Постанова № 71033008, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/14889/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»доОфісу великих платників податків Державної фіскальної службипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі по тексту - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач ), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 №0004164105.

В судовому засіданні представники позивача ДП «НАЕК «Енергоатом» Чуприна Ю.О. та Слівінський М.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Бур'ян М.В. проти позову заперечувала, про що подала письмові заперечення на позов. Вважає рішення податкового органу законним, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача Чуприни Ю.О. та Слівінського М.О., представника відповідача Бур'ян М.В., вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом» з питань своєчасності реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних виписаних податкових накладних №250/02 від 30.09.2016, №298/02 від 31.12.2016, №596/01 від 14.07.2016, №1/07 від 09.12.2016, №274/02 від 22.11.2016, №610/01 від 31.03.2016, №611/1 від 31.03.2016, №11/08 від 20.10.2016, №297/02 від 30.12.2016, №26/06 від 28.12.2016.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт №1775/28-10-41-05/24584661 від 10.07.2017.

28.07.2017 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004164105 про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафу в розмірі 2 465 грн. 71 коп., відповідно до ст. 1201 ПК України, застосованого за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду якої Державною фіскальною службою України 29.09.2017 прийнято рішення №21897/6/99-99-11-03-01-25, яким скаргу позивача залишено без розгляду та рішення від 31.10.2017 №24694/99-99-11-03-01-25, яким відмовлено в розгляді скарги.

Позивач вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Так, згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно з п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ПК України).

Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У відповідності до п. 86.8. ст. 86 ПК України, зокрема, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки №1775/28-10-41-05/24584661 від 10.07.2017, однак вказаний акт прийнято з порушенням вимог п. 86.2 ст. 86 ПК України, а саме він не підписаний посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а отже, як наслідок, акт перевірки не був вручений позивачу, адже документ з такими реквізитами, який надійшов останньому 17.07.2017, не є актом перевірки у розумінні п. 86.2 ст. 86 ПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Враховуючи вищенаведене, датою закінчення перевірки є дата підписання акта перевірки контролюючим органом, а отже зазначена перевірка є незакінченою та відповідно не може створювати будь-яких правових або фінансових наслідків.

В судовому засіданні представник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проти відсутності підпису в акті перевірки, який був направлений позивачу, не заперечувала, доказів на спростування вказаного не надала.

Підсумовуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004164105 від 28.07.2017.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004164105 від 28.07.2017.

Присудити на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко