Ухвала суду № 71030176, 14.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/1041/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Сорочка Є. О.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору управління державної казначейської служби України у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, що виявилися у нездійсненні належного контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та неповерненні безпідставно сплачених коштів пенсійного збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; стягнення з місцевого бюджету помилково сплачених коштів у розмірі 6693, 66 грн. на рахунок у банку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_2 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6 693, 66 грн., сплаченого згідно квитанції від 24.09.2015 р. № 101.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою позовні вимоги в цій частині залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ст. 195 КАС України справа переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 24.09.2015 р. між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управлінням активами «ІФК» укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І. І., та зареєстровано в реєстрі за № 1760.

Згідно вказаного договору позивач придбала квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 50, 8 кв.м.

Право власності позивача зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.09.2015 р.; номер запису про право власності: 11315937.

При укладенні договору позивачем сплачено 6 693, 66 грн. пенсійного збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується квитанцією від 24.09.2015 р. № 101 на суму 6693, 66 грн. (а. с. 9)

11.11.2015 р. та 09.12.2015 р. позивач зверталася до управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі міста Києва із заявами про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 6 693, 66 грн., у зв'язку з тим, що житло нею було придбане вперше.

Листами від 13.11.2015 р. № 19089/04 та від 22.12.2015 р. № 21548/04 відповідач повідомив позивача про неможливість повернення помилково сплачених коштів, з огляду на відсутність правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше особою, яка придбаває житло.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400).

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Колегія суддів зазначає, що в українському законодавстві механізму встановлення факту придбання фізичною особою житла вперше не існує.

В той же час, невнесення встановлених законодавством платежів, пов'язаних з вчиненням нотаріальної дії, є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії відповідно до ч. 1 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5.

Відтак, всупереч діючому законодавству, позивач була змушена оплатити збір з метою посвідчення договору купівлі-продажу нотаріусом.

Поряд з цим, п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787 (далі - Порядок № 787) визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

У відповідності до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (додаток до постанови КМ України від 16 лютого 2011 р. № 106 у відповідній редакції) Пенсійний фонд України контролює надходження та видатки за кодом бюджетної класифікації 24140500 «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна».

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

В апеляційній скарзі відповідач, не доводячи, що позивачем придбано житло не вперше в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, обґрунтовує свої доводи відсутністю у пенсійного органу обов'язку зі встановлення факту черговості придбання житла.

Колегія суддів з даного приводу зауважує, що пенсійний орган у розумінні ст. 19 Конституції України має зобов'язання перевірити наявність підстав вважати сплачений збір таким, що сплачений помилково.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено відсутності підстав для повернення збору, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції в частині оскарження правомірними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору управління державної казначейської служби України у Святошинському районі міста Києва про визнання протиправними дій та стягнення коштів залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов

Суддя О. А. Губська

Суддя Є. О. Сорочко