Ухвала суду № 71031705, 13.12.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року м. Київ К/800/14275/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Бухтіярової І.О., Приходько І.В.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника позивача: Слєпухи О.С.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року

у справі №804/7306/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Гарант Метиз Інвест»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Гарант Метиз Івнест» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Управління ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 жовтня 2016 року № 0007981412 та № 0007991412.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28 жовтня 2016 року № 0007981412 та № 0007991412.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної перевірки позивача відповідачем складено акт від 25 жовтня 2016 року, №591/04-36-14-12/33717202, згідно з яким позивачем порушено вимоги:

- пункту 14 частини 1 статті 282, статей 278, 279, 280 Митного кодексу України, що призвело до не сплати суми ввізного мита всього у розмірі 2 555 006, 82 грн.

- підпункту 197.16.1 пункту 197.16 статті 197, статей 185, 187, 190 Податкового кодексу України, що привело до несплати суми податку на додану вартість всього у сумі 10 722 628,64 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 жовтня 2016 року:

- №0007981412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання підприємства за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності, у загальному розмірі на 3 191 258,53 грн.;

- № 0007991412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у загальному розмірі на 13 403 285,8 грн.

Фактичною підставою прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про те, що ввезене позивачем обладнання, митне оформлення якого здійснювалось за митною декларацією від 27 грудня 2014 року №110130000/2014/509958, як самостійне обладнання, відповідно до Переліку енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих, що звільняються від ввізного мита та операції з увезення яких на митну територію України звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2008 року № 444 (далі - Перелік №444), у зв'язку із чим Товариством безпідставно застосовано пільгу зі сплати мита та податку на додану вартість.

Суд першої інстанції, з якими погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили із того, що позивачем з дотриманням норм чинного законодавства при ввезені товару застосовано пільгу зі сплати податку на додану вартість та мита.

Колегія суддів погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій.

Підпунктом 197.16.1 пункту 197 Податкового кодексу України визначено, що звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 282 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань оподаткування, при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі від оподаткування митом звільняються: устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріали для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії за умови, що ці товари застосовуються платником податків для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні. Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Переліком № 444 ввезення на митну територію комплексної та повністю автоматичної лінії збирання для стартерних акумуляторних батарей L0 - L5, у тому числі з кодом УКТ ЗЕД 8515 21 00 00 машин та апаратів для зварювання металів опором повністю автоматичних (для зварювання через перегородку), звільнене від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

З аналізу наведених норм слідує, що операції з ввезення на митну територію України машин та апаратів для зварювання металів опором повністю автоматичних (для зварювання через перегородку) не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та митом. При цьому положення податкового законодавства не визначають умовою такого звільнення обов'язкове ввезення комплексної та повністю автоматичної лінії збирання для стартерних акумуляторних батарей L0 - L5, виходячи із Переліку № 444 достатнім є ввезення складової такої лінії.

З огляду на те, що фактично позивачем ввезено на митну територію України товар, який відноситься до «машин та апаратів для зварювання металів опором повністю автоматичних (для зварювання через перегородку)», що підтверджується належними доказами, зокрема листом Національної академії наук України, листом постачальника, ввезеного позивачем товару, суди зробили обґрунтований висновок про те, що відповідач безпідставно визначив Товариству на підставі оскаржених податкових повідомлень-рішень грошові зобов'язання з податку на додану вартість та ввізного мита, оскільки операція із ввезення такого товару звільнена від оподаткування наведеними вище податками.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін І.О. Бухтіярова

І.В. Приходько