Постанова № 71027788, 01.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2017 року № 810/2462/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., суддів Панової Г.В., Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бугга» до Державної фіскальної служби України, третя особа Обухівське відділення Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бугга» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа Обухівське відділення Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобовязання вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Бугга» було відкрито рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ, на якому до вересня 2015 року обліковувався показник суми податку, на яку ТОВ «Бугга» має право зареєструвати податкові накладні у розмірі 1542050,83 грн. У вересні 2015 року у звязку з скасуванням реєстрації ТОВ «Бугга» як платника ПДВ, рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ було закрито.

Позивач зазначає, що на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі №810/669/16 контролюючий орган поновив реєстрацію ТОВ «Бугга» платником ПДВ та відновив рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ.

Разом з цим, хоча реквізити вказаного рахунку відповідають реквізитам рахунку, що був закритий внаслідок скасування реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ, дій направлених на поновлення показників суми податку, на яку ТОВ «Бугга» має право зареєструвати податкові накладні, контролюючий орган не вчинив.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до контролюючого органу з листами, у яких вимагав повернути відповідні значення рахунку ТОВ «Бугга» у системі електронного адміністрування ПДВ у стан, який існував до незаконного скасування реєстрації платником ПДВ, проте відповідач будь-яких відповідей по суті таких заяв не надав.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що у звязку з анулюванням реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ, його рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ було закрито.

При цьому, оскільки судом під час розгляду справи №810/669/16 питання щодо відновлення показників такого рахунку станом на дату анулювання реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ не вирішувалось, відповідач вважає, що у відповідних обовязків з відновлення показника суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні у Реєстрі податкових накладних у ДФС не виникло.

Третя особа право надати письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог не скористалась.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за клопотанням позивача ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бугга» зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість від 08.11.2016 №1610164500094 (а.с. 22).

24 грудня 2014 року ТОВ «Бугга» відкрито рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ за №37511000179585 (а.с. 35), на якому станом на вересень 2015 року обліковувалась сума відємного значення, на яку збільшується показник ?Накл (сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних) у розмірі 1768697,00 грн. та сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл) у розмірі 1652229,77 грн. (а.с. 25).

Рішенням ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2015 №41 анульовано реєстрацію ТОВ «Бугга» платником ПДВ (а.с. 10).

Разом з анулюванням реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ, контролюючим органом були анульовані показники ?Накл та суми відємного значення, на яку збільшується показник ?Накл, що підтверджується витягами з системи електронного адміністрування ПДВ (а.с. 27-28).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі №810/669/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2015 №41 скасовано (а.с. 11-16).

Цією ж постановою зобовязано ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області відновити реєстрацію ТОВ «Бугга» платником ПДВ з дати реєстрації (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, після відновлення реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ, у системі електронного адміністрування ПДВ обліковувались нульові показники УНакл та суми відємного значення, на яку збільшується показник УНакл, що підтверджується витягом з системи електронного адміністрування ПДВ (а.с. 31).

16 червня 2016 року ТОВ «Бугга» звернулось до Головного управління ДФС у Київській області із запитом про надання інформації про причини відсутності на рахунку ТОВ «Бугга» в системі електронного адміністрування ПДВ значень показника УНакл та суми відємного значення, на яку збільшується показник УНакл, що обліковувались там до анулювання реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ (а.с. 36).

Листом від 07.07.2016 №1549/10/10-36-12 Головне управління ДФС у Київській області розяснило позивачеві, що у випадку анулювання реєстрації субєкта господарювання платником ПДВ відкритий у системі електронного адміністрування ПДВ рахунок закривається, а залишок коштів після розрахунків з бюджетом перераховуються до державного бюджету.

При цьому, Головне управління ДФС у Київській області повідомило, що повернення залишку коштів, що обліковувався на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України (а.с. 37-38).

17 березня 2017 року ТОВ «Бугга» звернулось до ДФС з заявою, у якій, посилаючись на положення статті 43 Податкового кодексу України та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, просило повернути на відкритий ТОВ «Бугга» у системі електронного адміністрування ПДВ рахунок №37511000179585 суму відємного значення у розмірі 1768697,00 грн. та суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1542050,83 грн. (а.с. 39-40).

Листом від 01.06.2017 №11835/6/99-99-12-03-01-15 ДФС повідомила позивача, що питання про відновлення показників в системі електронного адміністрування ПДВ не було предметом адміністративної справи №810/669/16.

Водночас рішення щодо повернення або відмови у поверненні на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ відповідних сум вказаний лист не містить (а.с. 68).

Згідно з витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, станом на момент розгляду справи, значення показників ?Накл та суми відємного значення, на яку збільшується показник ?Накл, що обліковувались там до анулювання реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ, не відновлені.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено у Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі Порядок №569).

Відповідно до пункту 4 Порядку №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобовязань з податку.

Згідно з пунктом 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобовязань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або «?Накл» обчислюється за формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

- ?НаклОтр загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- ?Митн загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

- ?ПопРах загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:

а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);

б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;

в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

- ?Овердрафт сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

- ?НаклВид загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- ?Відшкод загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

- ?Перевищ загальна сума перевищення податкових зобовязань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Згідно з пунктом 27 Порядку №569, у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобовязання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобовязань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації підприємства платником податку на додану вартість рахунок платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ закривається.

Кошти, що обліковуються на рахунку платника ПДВ у СЕА, який закривається, спрямовуються у рахунок погашення узгоджених податкових зобовязань за результатами останнього звітного (податкового) періоду, а решта коштів, що залишились після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду, перераховуються до бюджету.

Повернення коштів, перерахованих до бюджету понад суму узгоджених податкових зобовязань, здійснюється контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України.

