Постанова № 71028079, 11.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року справа № 813/2963/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.,

секретар судового засідання Іванес Х.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представник третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 фіскальна служба України про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень №0004644808, №0004654808 від 02 червня 2017 року.

Позовні вимоги ПрАТ «Львівобленерго», з урахуванням поданої заяви про зміну підстави позову, мотивовані тим, що відповідачем на підставі Актів №№47/28-10-48-08/00131587, 47/28-10-48-08/00131587 від 17.05.2017р. за результатами проведених камеральних перевірок прийнято податкові повідомлення-рішення №0004644808 від 02.06.2017р. та №0004654808 від 02.06.2017р., оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період листопада 2015р. Львівським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до ПрАТ «Львівобленерго» застосовано штрафи у сумі 83319,43 грн. та 165676,52грн. Позивач зазначає, що він вживав усіх заходів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а неможливість своєчасної реєстрації усіх без винятку податкових накладних зумовлена порушенням ОСОБА_4 фіскальною службою України п.34 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, та відповідно наявністю недостовірних даних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а саме невідображення в даній системі коштів позивача у сумі 15665751,00грн., на яку він би зміг реєструвати податкові накладні, через що він звертався до органів Державної фіскальної служби з проханням виправлення відповідних даних, оскільки такі розбіжності у сумі коштів на електронному рахунку не давали змоги реєструвати податкові накладні в ЄРПН своєчасно. Стверджує, що порушені у його зверненнях питання вирішені не були і що на позивача не може бути покладена відповідальність у вигляді штрафних санкцій, так як позивач не вчиняв податкового правопорушення, а несвоєчасна реєстрація податкових накладних зумовлена лише протиправними діями підрозділів Державної фіскальної служби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві з урахуванням поданої заяви про зміну підстави позову, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, вказав, що Офісом великих платників податків проведено перевірки ПрАТ «Львівобленерго» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних за період листопада 2015р., на підставі яких складено акти камеральної перевірки №№47/28-10-48-08/00131587, 47/28-10-48-08/00131587 від 17.05.2017р. Перевіркою було встановлено порушення вимог абз.11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасну реєстрацію податкових накладних зі сторони ПАТ «Львівобленерго». Зазначив, що на момент проведення камеральної перевірки зі ст. 120-1 Податкового кодексу України виключено пункт 120-1.3, а встановлення факту порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платників податку штрафу у передбаченому розмірі. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Представник третьої особи підтримав доводи представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

17.05.2017р. року Офісом великих платників податків ДФС проведено перевірку ПАТ «Львівобленерго» (код ЄДРПОУ 00131587) термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01 листопада 2015 року - 24 листопада 2015 року. За результатами перевірки складено акт за №47/28-10-48-08/00131587.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01 листопада 2015 року - 24 листопада 2015 року; порушення термінів реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів - на суму податку на додану вартість 832942,86грн., від 16 до 30 днів на суму 78,21грн., від 61 дня - на суму 23,54грн.

17.05.2017р. року Офісом великих платників податків ДФС проведено перевірку ПАТ «Львівобленерго» (код ЄДРПОУ 00131587) термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 25 листопада 2015 року - 30 листопада 2015 року. За результатами перевірки складено акт за №48/28-10-48-08/00131587.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 25 листопада 2015 року - 30 листопада 2015 року; порушення термінів реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів - на суму податку на додану вартість 1595291,68грн., від 16 до 30 днів на суму 78,21грн., від 61 дня - на суму 15368,11грн.

На підставі цих актів перевірок відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення №0004644808 від 02.06.2017р. на загальну суму штрафу 83319,43грн.; №0004654808 від 02.06.2017р. на загальну суму штрафу 165676,52грн.

Позивач не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно до положень п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З 01.01.2015 р. набрав чинності ОСОБА_2 України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014р. №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено ст.200-1 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.200-1.1, п.200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання положень вказаної норми Податкового кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014р. №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" затверджено Порядок електронного адміністрування ПДВ (далі - Порядок №569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з п.1 Порядку №569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл).

