Постанова № 71032812, 14.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4871/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 год. 30 хв.

14 грудня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеської митниці ДФС до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги від 07.09.2017 року , за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1І, яка просила визнати незаконними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Одеської митниці ДФС до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1І про визнання протиправною та скасування вимоги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.09.2017 року № 22 «Про скасування наказу Одеської митниці ДФС». При цьому, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, згідно якої ОСОБА_1 просила суд визнати протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС в частині: ініціювання дисциплінарного провадження не уповноваженою особою; щодо перевищення строків проведення дисциплінарного провадження одноосібного здійснення дисциплінарного провадження; упередженого ставлення до ОСОБА_1; надання характеристики не уповноваженою особою та залучення її до матеріалів дисциплінарної справи; не відібрання від ОСОБА_1 пояснень по суті виявлених порушень перед накладенням дисциплінарного стягнення; позбавлення права ОСОБА_1 ознайомитись із усіма матеріалами справи перед винесенням рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальністю, внесення зауважень до висновку, заявлення клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мали значення для справи, надання додаткових пояснень, документів і матеріалів; неповного, неякісного, формального підходу до формування матеріалів дисциплінарної справи; недотримання гарантій прав ОСОБА_1 в частині застосування дисциплінарного стягнення без встановлення факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини ОСОБА_1; безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності; недотримання порядку погодження з профспілковим комітетом питання притягнення ОСОБА_1 Н.І. до відповідальності; порушення строків видачі копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Визнати бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не присвоєння спеціального звання неправомірною, зобовязавши Одеську митницю ДФС присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання «Радник податкової та митної справи III рангу». Стягнути витрати на правову допомогу. Встановити судовий контроль за судовим рішенням.

В обґрунтування позовних вимог Одеської митниці ДФС зазначено, що 14.09.2017 року до Одеської митниці ДФС надійшла вимога Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.09.2017 року № 22 «Про скасування наказу Одеської митниці ДФС», яка містить зобовязання скасувати наказ Одеської митниці ДФС від 12.07.217 року № 683-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.», прийнятий з порушенням Закону України «Про державну службу». Позивач вважає оскаржувану вимогу такою, що суперечить положенням ч. 9 ст. 71, ч.ч. 2, 3 ст. 73 Закону України «Про державну службу», п.п. 46-51, 161-173 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіці Крим, місцевих органах виконавчої влади. З таких підстав на думку Одеської митниці ДФС, Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі порушило норми чинного законодавства та не у спосіб , передбачений законодавством України.

Представник Одеської митниці ДФС в судове засідання не зявився, сповіщався належним чином та завчасно про дату, час та місце судового засідання. В матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження у звязку із наданням представником усіх витребуваних судом доказів від 06.12.2017 року (вх. № 33580/17) (т. 2 а.с. 179).

Відповідач до судового засідання зявився проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, в тому числі посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов Одеської митниці ДФС (т.1 а.с. 172-181). В обґрунтування правової позиції зазначено, що 07.08.2017 року до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшла скарга ОСОБА_1 від 24.07.2017 року, в якій скаржник просила вжити передбачені законодавством заходи з метою поновлення її прав та усунення перешкод в їх реалізації, зокрема, направити вимогу про скасування наказу Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.», як такого, що прийнятий за результатами проведення дисциплінарного провадження з порушенням вимог законодавства. На підставі зазначеної скарги відповідачем створено робочу групу для проведення позапланової безвиїзної перевірки Одеської митниці ДФС, якою опрацьовано матеріали роботи дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ в Одеській митниці ДФС щодо дисциплінарного провадження стосовно начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та інфраструктури Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 та виявлено чисельні порушення в роботі дисциплінарної комісії Одеської митниці ДФС. Таким чином робоча група дійшла висновку, що виявлені порушення суттєво вплинули на прийняття обєктивного рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, чим було порушено права державного службовця, передбачені Законом України «Про державну службу».

