Ухвала суду № 71031331, 30.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р. м.Київ К/800/26031/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області про визнання незаконними дій посадових осіб, скасування постанов про адміністративне стягнення, приписів, протоколів та актів перевірок, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області, в якому просив визнати незаконними дії службових осіб відповідача, скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення від 10 липня 2014 року №157 та від 11 вересня 2014 року №179, визнати нечинними приписи від 10 липня 2014 року №00234, від 11 вересня 2014 року №00259, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04 листопада 2014 року, від 12 червня 2014 року, від 02 вересня 2014 року, протоколи про адміністративне правопорушення від 12 червня 2014 року №00101, від 02 вересня 2014 року №00187, розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суми 7,84 грн. та 1529,88 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що не вчиняв дій, які порушують вимоги ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, самовільного зайняття земельної ділянки не здійснював, приписи про усунення порушення є безпідставними, до відповідальності на підставі ст.ст.53-1, 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий безпідставно, акти та розрахунки шкоди складені неправомірно.

Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року, позов задоволено частково; визнано незаконними дії службових осіб Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області та скасовано постанови про накладення адміністративного стягнення від 10 липня 2014 року №157 та від 11 вересня 2014 року №179; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна інспекція сільського господарства в Чернівецькій області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судами не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не досліджено та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до неправильного її вирішення.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 червня 2014 року Державною інспекцією сільського господарства України в Чернівецькій області проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки в районі будинковолодіння №15-А по вул.Лісній в с.Суховерхів Кіцманського району, за результатами якої складено акт про виявлені порушення земельного законодавства, згідно якого встановлено, що ОСОБА_2 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку орієнтованою площею 0,08 га із земель сільськогосподарського призначення, землі запасу Суховерхівської сільської ради, шляхом облаштування штучної водойми - ставка та гідротехнічних споруд, зняття поверхневого родючого шару ґрунту без спеціального дозволу.

12 червня 2014 року стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.ст.53-1, 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановою від 10 липня 2014 року №157 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. за порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.

10 липня 2014 року ОСОБА_2 видано припис №00234 про усунення порушень земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення речових прав на земельну ділянку.

Також, Державним інспектором сільського господарства Чернівецької області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), який визначений в сумі 1529,88 грн. та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який становить 73,84 грн.

02 вересня 2014 року державними інспекторами Державної інспекції сільського господарства Чернівецької області за участю спеціаліста землевпорядника складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого ОСОБА_2 не виконав вимоги припису від 10 липня 2014 року, що є порушенням ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

02 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_2 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за невиконання припису від 10 липня 2014 року №00234.

11 вересня 2014 року ОСОБА_2 видано припис про усунення порушень щодо невиконання припису посадової особи, яким зобов'язано останнього у 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Постановою державного інспектора від 11 вересня 2014 року №179 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ст.188-5 КУпАП у виді штрафу в сумі 320 грн.

04 листопада 2014 року державними інспекторами складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого позивач не виконав вимоги припису від 11 вересня 2014 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій службових осіб Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, суди попередніх інстанцій виходили із невідповідності оскаржуваних постанов вимогам діючих норм законодавства, якими регламентовано правила та порядок збирання доказів, їх належне оформлення, дотримання яких необхідне для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Судами вказано про неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.ст.53-1, 53-3 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 не вчиняв дій, які порушують вимоги ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування приписів від 10 липня 2014 року №00234 та від 11 вересня 2014 року №00259, актів від 04 листопада 2014 року, від 12 червня 2014 року, від 02 липня 2014 року і протоколів від 12 червня 2014 року №00101, від 02 вересня 2014 року №00187, суди попередніх інстанцій зазначили, що ними не порушуються будь-які права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_2

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Прийняті судами у даній справі рішення вищенаведеним вимогам не відповідають, висновки судів по суті спору є передчасними, зробленими без належного, повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Висновки судів попередніх інстанцій при відмові у задоволенні позовних вимог в частині оскарження приписів від 10 липня 2014 року №00234 та від 11 вересня 2014 року №00259 з посиланням на те, що ними не порушуються права та не створюються обов'язки для позивача, не відповідають вищенаведеним положенням закону з урахуванням обов'язковості виконання вимог припису.

Слід також відзначити, що постановою від 11 вересня 2014 року № 179, яка є предметом оскарження у даній справі, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст.188-5 КУпАП саме у зв'язку з невиконанням вимог припису від 10 липня 2014 року № 00234.

Отже, судами фактично не досліджено підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не з'ясовані пов'язані з ними обставини, висновки судів суперечать один одному та не відповідають матеріалам справи. Судами взагалі не встановлено обставини, які послугували підставами винесення приписів та не надано будь-якої оцінки діям відповідача та оскаржуваним приписам.

Не з'ясовані судами належним чином обставини щодо встановленого посадовими особами Державною інспекцією сільського господарства України в Чернівецькій області порушення вимог земельного законодавства, зокрема, не досліджено, у чому полягає зміст, характер та суть виявлених порушень.

Згідно постанови від 10 липня 2014 року № 157 підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.53-1, 53-3 КУпАП послугувало встановлення факту самовільного зайняття та використання позивачем земельної ділянки орієнтованою площею 0,08 га біля домоволодіння № 15-А по вул.Лісній в с.Суховерхів Кіцманського району із земель запасу сільської ради, землі сільськогосподарського призначення, шляхом здійснення облаштування штучної водойми (ставка), будівництвом гідротехнічних споруд та знання поверхневого шару ґрунту без спеціального дозволу.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування вказаної постанови з підстав відсутності порушень вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, суди зазначили, що позивач не здійснював самовільного зайняття земельної ділянки шляхом облаштування штучної водойми, оскільки спірна ділянка належить на праві власності ОСОБА_4Я, послались на судові рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 березня 2016 року та апеляційного суду Чернівецької області від 23 червня 2016 року у справі № 718/283/15-ц щодо відмови у задоволенні позову прокурора Кіцманського району до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, а також виходили із встановлених обставини щодо природного утворення спірної водойми поруч із земельною ділянкою ОСОБА_4

Згідно ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, визначальним у даному випадку є встановлення обставин щодо наявності у позивача права на спірну земельну ділянку, підтвердженням якого може бути відповідне рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування або інший правовстановлювальний документ, який би свідчив про право позивача на використання цієї земельної ділянки.

Відповідні обставини судами попередніх інстанцій не встановлені, як і не надано будь-якої оцінки доводам відповідача про те, що земельна ділянка ОСОБА_4 площею 0,08 га та спірна земельна ділянка площею 0,08 га, на якій розміщена водойма, є різними земельними ділянками, поруч розташованими, спірна земельна ділянка знаходиться біля будинковолодіння № 15-А, відноситься до земель запасу, зайнятих природними водотоками, штучне обладнання водойми здійснено шляхом зняття шару ґрунту, влаштуванням гідротехнічних споруд та огородження.

Не враховано судами обставини щодо звернення позивача Суховерхівської сільської ради 18 червня 2014 року із заявою про надання документів на розробку проектної документації для оформлення земельної ділянки у користування, 05 вересня 2014 року із заявою про надання в оренду земельної ділянки площею 0,08 га по вул.Лісній біля будинковолодіння №15-а, 09 вересня 2014 року із заявою до Суховерхівської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка була зазначена у приписі від 10 липня 2014 року, площею 0,08 га, що розташована по вул.Лісній, 15, в оренду на 50 років. Не надано судами оцінки заяві гр.ОСОБА_2 від 29 липня 2014 року до голови Суховерхівської сільської ради (від 01 серпня 2014 року за реєстр.№64-П) про оформлення права користування на земельну ділянку площею 0,08 га, листу Суховерківської сільської ради від 21 серпня 2014 року №480, відповідно до якої сільська рада надає роз'яснення гр.ОСОБА_2 стосовно процедури одержання земельної ділянки в оренду, оскільки ним заява від 10 липня 2015 року оформлена неналежним чином, клопотанню Інспекції про долучення до матеріалів справи фрагменту (витягу) Публічної кадастрової карти України на ортооснові (ортофотоплані) розміщення (розташування) земельної ділянки (землеволодіння) площею 0,08 га, власником якої є ОСОБА_4, згідно свідоцтва про право власності від 27 листопада 2013 року (кадастровий номер 7322588600:01:001:0617), по відношенню до штучної водойми (ставка) - користувач гр.ОСОБА_2 на території с.Суховерхів Кіцманського району, довідці виконавчого комітету Суховерківської сільської ради від 12 червня 2014 року №296, у якій зазначено, що дійсно жителем села Суховерхів гр.ОСОБА_2 по вулиці Лісній облаштовано водойму для зберігання живої риби та подальшої її реалізації.

Колегія суддів також вважає за необхідне відзначити, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року за касаційною скаргою першого заступника прокурора Чернівецької області скасовані рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 23 березня 2016 року та ухвала апеляційного суду Чернівецької області від 23 червня 2016 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності з ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанції не перевірили та не надали належної оцінки фактичним обставинам справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків судів першої і апеляційної інстанцій.

Згідно ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.

Судді