Ухвала суду № 71031542, 29.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 листопада 2017 року м. Київ П/800/508/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді Швеця В.В.,

Мойсюка М.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

Черпака Ю.К.,

при секретарі Малині Л.В.,

за участю:

позивача Пересунька С.С.

представника відповідача Погребнака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

17 листопада 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 жовтня 2017 року № 209дп-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Крім того, ОСОБА_5 в порядку забезпечення позову просить зупинити дію рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18 жовтня 2017 року № 209дп-17 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення його з посади в органах прокуратури, а також припинити дію наказу від 13 листопада 2017 року №2268к про звільнення його з посади в органах прокуратури на час розгляду позову.

Своє клопотання обґрунтував тим, що в разі реального звільнення з органів прокуратури він втратить можливість працювати та заробляти кошти для сім'ї. Також зазначив, що він має дружину та двомісячну доньку малолітню доньку, яких не зможе прогодувати у разі звільнення його з органів прокуратури, оскільки є єдиним годувальником.

Заслухавши позивача та представника відповідача, вивчивши подані суду матеріали, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У пункті 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 вказано, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

В адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.

Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суд виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 117, 118, 160, 165, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Швець

Судді М.І. Мойсюк

А.Ф. Загородній

М.М. Заїка

Ю.К. Черпак