Ухвала суду № 71030539, 14.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11168/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» до ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна фіскальна служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна фіскальна служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити дії.

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України щодо не розгляду у встановлені строки клопотання ТОВ «Яблуневий Дар» про скасування дії спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування;

зобовязати ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України вчинити дії шляхом скасування дії спеціальної санкції тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до ТОВ «Яблуневий Дар» згідно з наказом відповідача від 20.05.2016 № 858;

зобовязати ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України вчинити дії шляхом скасування дії спеціальної санкції індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до ТОВ «Яблуневий Дар» згідно з наказом відповідача від 06.10.2016 № 1687.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України щодо не розгляду у встановлені строки клопотання ТОВ «Яблуневий Дар» від 17.01.2017 № 14 про скасування дії санкцій.

Зобовязано ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України розглянути клопотання ТОВ «Яблуневий Дар» від 17.01.2017 № 14 про скасування дії санкцій.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ТОВ «Яблуневий Дар», яке в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної правової оцінки доказів, пояснень позивача та третьої особи, що призвело до неправильного вирішення справи. Суд не врахував, що листом ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України від 24.03.2017 № 4102-13/9651-07 ТОВ «Яблуневий Дар» було повідомлено, що Державна фіскальна служба України листом від 17.03.2017 № 4201/5/99-99-14-06-16 поінформувала про недоцільність скасування спеціальної санкції, застосованої до позивача. Інформація, викладена в листі відповідача від 24.03.2017 № 4102-13/9651-07, є фактично рішенням ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України про відмову у скасуванні дії спеціальної санкції за результатами розгляду клопотання позивача від 17.01.2017 № 14. Однак, суд першої інстанції, неправильно потрактувавши норми законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, безпідставно зобовязав ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України розглянути відповідне клопотання ТОВ «Яблуневий Дар», незважаючи на те, що вказане клопотання вже було розглянуто та у скасуванні санкцій відмовлено.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У справі встановлено, що згідно з наказом ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України № 858 від 20.05.2016 до ТОВ «Яблуневий Дар» було застосовано спеціальну санкцію тимчасову заборону зовнішньоекономічної діяльності.

Підставою для застосування санкції було подання ДФС України від 25.04.2016 № 7135/5/99-9914-06-16 про застосування спеціальних санкцій у звязку із наявністю простроченої дебіторської заборгованості компанією-нерезидентом «Petergrow LTD» взятих на себе договірних зобовязань. Вказані порушення строків розрахунків у ЗЕД були встановлені ДФС України в акті №1/28-06-45/32475074 від 12.01.2015.

У звязку із закінченням терміну дії спеціальної санкції тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, наказом ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України № 1687 від 06.10.2016 ТОВ «Яблуневий Дар» було переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності відповідно до положень статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Як пояснив представник апелянта в суді апеляційної інстанції, підприємство з застосованими санкціями погодилося та до суду їх на той час не оскаржило.

17.01.2017 ТОВ «Яблуневий Дар» направило Міністру економічного розвитку та торгівлі України клопотання № 14 з додатками, в якому просило скасувати застосовану до товариства спеціальну санкцію індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосовану згідно з наказом № 1687 від 06.10.2016.

ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України від 24.03.2017 № 4102-13/9651-07 ТОВ «Яблуневий Дар» було повідомлено, що Державна фіскальна служба України листом від 17.03.2017 № 4201/5/99-99-14-06-16 поінформувала про позицію ініціатора санкцій ДФС України про недоцільність скасування спеціальної санкції, застосованої до товариства.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Яблуневий Дар», суд першої інстанції вважав, що бездіяльність ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України, яка полягає у несвоєчасному розгляді клопотання позивача про скасування дії спеціальних санкцій є протиправною, тому зобовязав відповідача розглянути дане клопотання. Щодо позовних вимог про зобовязання ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України вчинити дії по скасуванню застосованих санкцій, то суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення таких, оскільки клопотання позивача від 17.01.2017 № 14 фактично не було розглянуто відповідачем по суті.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку вказаним відносинам, враховує таке.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства (частина 2 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»)

Відповідно до частини 12 статті 37 цього ж Закону у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Клопотання повинно містити такі документи:

лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;

оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України (частина 13 статті 37).

Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів (частина 14 статті 37).

З метою уточнення інформації центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції (частина 15 статті 37).

Відповідно до пункту 2.4 Порядку взаємодії ОСОБА_2 економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом ОСОБА_2 економіки України, Державної податкової адміністрації України від 09.11.2006 № 340/672, у разі, якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності усунуто порушення законодавства України або застосовано практичні заходи, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов'язаних з ним законів України, або надано достатні докази неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначеного закону, Державною податковою адміністрацією може готуватися подання про скасування (зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій.

Додатковими доказами цього можуть бути дії щодо неможливості виконання рішення суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України на території іноземної держави про стягнення з нерезидента заборгованості, зокрема, у зв'язку з ліквідацією нерезидента, яка підтверджена копією документа вповноваженого органу країни розташування сторони договору, легалізованою в установленому порядку.

Як видно з матеріалів справи, 17.01.2017 ТОВ «Яблуневий Дар» направило Міністру економічного розвитку та торгівлі України клопотання № 14 з додатками, в якому просило скасувати застосовану до товариства спеціальну санкцію індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, застосовану згідно з наказом № 1687 від 06.10.2016.

В клопотанні позивач посилався на те, що заборгованість по частині договорів на період проведення перевірки була погашена та зазначив, що ТОВ «Яблуневий Дар» не має можливості застосувати будь-які практичні заходи, які б гарантували виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у звязку із ліквідацією компаній-нерезидентів «Petergrow LTD» та «Gateborg solutions LTD», що підтверджується витягами із відповідного реєстру.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем дійсно було вжито заходів щодо приведення його зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законодавством, шляхом звернення в судовому порядку з вимогами про стягнення заборгованості із контрагентів-нерезидентів «Petergrow LTD» та «Gateborg solutions LTD».

Зокрема, згідно з судовими рішеннями постановлено стягнути на користь ТОВ «Яблуневий Дар» такі суми заборгованості:

за договором № 01/10/13, укладеним із компанією «Gateborg Solutions LTD» - 3186739,81 євро (рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014 у справі №914/996/14);

за договором № 12/02/13, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 13944884,87 євро (рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2014 у справі № 914/1274/14);

за договором № 14/02/13, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 11374887,60 євро (рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2014 у справі № 914/1424/14);

за договором № 27/06/13, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 17934678,13 євро (рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014 у справі № 914/1423/14);

за договором № 05/ІМ/2014, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 370000,00 євро (рішення господарського суду Львівської області від 10.03.2015 у справі № 914/1575/14);

за договором № 30/10/13, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 3007000,00 євро;

за договором № 01/ЕХ/2014, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 1631900,00 євро (рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2014 у справі № 914/1300/14);

за договором № 09/10/12, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 11420496,61 євро (рішення господарського суду Львівської області від 07.10.2014 у справі № 914/1301/14);

за договором № 06/ІМ/2014, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 2448123,21 євро (рішення господарського суду Львівської області від 22.12.2014 у справі № 914/1576/14);

за договором № 04/ІМ/2014, укладеним із компанією «Petergrow LTD» - 5236365,74 євро (рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2015 у справі № 914/1523/14).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем було вжито вичерпний перелік дій для повернення простроченої заборгованості від контрагентів та надано ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України достатні докази неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або повязаних з ним законів України, зокрема, докази, що засвідчують факт ліквідації контрагентів-нерезидентів.

Разом з тим, частиною 14 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що загальний термін розгляду клопотань про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, апеляційний суд вважає, що відповідачем не було у визначений Законом строк розглянуто по суті клопотання ТОВ «Яблуневий Дар» від 17.01.2017 № 14 про скасування дії санкції, оскільки не було прийнято рішення про задоволення чи відмову в задоволенні такого.

Листом від 24.03.2017 № 4102-13/9651-07 ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України письмово повідомило ТОВ «Яблуневий Дар» про те, що Державна фіскальна служба України листом від 17.03.2017 № 4201/5/99-99-14-06-16 поінформувала про недоцільність скасування спеціальної санкції, застосованої до позивача.

Лист від 24.03.2017 № 4102-13/9651-07, на переконання апеляційного суду, не можна розцінювати як результат розгляду клопотання позивача від 17.01.2017 № 14, оскільки даним листом відповідач лише повідомив позивача про інформацію, яка була ним отримана на запит до Державної фіскальної служби України, що скеровувався відповідно до частини 15 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Свого рішення відповідач як повноважний орган по суті заявленого клопотання не прийняв.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що бездіяльність ОСОБА_2 економічного розвитку та торгівлі України щодо не розгляду у встановлені строки клопотання ТОВ «Яблуневий Дар» від 17.01.2017 є протиправною, тому відповідач зобовязаний розглянути відповідне клопотання позивача.

Позовні вимоги щодо зобовязання відповідача вчинити дії шляхом скасування дії спеціальної санкції є передчасними до прийняття рішення за результатами розгляду клопотання, тому задоволенню не підлягають.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав обєктивну оцінку доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 813/1349/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлений 15.12.2017.