Постанова № 71032838, 14.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5879/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю « 100 шин+» до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 шин+», за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00299 та визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 26.10.2017 року № UA500030/2017/000038/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.08.2017 року між ТОВ « 100 шин+» (покупець) та «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD», Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100Т-ODY, відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує грузові та легкові шини в асортиментів, виробник: «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD», у кількості та по ціні, вказаним у Комерційному Інвойсах, що є невід’ємною частиною договору. Ціна на товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойсах. Сума контракту визначається згідно Інвойсу, сума поставки визначається на умовах Інкотермс 2010. На підставі проформи № OD17Х0768 від 01.08.2017 року, відповідно до умов договору ТОВ « 100 шин +» здійснило оплату, платіжне доручення б/н від 16.08.2017 року та платіжне доручення б/н від 04.10.2017 року. Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Одеської митниці ДФС електронна вантажна митна декларація №UA500030/2017/016324 від 24.10.2017 року за першим методом за ціною договору разом з пакетом супровідних документів, проте за результатами опрацювання поданої ВМД та документів відповідачем винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA500030/2017/00299 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2017 року №UA500030/2017/000038/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом на рівні 132,67 долари США за шт.

Позивач вважає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення відповідача є незаконними, прийнятими без достатніх правових підстав, оскільки ним поданий вичерпний перелік документів для митного оформлення товарів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МКУ. Розбіжності, які були наявні, на думку відповідача, фактично відсутні. Водночас, позивач наголошує, що у своєму рішенні митний орган зобов’язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Наведення у графі 33 рішення про коригування повинно містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації повинні свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Відомості з інформаційних баз даних ДФС мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Як наслідок, на думку позивача, саме лише зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів реквізитів раніше оформленої митної декларації з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатись належним підтвердженням обґрунтованості коригування митної вартості.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог КАС України, надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав письмові заперечення в яких зазначив, що адміністративний позов ТОВ « 100 шин +» не підлягає задоволенню, оскільки 24.10.2017 декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів "Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів" до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію (МД) № ІІА500030/2017/016324, у якій митну вартість товарів вказано на рівні 126,507 доларів США за штуку. Для підтвердження заявленої митної вартості товарів за цією МД декларантом подано наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 01.08.2017 року № ЮОТ-ООУ, рахунок-фактура (інвойс) від 01/09/2017 року № ООІ7X0768А. копія митної декларації країни відправлення 425820170000799721 від 03.09.2017 року та інші товарно-супровідні документи. Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з МД № иА500030/2017/016324, було встановлено спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками "105-2" (необхідність здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів) та "106-2" (необхідність витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) щодо можливого заниження митної вартості товарів. Надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. На вказану вимогу митниці декларантом позивача 12.10.2017 до митниці були надіслані каталог виробника товару від 25.10.2017 №OD17, №OD626, переклад копії митної декларації країни відправлення та лист від 25.10.2017 б/н яким додатково перелічені документи, що подавалися до митного оформлення товару разом з МД. Крім того декларантом позивача повідомлялося митниці про те, що інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів подаватися не будуть.

Відповідач також зазначає, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС були проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями та за результатом проведених консультації було обрано метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС, за результатами якого встановлено, що рівень митної вартості товару № 1 є більшим, а саме - 132,67 долара США за штуку (МД від 20.10.2017 №UA125110/2017/443500), ніж заявлено декларантом позивача - 126,507 долара США за штуку. У зв'язку з викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2017 № UA500030/2017/000038/2, у якому наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

На думку відповідача, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття спірних рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2017 № UА500030/2017/000038/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00299 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову TOB "100 шин+".

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

01 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 шин +» (Україна) та компанією «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD» (КНР) було укладено договір № 100Т-ODY про закупку імпортного товару «Грузові шини та Легкові шини», в кількості визначеної в комерційному інвойсі, який є невід’ємною частиною даного договору. Згідно даного договору продавець передає товар – грузові та легкові шини в асортименті і бренду, вказаному в комерційному інвойсі, виробництва компанії «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD» (а.с. 12-14).

Згідно п. 4 договору № 100Т-ODY базові умови поставки визначається умовами, вказаними в Комерційному Інвойсі, умови поставки повинні відповідати правилам «Інкотермс 2010». Термін поставки товару – 30 календарних днів з дати виконання пункту 5.1 даного договору.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 даного договору покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським перерахунком на розрахунковий рахунок продавця. Порядок оплати товару здійснюється в Рахунку-проформі на кожну поставку товару.

