Ухвала суду № 71032947, 14.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6640/17

УХВАЛА

14 грудня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по адміністративній справі №815/6640/17, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 14 грудня 2017 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченко Сергія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Демченко С.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:36948083 від 07.09.2017 09:21:20, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект».

Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у вказаній адміністративній справі.

14 грудня 2017 року за вх. №35102/17 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

В клопотанні про забезпечення позову по адміністративній справі № 815/6640/17 представник позивача, посилаючись на ст.6, ч.ч.1, 3, 4 ст.117, ч.1 ст.118 КАС України зазначає, що враховуючи те, що ТОВ «Кей-Колект» набуло право користування та розпоряджання квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, рішення про реєстрацію права власності, якої оскаржується в даній адміністративній справі, то є необхідність в забезпеченні позову з наступних підстав. По-перше, в Одеській області склалася ситуація, за якої представники колекторської фірми «Кей-Колект» з'являються до будинків сімей, що у 2005-2008 роках брали у банках споживчі кредити, з метою вселення у вказані іпотечні квартири та будинки, що виступали забезпеченням за кредитними договорами та незаконно виставляють сім'ї за двері власного житла. В такій ситуації опинився і позивач зі своєю родиною. Так, 03 грудня 2017 року до квартири позивача за адресою: АДРЕСА_1 з'явилися представники ТОВ «Кей-Колект» у кількості близько 20 людей чоловічої статі, спортивної статури, з метою вселення у вказану квартиру. На підставу законності своїх вимог представники ТОВ «Кей-Колект» послалися на те, що дана квартира є власністю ТОВ «Кей-Колект» та надали витяг з Єдиного реєстру нерухомого майна. ТОВ «Кей-Колект» є фінансовою (кредитною) установою, яка має на меті отримання грошових коштів. Таким чином, ТОВ «Кей-Колект» набуло право власності на квартиру з метою її подальшої реалізації. У цьому випадку у разі ухвалення рішення про задоволення адміністративного позову його виконання буде неможливим чи будуть значні складнощі з його виконанням. ТОВ «Кей-Колект» має змогу передати вищезазначену квартиру у найм (оренду) третім особам, що заподіє ще більшої шкоди ОСОБА_1 та його родині, та може значним чином ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення адміністративного позову. Крім того, ТОВ «Кей-Колект» може передати зазначену квартиру в іпотеку та встановити заборону відчуження квартири. Більше того, будь-який з кредиторів ТОВ «Кей-Колект» може в рамках забезпечення позову та/чи у виконавчому провадження накласти арешт на вищезазначену квартиру, оскільки вона знаходиться у власності ТОВ «Кей-Колект». Таким чином невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду (у випадку задоволення позову) та може заподіяти значної шкоди правам і свободам позивача та його родини. По-друге, ознаки неправомірності оскаржуваного рішення є очевидними, оскільки позивача було незаконно, за відсутності рішення суду, без повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, позбавлено права власності на квартиру. Крім того, спірна квартира підпадає під дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», так як виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позивача та загальна площа не перевищує 140 кв. метрів. Отже, зважаючи на фактичні обставини справи у суду є всі підстави для забезпечення адміністративного позову так як, подальше відчуження майна чи вчинення з майном інших дій може спричинити настання негативних наслідків, завдати шкоди правам та інтересам Позивача. При таких обставинах, необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру та накладення заборон на вчинення відповідних дій певними особами, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, так як є велика ймовірність відчуження спірної квартири, передання її в оренду та вчинення інших можливих юридичний дій з цим майном.

Враховуючи вищевикладене, просить суд:

1. Накласти арешт на квартиру, загальною площею 74,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

2. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

3. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4. Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується. Також адміністративний позов, може бути забезпечено шляхом заборони вчиняти певні дії.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому рахунку з зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Так, представник позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, проте положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено такий засіб забезпечення позову, як накладення арешту.

Окрім цього, представник позивача не навів жодних аргументів, які свідчили б про те, що не накладення судом заборони ТОВ «Кей-Колект» вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні даною квартирою може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що спосіб забезпечення позову має бути співмірним заявленим позовним вимогам.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття таких заходів забезпечення позову, як накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. та заборони ТОВ «Кей-Колект» вчиняти дії щодо вказаної квартири, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд приходить висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на квартиру, загальною площею 74,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заборони ТОВ «Кей-Колект» вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження квартирою та щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність прийняття відповідачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:36948083 від 07.09.2017 09:21:20, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за ТОВ «Кей-Колект».

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, до винесення оскаржуваного рішення власником цього майна був позивач.

Суд враховує, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у даному випадку має метою збереження існуючого становища до закінчення розгляду справи по суті. При цьому, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений судом спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі №815/6640/17 шляхом заборони органам державної реєстрації прав, до набрання законної сили рішення за результатом розгляду адміністративної справи №815/5763/17 по суті, вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) прав власності на нерухоме майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованим, а отже в цій частині, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 117, 118, 133, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про забезпечення адміністративного позову по справі №815/6640/17 - задовольнити частково.

Заборонити органам державної реєстрації прав, до набрання законної сили рішення за результатом розгляду адміністративної справи №815/6640/17 по суті, вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) прав власності на нерухоме майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні іншої частини клопотання про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в п'ятиденний строк з дня оголошення та (або) отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.А. Вовченко