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Відповідно до п. 34 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

У зв'язку з набранням 29.07.2015 р. чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" всім зареєстрованим в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платникам податків на третій робочий день повинно було "обнулитись" значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також усіх її складових.

Однак, як встановлено судом, складова «Загальна сума поповнення електронного рахунка» у системі електронного адміністрування щодо позивача підлягала обнулінню, проте така не тільки не була обнулена, а навпаки у цій графі було зазначено «мінус 15665751,00грн.». У випадку обнуління реквізиту «Загальна сума поповнення електронного рахунка» у системі електронного адміністрування ПДВ, як це передбачено п.34 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, сума податку, на яку позивач мав би право реєструвати податкові накладні, становила б 24020716,22грн., тобто більше на 15665751,00грн., що давало б змогу своєчасно реєструвати податкові накладні, так як відповідна сума перевищувала б поденні відємні значення стану рахунку з ПДВ позивача, що мало місце у листопаді-грудні 2015р. (відповідні виписки в матеріалах справи).

Суд приходить до висновку, що окрім цього у відповідача також не було жодних підстав не враховувати суму 15665751,00 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ, так як податкові зобовязання позивача на цю суму за червень 2015 року виконані у повному обсязі, в підтвердження чого долучено копію платіжного доручення №12826 від 30.07.2015р. на суму 15665751,00 грн., копії акту СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС №1346-20 від 26.08.2015р. та довідки СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС №1769/28-06-2020/225 від 27.08.2015р., якими підтверджено, що станом на 29.07.2015р. була відсутня заборгованість ПАТ «Львівобленерго» перед бюджетом.

У матеріалах справи наявні докази того, що ПАТ «Львівобленерго» зверталося до органів Державної фіскальної служби з листами №111-5578 від 31.08.2015р. та №111-5615 від 02.09.2015р., в яких просило вирішити питання коректного відображення коштів у системі електронного адміністрування ПДВ та зменшення відємного значення суми цього податку (ряд.2 витягу з системи адміністрування) на електронному рахунку ПАТ «Львівобленерго» в Казначействі України на суму 15665751,00грн. Центральний офіс з обслуговування великих платників податків МГУ ДФС листом №22520/28-10-20-3-20 від 30.09.2015р. підтвердив обставини викладені у відповідних зверненні позивача та зазначив, що по ПАТ «Львівобленерго» дійсно алгоритм роботи системи функціонування електронного адміністрування ПДВ потребує удосконалення та знаходиться на доопрацюванні.

Отже, позивач не мав змоги зареєструвати податкові накладні вчасно з незалежних від нього причин та бездіяльності податкових органів.

Відповідно до п.109.1. ст.109 Податкового кодексу - податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З наявних обставин справи, не вбачається протиправності у діях позивача, оскільки перешкоди у реєстрації податкових накладних спричинені бездіяльністю саме податкових органів у проведенні коригування і внесення до системи електронного адміністрування достовірних даних, що в свою чергу є податковим правопорушенням контролюючого органу та не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача.

Податковий орган не забезпечив своєчасного відображення у вищевказаній системі відомостей заявлених позивачем згідно з чинними нормами закону. Таким чином, маючи по факту суму коштів за податковим зобов'язанням позивач був позбавлений можливості розпоряджатися власними активам і зобов'язаний нести додаткові та необґрунтовані витрати по сплаті податку.

Стаття 1 Протоколу 1 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", передбачає право на мирне володіння своїм майном, що також є невід'ємним правом на повагу до своєї власності. Відповідно до цієї норми права кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке втручання в гарантовані права не буде довільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. United Kingdom Appl. 7456/76(1976)).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був позбавлений можливості використовувати належні йому кошти у сумі 15665751,00 грн. на своєму електронному рахунку з ПДВ та реєструвати на цю суму податкові накладні, чим, всупереч позиції Європейського суду з прав людини, фактично був позбавлений органом податкової служби права власності на свої кошти.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 ст. 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Цей процесуальний обов'язок відповідачем не дотриманий.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Львівського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0004644808, №0004654808 від 02 червня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (ЄДРПОУ 00131587) 4 085,15 грн (чотири тисячі вісімдесят пять гривень 15 коп) сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №18729 від 16.08.2017 року .

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гулкевич І.З.