Таким чином, податковим законодавством визначений спосіб, у який платник податків може повернути на власні рахунки кошти, що обліковувались на рахунку, відкритому у СЕА, у випадку анулювання реєстрації платником ПДВ та закриття відповідного рахунку.

Водночас, жодним положенням Податкового кодексу України чи Порядку №569 не визначено алгоритму дій адміністратора системи електронного адміністрування ПДВ щодо відновлення (повернення) на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ показника ?Накл суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому суд зазначає, що залишок коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та показник суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл), не є тотожними поняттями.

Так, джерелом коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ є власні кошти платника податків, перераховані з поточних рахунків у банках.

Натомість сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл), розраховується за формулою, визначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, і становить арифметичну різницю між показниками ?НаклОтр, ?Митн, ?ПопРах, ?Овердрафт та ?НаклВид, ?Відшкод, ?Перевищ.

Крім цього, зазначений показник ?Накл контролюючим органом одноразово збільшується на суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України).

Як вбачається з витягів з системи електронного адміністрування ПДВ, саме за рахунок відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації з ПДВ за червень 2015 року був сформований показник ?Накл у розмірі 1652229,77 грн., що обліковувався на рахунку ТОВ «Бугга» у СЕА №37511000179585 до анулювання реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ.

Беручи до уваги, що показник суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є умовною величиною, розрахованою системою електронного адміністрування ПДВ, і не є коштами платника податку, суд вважає, що визначений у статті 43 Податкового кодексу України механізм повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не може бути застосований до правовідносин, повязаних з поверненням (відновленням) показника ?Накл у системі електронного адміністрування ПДВ.

Натомість відновлення зазначених показників на рахунку у СЕА ПДВ має відбуватись одночасно з поновленням реєстрації платника ПДВ.

Як було встановлено судом, підставою для закриття рахунку ТОВ «Бугга» у системі електронного адміністрування ПДВ та обнуління показника ?Накл стало рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2015 №41 про анулювання реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі №810/669/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2015 №41 скасовано.

Суд зазначає, що скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права означає, що скасований акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Таким чином, у звязку з скасуванням рішення ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2015 №41 реєстрація ТОВ «Бугга» платником ПДВ не припинялась.

Пунктом 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, передбачено, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Тобто, у випадку скасування судом рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платником ПДВ, контролюючий орган зобовязаний вжити заходів щодо відновлення становища платника податків, яке існувало до прийняття скасованого рішення, а саме, відновити реєстрацію субєкта господарювання платником ПДВ датою, що відповідає даті первинної реєстрації.

У контексті викладеного суд зазначає, що за змістом пункту 5 Порядку 569, відкриття платникам податку рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється в автоматичному режимі на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку

Отже, відкриття рахунку в СЕА ПДВ відбувається одночасно з реєстрацію субєкта господарювання платником ПДВ. Зазначені події нерозривно повязані між собою та є елементами запровадженого в України механізму адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, разом з поновленням реєстрації ТОВ «Бугга» як платника податку на додану вартість шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру, у контролюючого органу одночасно виник обов'язок направити відомості про відновлення ТОВ «Бугга» платником податку на додану вартість до органів Державної казначейської служби (пункт 5 Порядку №569), а після відкриття Казначейством відповідного рахунку, вжити заходів щодо приведення показників цього рахунку у становище, що існувало до анулювання реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ, позаяк правових підстав для анулювання такої реєстрації у контролюючого органу не було.

Як вбачається з матеріалів справи, після відновлення реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ реквізити рахунку ТОВ «Бугга» у системі електронного адміністрування ПДВ не змінились (а.с. 34).

Станом на момент розгляду справи значення показників ?Накл та суми відємного значення, на яку збільшується показник ?Накл, що обліковувались на такому рахунку до анулювання реєстрації ТОВ «Бугга» платником ПДВ, не відновлені.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобовязання повернути суму відємного значення у системі електронного адміністрування ПДВ, на яку збільшується показник ?Накл у розмірі 1768697,00 грн. та суму податку, на яку ТОВ «Бугга» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл) у розмірі 1542050,83 грн. на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ №37511000179585 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас вимоги позивача у частині зобовязання відповідача встановити строк для реєстрації ТОВ «Бугга» податкових накладних тривалістю 365 днів задоволенню не підлягають.

Суд зауважує, що строки, протягом яких платник податку зобовязаний зареєструвати податкові накладні визначені у статті 201 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пунктом 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Оскільки строки для реєстрації податкових накладних встановлені безпосередньо Податковим кодексом України, їх зміна можлива виключно шляхом внесення відповідних змін до статті 201.10 Податкового кодексу України.

Суд також виходить з того, що відповідно до статті 19 Основного закону України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження контролюючого органу визначені у статті 20 Податкового кодексу України, якою не передбачено права ДФС встановлювати для окремих платників податків індивідуальні строки для подання податкової звітності та/або строки для реєстрації податкових накладних.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача зобовязання відповідача встановити строк для реєстрації ТОВ «Бугга» податкових накладних тривалістю 365 днів не ґрунтуються на вимогах закону.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неповернення на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бугга» в системі електронного адміністрування ПДВ суми відємного значення, на яку збільшується показник УНакл, у розмірі 1768697,00 грн. та суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Бугга» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1542050,83 грн.

Зобовязати Державну фіскальну службу України повернути на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бугга» в системі електронного адміністрування ПДВ суму відємного значення, на яку збільшується показник УНакл, у розмірі 1768697,00 грн. та суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Бугга» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1542050,83 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бугга» (ідентифікаційний код 38708098) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддяПанченко Н.Д.

СуддіПанова Г.В.

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.12.2017.