24 жовтня 2017 року ТОВ « 100 ШИН+» до митного органу була надіслана електронна декларація МД-2 № UA500030/2017/16324 (а.с.19-20, 65-66).

Відповідно до декларації № UA500030/2017/16324 від 24.10.2017 року зазначено товар, який підлягає митному оформленню – шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121, тип протектора дорожний (всесезонний): - 315/80R22.5-20PR мод. OD176 – 66 шт., індекс навантаження 156/153, індекс швидкості – L, посадочний діаметр – 22,5; - 315/80R22.5-20PR мод. OD626 – 174 шт., індекс навантаження – 156/153, індекс швидкості – L, посадочний діаметр – 22,5.

Разом із митною декларацією позивачем (декларантом) були подані наступні документи: пакувальний лист б/н від 01.09.2017 року, рахунок-проформа № OD17Х0768 від 01.08.2017 року, рахунок-фактура № OD17Х0768А від 01.08.2017 року, коносамент № 140701066038 від 07.09.2017 року, навантажувальний документ № 66534 від 24.10.2017 року та сертифікат про походження товару № 17С3702М3772/00118 від 20.09.2017 року, банківський платіжний документ б/н від 16.08.2017 року, банківський платіжний документ б/н від 04.10.2017 року, прейскурант б/н від 01.09.2017 року, розрахунок ціни № OD17Х0768А від 01.09.2017 року, договір № 100Т-ODY від 01.08.2017 року, наказ № 2 від 17.02.2017 року, митну декларацію № 425820170000799741 від 03.09.2017 року (а.с. 67-84).

Здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості задекларованого товару, державним інспектором відділу митного оформлення митного посту “Одеса-центральний” Одеської митниці ДФС в електронній формі повідомлено декларанта, що подані документи містять розбіжності, а саме:

- у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 03.09.2017 № 425820170000799721 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється;

- в копії митної декларації країни відправлення 03.09.2017 № 425820170000799721 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 07.09.2017, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало;

- в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах від 16.08.2017 б/н та 04.10.2017 б/н відсутні підписи та печатки посадових осіб банку;

- відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

З огляду на вищевикладене, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларантом або уповноважена ним особа зобов’язані (за наявності) протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертним організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

25.10.2017 року ТОВ «100 шин +» було надано лист з інформацією, що відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ бухгалтерська документація надається за наявності, ТОВ « 100 шин +» не має в наявності бухгалтерської документації, крім тієї, що була надана; відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертним організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини надаються за наявності, проте у ТОВ « 100 шин +» не має в наявності; а також надано каталог виробника, переклад документу типу 9610 (копія митної декларації країни відправлення) та лист постачальника «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD» від 25.10.2017 року. Крім того, повідомлено, що більше документів надаватися не буде та просили завершити митне оформлення МД за номером UA500030/2017/16324 (а.с. 94-100а).

26 жовтня 2017 року Одеською митницею ДФС винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00299 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2017000038/2 (а.с. 27-30, 90-93).

П. 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500030/2017000038/2 встановлено, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. В органі доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичний та подібних (аналогічних) товарів. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості – другорядний: резервний.

Крім того, з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) у максимально наближений до митного оформлення час та з урахуванням кількості товару (240 шт.) є більшим: по товару №1 – МД від 20.10.2017 № UA125110/2017/443500 становить 132,67 дол. США/шт.. ніж заявлено декларантом (126,507 дол. США/шт.).

26 жовтня 2017 року ТОВ « 100 шин +» подало до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500030/2017/016453, відповідно до якої товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України (а.с. 31).

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі врегульовано нормами Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-УІ.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, зокрема, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є, відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій рро вартість товару або сировини.

