарифу, а тому не можуть бути покладені в основу рішення для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування Постанови НКРЕКП від

28.09.2017 № 1174 підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана постанова прийнята з порушенням повноважень та підстав передбачених діючим законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності та обґрунтованості вчинених ним дій.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 122, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про накладення штрафу на ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання теплової енергії» від 28.09.2017 № 1174.

3. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державну регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за рахунок державних асигнувань на користь

ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3625,00 грн. (три тисячі шістсот двадцять п'ять гривень).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Шевченко