До суду надійшов адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС, згідно позовних вимог ОСОБА_1 просить: визнати протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС в частині: ініціювання дисциплінарного провадження не уповноваженою особою; щодо перевищення строків проведення дисциплінарного провадженн;mодноосібного здійснення дисциплінарного провадження; упередженого ставлення до ОСОБА_1; надання характеристики не уповноваженою особою та залучення її до матеріалів дисциплінарної справи; не відібрання від ОСОБА_1 пояснень по суті виявлених порушень перед накладенням дисциплінарного стягнення; позбавлення права ОСОБА_1 ознайомитись із усіма матеріалами справи перед винесенням рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальністю, внесення зауважень до висновку, заявлення клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мали значення для справи, надання додаткових пояснень, документів і матеріалів; неповного, неякісного, формального підходу до формування матеріалів дисциплінарної справи; недотримання гарантій прав ОСОБА_1 в частині застосування дисциплінарного стягнення без встановлення факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини ОСОБА_1; безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності; недотримання порядку погодження з профспілковим комітетом питання притягнення ОСОБА_1 до відповідальності; порушення строків видачі копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Визнати бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо не присвоєння спеціального звання неправомірною, зобовязавши Одеську митницю ДФС присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання «Радник податкової та митної справи III рангу», стягнення витрати на правову допомогу, встановлення судового контролю за судовим рішенням.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що 12.07.2017 року Одеською митницею ДФС за результатами проведення дисциплінарного провадження винесено наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» № 683-о. У звязку з численними порушеннями прав ОСОБА_1 при проведенні дисциплінарного провадження, остання звернулась із скаргою до Національного агентства з питань державної служби. За результатами опрацювання робочою групою Міжрегіонального управління матеріалів роботи Дисциплінарної комісії, виявлені порушення Закону України «Про державну службу», які суттєво вплинули на прийняття обєктивного рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 За таких обставин, Міжрегіональне управління направило начальнику Одеської митниці ДФС вимогу про скасування в строк до 18.09.2017 року наказу. Третя особа вважає звернення Одеської митниці ДФС з позовом про скасування вимоги Міжрегіонального управління необґрунтованими, та просила у задоволенні позовних вимог Одеської митниці ДФ відмовити.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до судового засідання зявилась, проти задоволення адміністративного позову Одеської митниці ДФС заперечувала в повному обсязі, в тому числі посилаючись на обставини викладені в адміністративному позову (т.2 а.с. 6-21). Свої позовні вимоги підтримала у повному обсзі та просила їх задовольнити.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у звязку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

12.07.2017 року Одеською митницею ДФС за результатами проведення дисциплінарного провадження винесено наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» № 683-о (т.1 а.с. 14).

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Відповідно ч. 1 ст. 78 Закону України «Про державну службу» Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії "А" до суду, а категорій "Б" і "В" - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, або до суду.

Згідно з п.п. 10, 14 ч. 3 ст. 13 Закону України «Про державну службу», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби в межах повноважень, визначених законом, проводить у державних органах перевірки стану дотримання вимог цього Закону та направляє державним органам та їх посадовим особам вимоги про скасування рішень таких органів з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу.

Відповідно п.п. 1, 7 Положення про Національне агенство України з питань державної служби, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 500 встановлено, що Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Мiнiстрiв України та який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, здійснює функціональне управління державною службою в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) та здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п. 1 Положення про міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Національному агентству України з питань державної служби та є його територіальними органами.

Не погоджуючись із наказом Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.», ОСОБА_1 звернулась із скаргою від 24.07.2017 року до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якій просила вжити передбачені законодавством заходи з метою поновлення прав та усунення перешкод в їх реалізації, зокрема, направити вимогу про скасування наказу Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.», як такого, що прийнятий за результатами проведення дисциплінарного провадження з порушенням вимог законодавства (т.1 а.с. 192-210).

Наказом Міжрегіонального управління від 08.08.2017 року № 73/1/01-05 створено робочу групу для проведення позапланової безвиїзної перевірки Одеської митниці ДФС за скаргою ОСОБА_1 від 24.07.2017 року (т.1 а.с. 183-184).

Завдання і порядок проведення Нацдержслужбою та її територіальними органами планових та позапланових перевірок стану дотримання державними органами вимог Закону та інших нормативно-правових актів з питань державної служби визначає Порядок проведення Національним агентством України з питань державної служби та його територіальними органами перевірок стану дотримання державними органами вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби, який затверджено наказом Національного агентства України з питань державної служби, який затверджено наказом Національного агентства України з питань державної служби від 26.09.2016 року № 193 (далі Порядок проведення перевірок).

Згідно п. 1 Розділу IV Порядку проведення перевірок, члени робочої групи при проведенні перевірки мають право, зокрема, отримувати від посадових осіб обєкта перевірки необхідні довідки, інформацію, статистичні дані, іншу інформацію, яка стосується предмета перевірки; вимагати від обєкта перевірки надання копій документів та інших матеріалів, які стосуються предмета перевірки, та засвідчення їх в установленому порядку.

Відповідно п. 3 Розділу III Порядку проведення перевірок встановлено, що у разі потреби одержання від обєкта перевірки завірених в установленому порядку копій документів, які необхідні для проведення перевірки, Нацдержслужбою (територіальним органом) надсилається (вручається) обєкту перевірки відповідний письмовий запит.

Так, відповідачем проведено перевірку Одеської митниці ДФС на підставі наданих нею документів згідно додатків вказаних у скарзі (т.1 а.с. 209-210).

За результатами перевірки було підготовлено довідку за результатами позапланової безвиїзної перевірки стану дотримання вимог законодавства України про державну службу в Одеській митниці ДФС, згідно висновків якої висунуто пропозицію направити до Одеської митниці ДФС вимогу про скасування наказу Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.», прийнятого в порушення ч. 2 ст. 73, ч. 1, 3 ст. 75, ч. 1 ст. 76, ч. 6 ст. 77 Закону України «Про державну службу» (т.1 а.с. 37-46).

Листом від 08.09.2017 року № 01-03/478-301 Міжрегіональне управління направило Одеській митниці ДФС обовязкову для виконання вимогу від 07.09.2017 року № 22 щодо скасування наказу Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» (т.1 а.с. 33-35).

Одеська митниця вважає вимогу Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.09.2017 року № 22 «Про скасування наказу Одеської митниці ДФС» протиправною та оскаржила її до суду.

Відповідно ч. 6 ст. 74 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Згідно ч.ч. 1. 2 ст. 76 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. а результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Відповідно ч.ч. 1, 4 Закону України «Про державну службу», з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Згідно п. 6 Порядку обліку та роботи з дисциплінарними справами, державний службовець, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитись із дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів.

Для ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи державний службовець письмово звертається до секретаря дисциплінарної комісії, який повідомляє про таке ознайомлення голову цієї дисциплінарної комісії.

Проте, на думку Одеської митниці ДФС, ОСОБА_1 не зверталась до секретаря дисциплінарної комісії для ознайомлення з дисциплінарною справою в порядку передбаченому п. 6 Порядку обліку роботи з дисциплінарними справами.

В адміністративному позові Одеська митниця ДФС не погоджується з твердженням відповідача щодо не надання ОСОБА_1 можливості ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки в наданих письмових поясненнях ОСОБА_1 від 30.05.2017 року вбачається, що під час ознайомлення з наказом Одеської митниці ДФС та підставами проведення дисциплінарного провадження стало очевидним наступне.

28.02.2017 року в.о. начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 підписаний наказ № 101 «Про здійснення дисциплінарного провадження».

Із наказу вбачається, що підставою для його проведення стали норми Закону України «Про державну службу», службова записка начальника управління начальника відділу ТСМК УМЗ та РІ Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 від 26.01.2017 року № 107/15-70-03 та наказ ДФС від 24.10.2016 року № 886 «Про результати тематичної перевірки в Одеській митниці ДФС…» (т.1 а.с. 24-32).

Так, Одеська митниця ДФС вважає наявне в письмових пояснення ОСОБА_1 від 30.05.2017 року, поданих на розгляд начальника Одеської митниці ДФС (а не секретаря дисциплінарної комісії), прохання надати можливість ознайомитись із усіма матеріалами дисциплінарної перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного провадження, не є письмовим зверненням до секретаря дисциплінарної комісії.

За таких обставин Одеська митниця ДФС наголошує, що ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на неї дисциплінарного стягнення.

Суд не погоджується з твердженнями Одеської митниці ДФС з огляду на наступне.

В зауваженнях до Відомості про ознайомлення начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС з наказом Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о, ОСОБА_1 зазначила, що їй не було надано можливість ознайомитись з усіма матеріалами дисциплінарного провадження (т.1 а.с. 18-19).

Докази спростовування зазначеної інформації Одеською митницею надано не було.

В поясненнях, викладених в адміністративному позові Одеська митниця ДФС не погоджується з висновком відповідача щодо не отримання субєктом призначення пояснень від державного службовця ОСОБА_1 перед накладанням дисциплінарного стягнення, чим порушено вимоги ч. ч. 1, 3 ст. 75 Закону України «Про державну службу».

Пояснюючи свою незгоду із зазначеним висновком, Одеська митниця ДФС посилається на положення ст. 75 Закону України «Про державну службу» де зазначається, що перед накладенням дисциплінарного стягнення субєкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Оскільки факт відмови ОСОБА_1 від надання пояснень відсутні, відтак були відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 75 Закону України «Про державну службу» для складання акту про відмову від надання пояснень.

В адміністративному позові Одеської митниці ДФС зазначено, що субєктом призначення під час прийняття рішення про накладення на державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення враховані письмові пояснення ОСОБА_1, про, що зазначено у п. 1 наказу Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о, у якому були наведені підстави для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а саме: службова записка дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС від 03.07.2017 року № 1765/15-70-65 з поданням, копія особистих пояснень ОСОБА_1 (т.1 а.с. 14-17).

Серед іншого зазначено, що положенням ст. 75 Закону України «Про державну службу» не передбачено того, що отримання пояснень від державного службовця повинно бути здійснено після отримання і розгляду подання дисциплінарної комісії.

Суд не погоджується з даними висновками Одеської митниці ДФС з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч.3 ст. 75 Закону України «Про державну службу» відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення. В матеріалах дисциплінарної справи ОСОБА_1, відповідний акт про відмову третьої особи надати пояснення перед накладення дисциплінарного стягнення відсутній. Як зазначено в наданих поясненнях в рамках перевірки, перед накладенням дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 не пропонували надати пояснення, з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності не ознайомлено.

Дисциплінарна справа, згідно з п. 6 ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу» повинна містити пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Таким чином, Законом України «Про держану службу» передбачено, що під час дисциплінарного провадження має бути відібрано від державного службовця пояснення два рази. В першому випадку пояснення надаються дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ державного органу і такі пояснення мають стосуватися обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. В другому випадку пояснення державним службовцем надаються субєкту призначення перед накладенням дисциплінарного стягнення, відповідно до ст. 75 Закону України «Про державну службу».

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ державного органу про накладення дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарного провадження.

Статтею 75 Закону України «Про державну службу» зумовлено обовязок субєкта призначення отримати пояснення від державного службовця саме перед накладенням дисциплінарного стягнення. Проте, субєкт призначення має можливість дізнатися до якого рішення прийшла дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ державного органу (накласти дисциплінарне стягнення або закрити дисциплінарне провадження) тільки на підставі подання такої комісії.

Отже тільки після отримання субєктом призначення подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ державного органу, в якому зазначено про необхідність застосування до державного службовця дисциплінарного стягнення, то субєкт призначення повинен отримати письмові пояснення від державного службовця перед накладенням такого дисциплінарного стягнення в порядку ст. 75 Закону України «Про державну службу».

Статтєю 75 Закону України «Про державну службу» конкретизується момент отримання субктом призначення письмових пояснень, а саме: перед накладенням дисциплінарного стягнення, тобто після отримання подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ державного органу та перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Таким чином, в порушення ч.ч. 1, 3 ст. 75 Закону України «Про державну службу», начальником Одеської митниці ДФС, після отримання і розгляду подання дисциплінарної комісії з висновком про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 для прийняття обєктивного рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Одеська митниця ДФС не погоджується з висновками відповідача щодо порушення терміну надання належним чином завіреної копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення, передбачений ч. 6 ст. 77 Закону України «Про державну службу», оскільки вони суперечать ч. 3 ст. 5, ч. 6 ст. 77 Закону України «Про державну службу», ч. 5 ст. 241-1 Кодексу законів про працю України та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 77 Закону України «Про державну службу» державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» визначено, що Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 241-1 Кодексу законів про працю України коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Наказ Одеської митниці ДФС «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» № 683-о прийнятий 12.07.2017 року, а тому відповідності до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу», ч. 5 ст. 241-1 Кодексу законів про працю України, обчислення строку, визначеного положеннями ч. 6 ст. 77 Закону України «Про державну службу» починається з 13.07.2017 року.

А тому на думку Одеської митниці ДФС, ОСОБА_1 наступного робочого дня 14.07.2017 року отримала належним чином завірену копію наказу Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о, що підтверджується Відомістю про ознайомлення начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС з наказом Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о.

Суд не погоджується з позицією Одеської митниці ДФС щодо відсутності порушення терміну надання ОСОБА_1 належним чином завіреної копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення та вважає їх надуманними з огляду на наступне.

Відповідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Законом України «Про державну службу» чітко регламентовано термін надання державному службовцю під розписку належним чином завіреної копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, а тому відсутня необхідність застосовувати положення ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу», ч. 5 ст. 241-1 Кодексу законів про працю України.

Також, Одеська митниця не погоджується з висновком відповідача щодо сформування дисциплінарної справи з порушеннями ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу», оскільки він суперечить положенням ч. 9 ст. 71, ч.ч. 2, 3 ст. 73 Закону України «Про державну службу», пунктам 46-51, 161-173 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади.

Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону України «Про державну службу» за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ч.3 ст. 73 Закону України «Про державну службу» передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендований характер для субєкта призначення.

Згідно з пунктами 161, 163, 172, 173 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України, реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержавння документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ.

Положення пунктів 46-51, 161-173 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України, не передбачають необхідності окремої реєстрації документу та окремої реєстрації додатків до нього.

Службова записка голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС, додатком до якої є подання, має реєстраційний індекс № 1765/15-70-65 та дату реєстрації 03.07.2017 року, а тому окремої реєстрації подання не передбачено законодавством (т.1 а.с. 20).

Суд не погоджується із зазначеними твердженнями Одеської митниці ДФС з наступних підстав.

В матеріалах дисциплінарної справи міститься подання за підписом голови дисциплінарної комісії ОСОБА_4 з висновком про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 та пропозиціями притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (т.1 а.с.21-23).

Проте, на зазначеному поданні відсутня дата його складання, вихідний реєстраційний номер, а також у тексті подання є посилання на протокол засідання Дисциплінарної комісії від 29.06.2017 року, на якому воно було затверджене, однак відсутній номер відповідного протоколу. Разом з тим, у наказі Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» міститься посилання на подання Дисциплінарної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС ОСОБА_1, датоване 03.07.2017 року № 1765/15-70-65. За таких обставин дисциплінарна справа сформована з порушенням ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу».

Також слід зазначити, що подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ державного органу є окремим документом відповідно до ч. 10 ст. 69, ч. 3 ст. 73, ч. 5 ст. 77 Закону України «Про державну службу».

За таких обставин відповідач вірно дійшов висновку, що подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС без зазначення дати, складене з порушенням п. 15 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської митниці ДФС є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо обставин та позовних вимог викладених в адміністративному позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_1, до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС в частині: ініціювання дисциплінарного провадження не уповноваженою особою; щодо перевищення строків проведення дисциплінарного провадженн;mодноосібного здійснення дисциплінарного провадження; упередженого ставлення до ОСОБА_1; надання характеристики не уповноваженою особою та залучення її до матеріалів дисциплінарної справи; не відібрання від ОСОБА_1 пояснень по суті виявлених порушень перед накладенням дисциплінарного стягнення; позбавлення права ОСОБА_1 ознайомитись із усіма матеріалами справи перед винесенням рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальністю, внесення зауважень до висновку, заявлення клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мали значення для справи, надання додаткових пояснень, документів і матеріалів; неповного, неякісного, формального підходу до формування матеріалів дисциплінарної справи; недотримання гарантій прав ОСОБА_1 в частині застосування дисциплінарного стягнення без встановлення факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини ОСОБА_1; безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності; недотримання порядку погодження з профспілковим комітетом питання притягнення ОСОБА_1 до відповідальності; порушення строків видачі копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Визнання бездіяльності Одеської митниці ДФС щодо не присвоєння спеціального звання неправомірною, зобовязавши Одеську митницю ДФС присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання «Радник податкової та митної справи III рангу», стягнення витрат на правову допомогу, встановлення судового контролю за судовим рішенням, суд зазначає наступне.

В адміністративному позові ОСОБА_1 стверджує, що дисциплінарне провадження в порушення вимог ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 68 Закону України «Про державну службу», п. 1.5 Положення про дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС, затвердженим наказом Одеською митницею ДФС від 22.03.2017 року № 155 ініційоване не уповноваженим на те субєктом.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про державну службу», дисциплінарні провадження ініціюються субєктом призначення. В данному випадку субєктом призначення є начальник Одеської митниці ДФС, в повноваження якого віднесено призначення та звільнення з посади державного службовця категорії Б.

Аналогічна норма міститься в п. 1.5 Положення про дисциплінарну комісію митниці, затвердженому наказом Одеської митниці ДФС від 22.03.2017 року №155 (т.3 а.с. 127-129).

Відповідно до розяснень Національного агентства з питань державної служби від 09.02.2017 року № 24 р/з «Щодо ініціювання дисциплінарного провадження щодо державного службовця» питання ініціювання дисциплінарного провадження віднесене до повноважень субєкта призначення, про що приймається відповідне рішення.

Однак, в порушення чинного законодавства України, дисциплінарне провадження ініційоване не субєктом призначення керівником митниці, а заступником начальника управління начальником відділу ТСМК УМЗ та РІ ОСОБА_3, що підтверджується службовими записками від 26.01.2017 року № 107/15-70-03, від 30.01.2017 року № 125/15-70-03 (т.3 а.с 67-70), остання, яка була зазначена в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, підставою для призначення дисциплінарного провадження (т.1 а.с. 14-17).

Окрім того, як вже було встановлено судом, в наказі ДФС від 24.10.2016 року № 886 «Про результати тематичної перевірки в Одеській митниці» не зазначено конкретних осіб, які підлягають притягненню до дисциплінарної відповідальності, а лише порушується питання розгляду щодо встановлення таких осіб та застосування до них стягнення.

При цьому, ОСОБА_3 в службовій записці не зазначив, ані зміст ймовірних порушень і положення нормативних актів, які порушені, ані перелік посадових осіб митниці, які на його думку їх вчинили.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_3 не є субєктом призначення, суд дійшов висновку, що дисциплінарне провадження порушене всупереч вимогам ч. 1 ст. 68 Закону України «Про державну службу», п.п. 1.5, 3.11 Положення про дисциплінарну комісію митниці, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо ініціювання дисциплінарного провадження не уповноваженою особою обґрунтовані та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.

Як вбачається з наказу № 101 від 28.02.2017 року, встановлено термін здійснення дисциплінарного провадження до 27.03.2017 року (т.1 а.с. 34-35).

Виконуючим обовязки начальника Одеської митниці ДФС, у звязку із службовою необхідністю та на підставі службової записки голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 від 21.03.2017 року № 716/15-70-65, підписано наказ № 173 «Про внесення змін до наказу Одеської митниці ДФС від 28.02.2017 року № 101 «Про здійснення дисциплінарного провадження», відповідно до якого термін здійснення дисциплінарного провадження встановлено до 27.04.2017 року, а для подання про результати дисциплінарного провадження на розгляд керівника митниці до 04.05.2017 року (т.3 а.с. 36)

Окрім того, 04.05.2017 року виконуючим обовязки начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_5, у звязку з службовою необхідністю та на підставі службової записки голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 від 19.04.2017 року № 1016/15-70-65, підписано наказ № 247 «Про внесення змін до наказу Одеської митниці ДФС від 28.02.2017 року № 101 «Про здійснення дисциплінарного провадження», відповідно до якого термін дисциплінарного продовження продовжено до 29.05.2017 року, а для подання про результати дисциплінарного провадження на розгляд керівнику митниці до 05.06.2017 року (т.3 а.с. 37).

Наказом від 29.05.2017 року № 293 «Про внесення змін до наказу Одеської митниці ДФС» від 28.02.2017 року № 101 «Про здійснення дисциплінарного провадження» встановлено термін здійснення дисциплінарного провадження до 30.06.2017 року, подання про результати дисциплінарного провадження надати на розгляд до 07.07.2017 року (т.3 а.с. 38).

Згідно п. 3 ст. 71 Закону України «Про державну службу», тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений субєктом призначення, але не більш як до двох місяців.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо перевищення строків проведення дисциплінарного провадження підлягають задоволенню.

Наказом Одеської митниці ДФС від 02.12.2016 року № 543 «Про дисциплінарну комісію» утворено Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці ДФС та затверджено її склад в кількості 12 осіб, строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить 3 роки, до складу включено начальника юридичного відділу Одеської митниці ДФС ОСОБА_6.

Додатком до наказу Одеської митниці ДФС від 02.12.2016 року № 543 визначено персональний склад дисциплінарної комісії, зокрема:

від керівника державної служби включено 5 осіб з числа державних службовців Одеської митниці ДФС;

від виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців Одеської митниці ДФС включено 6 осіб;

від Головного управління ДФС в Одеській області включено 1 особу заступника началника Управління начальника організаційно аналітичного відділу управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_7.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1І, щодо визнання протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС в частині одноосібного здійснення дисциплінарного провадження.

Наказом ДФС України від 25.01.2017 року № 34 «Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів» та у звязку із затвердженням 16.01.2017 року організаційної структури Одеської митниці ДФС на 2017 рік та затвердженням 21.02.2017 року штатного розпису на 2017 рік Одеської митниці ДФС, наказом Одеської митниці ДФС від 28.02.2017 року № 100 введені в дію 01.01.2017 року організаційна структура Одеської митниці ДФС на 2017 рік, штатний розпис на 2017 рік Одеської митниці ДФС, в якому відсутня посада начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії та бездіяльності Одеської митниці ДФС в частині надання характеристики не уповноваженою особою та залучення її до матеріалів дисциплінарної справи не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 3.3.1 Положення про відділ складського обліку вилученого майна та управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС (далі Положення), зазначено, що начальник відділу здійснює керівництво діяльності та організацію роботи Відділу відповідно до Регламенту Одеської митниці ДФС та Положення.

Згідно п. 3.3.6 Положення передбачено, що начальник відділу розробляє посадові інструкції на посади кожного працівника відділу, їх погоджує та надає на затвердження керівнику митниці (т.4 а.с. 101-115).

Судом встановлено відсутність пояснень державного службовця ОСОБА_1, яке перед накладенням дисциплінарного стягнення субєкт призначення повинен отримати від державного службовця згідно ч. 1 ст. 75 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ч.3 ст. 75 Закону України «Про державну службу» , відмова надати пояснення оформлюється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. В матеріалах дисциплінарної справи ОСОБА_1, наданих до відповідача ОСОБА_8 митницею ДФС в рамках проведення перевірки, відповідний акт про відмову державного службовця ОСОБА_1 надати пояснення перед накладенням дисциплінарного стягнення відсутній. Як встановлено зі скарги ОСОБА_1 від 24.07.2017 року та наданих пояснень в рамках перевірки, перед накладенням дисциплінарного стягнення їй не пропонували надати пояснення, з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності не ознайомлювали, Одеська митниця ДФС будь-яких доказів на спростування цього до суду не надала.

Таким чином в порушення ч. 1, 3 ст. 75 Закону України «Про державну службу», начальником Одеської митниці ДФС, після отримання і розгляду подання дисциплінарної комісії з висновком про наявність у діях державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, не отримано пояснень від державного службовця ОСОБА_1 для прийняття обєктивного рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження, а також не надано акту про відмову в наданні пояснень перед накладенням дисциплінарного стягнення.

За таких обставин, Одеською митницею ДФС не було вжито відповідних заходів для забезпечення проведення всебічного аналізу характеру дисциплінарно проступку, обставин за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обовязків.

Таким чином, субєктом призначення не отримано пояснень від державного службовця ОСОБА_1 перед накладенням дисциплінарно стягнення, в результаті чого при прийнятті рішення про притягнення дисциплінарної відповідальності не дотримано вимоги ч.1, 3 ст. 75 Закону України «Про державну службу» та як наслідок, порушено право державного службовця ОСОБА_1 вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосується зазначених обставин, які долучаються до справи, передбачені ч.2 ст. 76 Закону України «Про державну службу», що фактично призвело до прийняття субєктом призначення необгрутованого рішення про накладення на державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС в частині не відібрання від ОСОБА_1 пояснень по суті виявлених порушень перед накладенням дисциплінарного стягнення, а також позбавлення ОСОБА_1 права ознайомитись із усіма матеріалами справи перед винесенням рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, внесення зауважень до висновку, заявлення клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мали значення для справи, надання додаткових пояснень, документів і матеріалів, недотримання гарантії прав ОСОБА_1 в частині застосування дисциплінарного стягнення без встановлення факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини ОСОБА_1, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.3.1 Положення про відділ складського обліку вилученого майна та управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС (далі Положення), зазначено, що начальник відділу здійснює керівництво діяльності та організацію роботи Відділу відповідно до Регламенту Одеської митниці ДФС та Положення.

Згідно п. 3.3.6 Положення передбачено, що начальник відділу розробляє посадові інструкції на посади кожного працівника відділу, їх погоджує та надає на затвердження керівнику митниці (т.4 а.с. 101-115).

В Поданні від 03.07.2017 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та Наказі про притягнення до відповідальності зазначено, що в порушення пунктів 3.1 3.3 Порядку роботи складу Порядку роботи складу митниці ДФС, ОСОБА_1, як керівником відділу не визначена посадова особа, на яку покладаються обовязки завідувача складу, в посадовій інструкції відповідні функції та відповідальність не закріплені (т.1 а.с. 21-23).

Проте п. 1.6 Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 627 передбачено, що саме керівником митниці або уповноваженою ним особою визначаються посадові особи, на яких покладатимуться функції та обовязки, обумовлені цим порядком із закріпленням їх у посадових інструкціях цих осіб.

За таких обставин, всуперечь нормам п. 1.6 Порядку роботи складу митниці, керівником митниці не визначено посадових осіб митниці, на яких покладається функції та обовязки, обумовлені цим Порядком, та не закріплено їх у посадових інструкціях цих осіб».

Відповідно ч. 6 ст. 77 Закону України «Про державну службу», державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Враховуючи, що наказ про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було прийнято Одеською митницею ДФС 12.07.2017 року, то відповідно положень Закону України «Про державну службу», наступним днем після прийняття зазначеного наказу було 13.07.2017 року.

В матеріалах справи міститься відомість про ознайомлення начальника відділу складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 з наказом Одеської митниці ДФС від 12.07.2017 року № 683-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.», датоване 14.07.2017 року. Таким чином, порушено термін надання належним чином завіреної комісії наказу про накладення дисциплінарного стягнення Одеською митницею ДФС, передбачений ч. 6 ст. 77 Закону України «Про державну службу».

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо порушення строків видачі копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).

Відповідно до п. 3.1.7 Колективного договору, Сторони домовились про забезпечення дотримання гарантій для працівників Митниці, обраних до складу виборного органу, передбачених законодавством, у тому числі ст. 252 Кодексу законів про працю та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Проте в порушення вищезазначених вимог, на засіданні Профспілкового комітету, яке проходило 14.07.2017 року винесено на голосування питання притягнення ОСОБА_1, як члена профспілкового комітету, вже після прийняття наказу про притягнення ОСОБА_1І, до відповідальності, а саме 12.07.2017 року (т.2 а.с. 120-123).

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії та бездіяльності Одеської митниці ДФС в частині недотримання порядку погодження з профспілковим комітетом питання притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

У матеріалах дисциплінарної справи ОСОБА_1, сформованої в рамках дисциплінарного провадження, відповідно до наказу Одеської митниці ДФС від 28.02.2017 року № 101 «Про здійснення дисциплінарного провадження», міститься інформаційна довідка щодо здійснення дисциплінарного провадження (далі Інформаційна довідка) стосовно начальника відділу ОСОБА_1, в якій зазначено, що з матеріалів, наявних на опрацюванні дисциплінарної комісії зроблено висновок щодо порушення начальником відділу ОСОБА_1 пунктів Положення про відділ складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС (далі Положення про відділ), законодавчих актів то допущення недоліків роботи. Однак, не зазначено, порушення яких саме пунктів Положення про відділ було допущено начальником відділу ОСОБА_1 Також, інформаційна довідка не містить жодних реквізитів, з яких було б зрозуміло ким вона складена (посадовою особою, членом дисциплінарної комії тощо) та коли (дата, реєстраційний номер).

Відповідно до п. 15 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. N 1242, документ повинен містити обовязкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи автора документа, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис.

Таким чином, Інформаційна довідка складена з порушенням п. 15 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіці Крим, місцевих органах виконавчої влади.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС в частині неповного, формального підходу до формування матеріалів дисциплінарної справи.

Наказом Південної митниці Міндоходів від 26.12.2013 року № 719-о , ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи III рангу».

До службової записки управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури від 13.09.2016 року № 841/15-70-03 було додано подання, в якому пропонувалось одночасно присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання «Радник податкової митної справи III рангу» та «Інспектор податкової та митної справи I рангу».

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 573 Митного кодексу України передбачено, що посадовим особам органів доходів і зборів присвоюються такі спеціальні звання::

1) дійсний державний радник податкової та митної справи

2) державний радник податкової та митної справи I рангу;

3) державний радник податкової та митної справи II рангу;

4) державний радник податкової та митної справи III рангу;

5) радник податкової та митної справи I рангу;

6) радник податкової та митної справи II рангу;

7) радник податкової та митної справи III рангу;

8) інспектор податкової та митної справи I рангу;

9) інспектор податкової та митної справи II рангу;

10) інспектор податкової та митної справи III рангу;

11) інспектор податкової та митної справи IV рангу;

12) молодший інспектор податкової та митної справи.

Відповідно п. 3 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, для присвоєння чергового спеціального звання посадовим особам органів доходів і зборів установлюється такий строк перебування у спеціальному званні:

радник податкової та митної справи II, III рангу - три роки

Відповідно п. 5 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, посадовим особам органів доходів і зборів спеціальні звання присвоюються послідовно, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Як зазначено в письмових запереченнях на адміністративний позов (т.2 а.с. 32-39),

Станом на теперішній час, до відділу по роботі з персоналом Одеської митниці ДФС надійшло подання про присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання «Інспектор податкової митної справи II рангу», оформлене у відповідності до положень Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів.

Станом на теперішній час ОСОБА_1 присвоєне спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи III рангу».

За таких обставин, подання від 14.04.2014 року про присвоєння ОСОБА_1 спеціального звання «Радник податкової та митної справи III рангу» суперечило положенням п. 5 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року № 839.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Одеської митниці ДФС щодо не присвоєння спеціального звання неправомірною та зобовязання Одеську митницю ДФС присвоїти ОСОБА_1 спеціальне звання «Радник податкової та митної справи III рангу», а тому в частині зазначених позовних вимог слід відмовити.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо упередженого ставлення до ОСОБА_1, суд вважає їх не обґрунтованими та такими, що не підтверджується належними доказами, а тому в частині зазначеної позовної вимоги слідує відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (ч.3 ст. 87 КАС України).

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч.3 ст. 90 КАС України).

Судом встановлено, що 17.07.2017 р. між адвокатом ОСОБА_9 та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги (т.4 а.с. 195-196).

Позивачем надано до суду акт наданих послуг від 06.12.2017 року, згідно якого сума витрат складає 21500, 00 грн. (т. 4 а.с. 191-193).

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ встановлено положеннями Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах №4191-VI від 20.12.2011 р. (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст.1 якого розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах - субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з частиною першою ст.45 КАС України про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол.

Згідно Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 N5076-VI під іншими видами правової допомоги розуміють види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і розяснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представником позивача в обґрунтування розміру витрат на правову допомогу в клопотанні про відшкодування витрат наведено таблицю розрахунку, відповідно до якої, відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 21500,00 грн. обчислено з урахуванням таких видів надання правової допомоги:

консультація з клієнтом, (4 години, сума наданих послуг 2400 грн.);

ознайомлення з матеріалами, дисциплінарного провадження, аналіз документів, складання скарги в НАДС, збір документів, направлення документів адресату (4 години, сума наданих послуг 2400 грн.);

консультація з приводу необхідності вступу у справу № 815/4871/17 третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (1 година, сума наданих послуг 600,00 грн.);

підготовка клопотання про вступ у справу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, підготовка позовної заяви (5 години, сума наданих послуг 3000,00 грн.);

підготовка клопотання про звільнення від сплати судового збору та уточненя позовних вимог (3 години, сума наданих послуг 1800 грн.);

підготовка клопотання про вступ у справу третьої особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та подання нової позовної заяви (30 хв., сума наданих послуг 300 грн.);

ознайомлення з матеріалами справи, аналіз документів, підготовка клопотання про витребування доказів (3 години, сума наданих послуг 1800 грн.).

підготовка адвокатського запиту (1.5 години, сума наданих послуг 900 грн.).

збір на надання до суду доказів, які підтверджують або спростовують обставини справи (2 години, сума наданих послуг 1200 грн.).

підготовка клопотання про виклик свідків (30 хв., сума наданих послуг 300 грн.).

ознайомлення з апеляційною скаргою, написання щаперечення на апеляційну скаргу та ін. (3 години, сума наданих послуг 1800 грн.).

Суд зазначає, що виокремлення представником позивача як окремих видів надання правової допомоги зазначених в акті наданих послуг (т.4 а.с. 191-193), а саме п.п. 1,5, 11, 12,1 3, 15 є необґрунтованим, та такими, що не підтверджуються жодним чнином.

Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги, суд вважає за необхідне зазначити що сума витрат на правову допомогу, яка є документально підтвердженою та підлягає поверненню, становить 11000 грн.

Таким чином, керуючись вимогами ч.3 ст.94 КАС України, Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах, враховуючи участь представника позивача у двох судових засіданнях, та висновки суду щодо часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що є документально підтвердженою та підлягає поверненню сума витрат на правову допомогу у розмірі 11000,00 грн. Враховуючи наведене, загальна сума судових витрат, що підлягають поверненню позивачу становить 11000,00 грн.

В прохальній частині позовних вимог позивач заявив клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та забовязання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно п.1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, прийняття рішення щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобовязання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку судом в разі наявності про це заяви сторони встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення.

Позивачем не було надано доказів щодо не виконання відповідачем рішення суду саме в цій справи. Суд зазначає, що ст. 267 КАС України встановлює повноваження суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання. Проте позивачем не було надано доказів щодо існування зазначених обставин. Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеної заяви.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Одеської митниці ДФС до Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги від 07.09.2017 року відмовити повністю.

Адміністративний позов Третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання незаконними дії, бездіяльність та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС в частині ініціювання дисциплінарного провадження не уповноваженою особою;

Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо перевищення строків проведення дисциплінарного провадження;

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС не відібрання від ОСОБА_1 пояснень по суті виявлених порушень перед накладенням дисциплінарного стягнення;

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС щодо неознайомлення із усіма матеріалами справи перед винесенням рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальністю, позбавлення права на внесення зауважень до висновку, заявлення клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мали значення для справи, надання додаткових пояснень, документів і матеріалів; неповного, неякісного, формального підходу до формування матеріалів дисциплінарної справи; недотримання гарантій прав ОСОБА_1 в частині застосування дисциплінарного стягнення без встановлення факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини ОСОБА_1; визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо недотримання порядку погодження з профспілковим комітетом питання притягнення ОСОБА_1 до відповідальності; визнати протиправним дії Одеської митниці ДФС щодо порушення строків видачі копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 11000,00 грн. (одинадцять тисяч 00 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

СуддяО.М. Тарасишина