Ухвала суду № 71031761, 13.12.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2017 р. м. Київ К/800/39871/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача: Мовчан Н.А.,

представника відповідача: Дяченко Ю.Т.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2017 року

у справі № 808/2031/15

за позовом Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені,

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Мелітопольський завод «Гідромаш» (далі - Підприємство) звернулось в суд із адміністративним позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання вимог законодавства при поверненні бюджетного відшкодування в сумі 5 470 737, 00 грн. (за декларацією за квітень 2012 року), а саме, пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого Інспекція зобов'язана була протягом п'яти днів, що настали за днем отримання відповідного рішення суду (ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року № 0870/8017/12) подати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновок із зазначенням суми у розмірі 5 470 737, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету;

- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме, виконати приписи пункту 200.15 статті 200 ПК України та подати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновок із зазначенням суми у розмірі 5 470 737, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення за результатами розгляду цієї справи у порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язати відповідача, якщо рішення буде ухвалено не на його користь, подати продовж 1 місяця з моменту набрання рішенням чинності суду звіт про виконання судового рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Інспекції щодо неподання до Мелітопольського управління державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про суми відшкодування податку на додану вартість Підприємства у розмірі 5 470 737, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2017 року касаційну скаргу Інспекції задоволено частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року змінено шляхом доповнення резолютивної частини постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року абзацом наступного змісту:

«Зобов'язати Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області подати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновок із зазначенням суми у розмірі 5 470 737, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету».

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2015 року залишено без змін.

Інспекція звернулася із заявою про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2017 року, оскільки з 1 квітня 2017 року змінено порядок та спосіб відшкодування податку на додану вартість, а саме: у органів Казначейства відсутні правові підстави щодо вчинення дій з відшкодування податку на додану вартість за висновками органів ДФС, у зв'язку з цим Інспекція не має можливості виконати вищевказану постанову.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Інспекції про роз'яснення судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту; подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Виходячи із змісту вказаної статті, роз'яснено може бути незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є ймовірність неправильного його виконання.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Із резолютивної частини постанови Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2017 року вбачається, що суд касаційної інстанції змінив рішення судів першої та апеляційної інстанцій шляхом доповнення їх змісту, зокрема, зобов'язав відповідача подати до Мелітопольського управління Державної казначейської служби в Запорізькій області висновок із зазначенням суми у розмірі 5 470 737, 00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підставою зміни судових рішень стала необхідність в ефективному відновленні порушеного права, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення. Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 31 травня 2016 у справі № 826/11379/14.

Слід зазначити, що як на момент виникнення спірних правовідносин та і на момент ухвалення рішення судом першої інстанції діяла норма Податкового кодексу України, яка передбачала обов'язок контролюючого органу подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій з урахуванням обставин, що мали місце на час вирішення спору, без урахування змін у законодавстві, обставин справи, зміни статусу та інших обставин, які відбулись після ухвалення судом рішення, яким завершено стадію вирішення спору.

У випадку зміни обставин справи на стадії виконання судового рішення, питання пов'язані з виконанням рішення суду, зокрема, зміни способу виконання судового рішення, заміни сторони у виконавчому провадженні, вирішується в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За змістом статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може роз'яснити судове рішення у разі його незрозумілості, але не роз'яснює порядок його виконання.

Враховуючи те, що резолютивна частина постанови Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2017 року чіткою за змістом, зрозумілою та не припускає кілька варіантів тлумачення, вона роз'ясненню не підлягає. В мотивувальній частині постанови наведені доводи на обґрунтування прийнятого рішення.

Керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд

у х в а л и в :

Відмовити Мелітопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області у роз'ясненні постанови Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня 2017 року у справі № 808/2031/15 за позовом Державного підприємства «Мелітопольський завод «Гідромаш» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько

З оригіналом згідно

помічник судді І.В. Гуменюк