Частинами 5, 6 ст. 53 МК України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, І визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості І товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання І відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) ; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою І декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності І обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі; 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або І відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Так, Рішенням про коригування митної вартості від 26.10.2017 року № UA500030/2017/000038/2 встановлено, що подані ТОВ « 100 шин +» документи містяться розбіжності та наявні ознаки підробки, а саме:

- у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 03.09.2017 № 425820170000799721 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється;

- в копії митної декларації країни відправлення 03.09.2017 № 425820170000799721 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 07.09.2017, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало;

- в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах від 16.08.2017 б/н та 04.10.2017 б/н відсутні підписи та печатки посадових осіб банку;

- відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Разом з тим, судом встановлено, що 01 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 шин +» (Україна) та компанією «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD» (КНР) було укладено договір № 100Т-ODY про закупку імпортного товару «Грузові шини та Легкові шини», за умовами якого продавець зобов’язується передати товар, покупець зобов’язується прийняти та сплатити товар у відповідності до комерційного інвойсу, який є невід’ємною частиною даного контракту. Відповідно до п. 3.2 вартість товару по кожній поставці вказується в комерційному інвойсі, який приєднується до конкретної поставки товару. Згідно п. 3.3 ціна товару визначається відповідно до того, на яких умовах «Інкотермс 2010» вона була виставлена продавцем (а.с. 78-80).

Так, з експортної вантажної митної декларації №425820170000799721, яка була надана ТОВ « 100 шин +» до митного органу разом із вантажною митною декларацією №UA500030/2017/016324 від 24.10.2017 року, вбачається, що поставка товару здійснюється на умовах CFR, вид пакування – без пакування, кількість місць – 240, ціна товару - 2,1231 дол. США/шт., сума – 30361,68 дол. США (а.с. 25-26).

Згідно правил Інкотермс 2010 за умов CFR (вартість і фрахт) продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі звичайно рийнятою є поставка товару з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), необхідне для поставки товару. Упаковка повинна містити належне маркування.

Разом з тим, згідно п. 7.1 договору № 100Т-ODY товар відвантажується без упаковки.

Отже, оскільки товар відвантажувався без упаковки, то вартість пакування не входить до ціни товару, а тому зауваження відповідача щодо відсутності у поданих позивачем до митного оформлення документах будь-якої інформація щодо включення/не включення складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів є неспроможними, з огляду на те, що у відповідача була наявні копія контракту.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року N 852-IV електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Як вбачається з наданих до суду копій платіжних доручень, від 16.08.2017 року та від 04.10.2017 року в нижньому правому куті міститься відмітка – «TASCOMBANK JSC (FORMERLY BANK STANDART) виконано, 16.08.2017, код банку MUNIUA22, електронний підпис є коректним», яка свідчить, що вказані доручення проведені банком та підписані електронним підписом, а тому посилання відповідача, що платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку, є неспроможними.

Щодо посилання Одеської митниці ДФС на те, що в копії митної декларації країни відправлення 03.09.2017 № 425820170000799721 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 07.09.2017, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало, суд зазначає, що згідно митної декларації країни відправлення 03.09.2017 № 425820170000799721 на ній відсутня дата 07.09.2017 року. Крім того, згідно листа «QINGDAO ODYKING TYRE CO., LTD» в графі «номер букінгу (коносаменту)» зазначений номер букінгу, який співпадає з номером коносаменту (а.с. 99-100), який безпідставно не взятий до уваги митним органом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відтак, суд приходить до висновку, що зазначені відповідачем в оскаржуваних рішеннях обставини жодним чином не можливо вважати як наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Фактично митний орган залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому Одеською митницею ДФС безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості у спірному рішенні Одеської митниці державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 26.10.2017 року № UA500030/2017/000038/2.

У постанові від 01.10.2013 р. у справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

В даному випадку митним органом використано МД від 20.10.2017 №UA125110/2017/443500 (а.с. 119-120).

Як вбачається з митної декларації №UA500030/2017/016324 від 24.10.2017 року та документів поданих ТОВ « 100 шин+» поставки товару відбувалась на умовах СFR, на відміну від МД від 20.10.2017 №UA125110/2017/443500, які передбачає умови поставки СIF.

При цьому митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 шин+», за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00299, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 26.10.2017 року № UA500030/2017/000038/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно до платіжних доручень № 4202 від 07.11.2017 року та №4203 від 07.11.2017 року ТОВ « 100 шин+» сплачений судовий збір за подання даної позовної заяви в розмірі 3200,00 грн. (а.с. 3, 4).

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 шин+» (код ЄДРПОУ 38012976) слід стягнути судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, ч. 6 ст. 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ « 100 шин+», за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500030/2017/00299.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 26.10.2017 року № UA500030/2017/000038/2.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, адреса: 65078, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гайдара, будинок 21, корпус А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 шин+» (код ЄДРПОУ 38012976, адреса: 02105, м. Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 8) судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 копійок).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук