Постанова № 71027734, 14.12.2017, Київський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року № 810/3118/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

14 вересня 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 про нікчемність правочину, оформленого повідомленням від 13 червня 2017 р. №1732;

- визнання протиправними дій відповідача 2 щодо невключення позивача до повного переліку вкладників АТ "АРТЕМ-БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 1;

- зобов'язання відповідача 2 надати відповідачу 1 додаткову інформацію про вкладника позивача, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок відповідача 1;

- зобов'язання відповідача 1 включити позивача до Загального реєстру вкладників АТ "АРТЕМ-БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення та дії відповідачем вчинено протиправно, оскільки на дату укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги та договору про відкриття банківського рахунку в АТ "АРТЕМ-БАНК" позивачу не було відомо про існування будь-яких обмежень в здійсненні банківських операцій. Стверджував, що кошти, які надійшли на рахунок позивача є наслідком належного виконання цивільно-правових зобов'язань між позивачем та товариства з обмеженою відповідальністю "ДК "Новабудова" (далі - ТОВ "ДК "Новабудова") (а.с. 3-9).

Відповідач 1 позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії обов'язковою умовою є визнання неправомірними його дій чи бездіяльності. Зазначив, що відповідачем 1 не було вчинено жодних протиправних дій/бездіяльності відносно позивача (а.с. ).

Відповідач 2 позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що договір про надання поворотної фінансової допомоги між позивачем та ТОВ "ДК"Новабудова" укладено з метою заміни кредитора з юридичної особи, яка не має права на відшкодування вкладів за рахунок відповідача 1, на фізичну особу - позивача (а.с. ).

28 листопада 2017 р. представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

16 грудня 2016 р. виконавчою дирекцією відповідача 1 на підставі рішення правління Національного Банку України було прийнято рішення № 2857 "Про початок процедури ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації названого банку у період з 16 грудня 2016 р. по 15 грудня 2018 р. включно (далі - рішення № 2857).

26 грудня 2016 р. позивач звернулася до відповідача 2 із письмовою заявою про надання інформації про причини невнесення позивача до реєстру фізичних осіб для проведення виплат, а також про повідомлення про порядок та строки отримання коштів, що знаходяться на поточному рахунку позивача у АТ "АРТЕМ-БАНК" у сумі 120 000 грн 00 коп. (а.с. 21).

20 березня 2017 р. відповідачем 2 було надано відповідь позивачу № 807, у якій зазначалося, що операція позивача про розміщення вкладу попала під критерії обов'язкової перевірки, стосовно даної операції прийнято рішення щодо тимчасового обмеження здійснення виплат за рахунок коштів відповідача 1 до моменту закінчення перевірки, після закінчення перевірки позивача буде додатково повідомлено про її результати (а.с. 23).

13 червня 2017 р. відповідачем було винесено рішення, оформлене повідомленням № 1732, яким позивача було повідомлено, що відповідачем 2 на підставі п.п. 1, 7, 9 ч. 3 ст 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними правочини щодо набуття зобов'я-ань АТ "АРТЕМ-БАНК" перед позивачем в сумі 120 000 грн 00 коп. шляхом оформлення документів та внесенню записів до АБС "SCROOGE-III" про банківську операцію від 15 листопада 2016 р. про перерахування ТОВ "ДК "Новабудова" коштів на рахунок позивача № 26206217510001.980 в сумі 120 000 грн 00 коп., цільове призначення "Фінансова допомога згідно договору № 14-04/2016-7 від 14.04.2016 без ПДВ." (а.с. 24).

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі дії та рішення відповідача 1 протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 р. № 14 (далі - Положення № 14), Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492 (далі - Інструкція № 492).

Відповідач 1 є спеціалізованою державною установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані ним повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів на підставі та у відповідності до Закону № 4452-VI.

З огляду на це, виниклий спір є публічно-правовим і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в рішеннях від 27 квітня 2017 р. по справам №№ 21-3143а16, 21-2397а16, та відповідає висновкам Вищого адміністративного суду України (ухвала ВАСУ від 27 квітня 2017 р. № К/800/26956/16).

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону № 4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як убачається з ст. 12 Закону № 4452-VI, виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з вимогами ч. 1, 4 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5-6 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 37 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як убачається з п.п. 3-6 розділу ІІІ Положення № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Згідно з вимогами п.п. 2, 4, 6 розділу IV Положення № 14 Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

На підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до вимог п. 10.1 Інструкції № 492 на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 1, є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватися банківським документом, зокрема платіжним дорученням та/або банківською випискою про переказ коштів на її рахунок.

Разом з тим, єдиною та необхідною умовою для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними і застосування відповідних наслідків у вигляді не включення осіб (клієнтів банку), які їх уклали, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 1, є наявність хоча б однієї правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

При цьому, слід враховувати, що перелік правових підстав для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними, закріплений у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Дана правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 826/23915/15.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

14 квітня 2016 р. між позивачем (позикодавець) та ТОВ "ДК "Новобудова" (позичальник) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 14-04/2016-7 (далі - договір № 14-04/2016-7) (а.с. 14-15).

Згідно з п. 1.1 названого договору позикодавець зобов'язувався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу у вигляді грошових коштів у національній валюті України.

Відповідно до вимог п. 2.1 договору № 14-04/2016-7 сума фінансової допомоги за договором становила 120 000 грн 00 коп.

Як убачається з п. 3.2 названого договору, фінансова допомога надавалася шляхом внесення позикодавцем грошових коштів у касу позичальника.

11 листопада 2016 р. на виконання названого пункту між позивачем та АТ "АРТЕМ-БАНК" було укладено договір банківського рахунку № 40.26.000092 (а.с. 17-19).

Як убачається з виписки по особовому рахунку позивача, 15 листопада 2016 р. на його рахунок надійшли кошти у сумі 120 000 грн 00 коп. з призначенням платежу "Повернення поворотної фін. допомоги згідно дог №14-04/2016-7 від 14.04.2016" (а.с. 20).

При вирішенні справи, судом враховано наступне.

27 жовтня 2016 р. правлінням Національного банку України прийнято рішення "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" до категорії проблемних" № 385-рш/БТ.

Названим рішенням віднесено АТ "АРТЕМ-БАНК" до категорії проблемних строком на 180 днів та установлено певні обмеження в його діяльності.

При цьому, як убачається з його тексту, назване рішення є банківською таємницею.

16 листопада 2016 р. виконавчою дирекцією відповідача 1 на підставі рішення правління Національного банку України № 416-рш/БТ, прийнято рішення № 2447 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення АТ "АРТЕМ-БАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 16 листопада 2016 р. по 15 грудня 2016 р. включно (а.с. 114-115).

15 грудня 2016 р. правлінням Національного банку України прийнято рішення "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АРТЕМ-БАНК" № 492-рш (а.с. 112).

Водночас, у цей же день виконавчою дирекцією відповідача 1 прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 2857, яким запроваджено процедуру ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" строком на два роки з 16 грудня 2016 р. по 15 грудня 2018 р. включно, призначено уповноважену особу ОСОБА_3 строком на 2 роки та делеговано йому повноваження ліквідатора АТ "АРТЕМ-БАНК" (а.с. 113).

Рішенням виконавчої дирекції відповідача 1 від 31 травня 2017 р. № 2229 "Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "АРТЕМ-БАНК" з 7 червня 2017 р. призначено названою уповноваженою особою ОСОБА_2 (відповідача 2 у справі) (а.с. 24).

12 червня 2017 р. комісією відповідача 2 було складено акт № 36 перевірки документів, пов'язаних з укладенням АТ "АРТЕМ-БАНК" протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб, яким було рекомендовано відповідачу 2 застосувати наслідки нікчемності відповідно до ст. 216 ЦК України, де вказано й договір, укладений між позивачем і Банком (а.с. 102-105).

13 червня 2017 р. відповідачем було винесено рішення, оформлене повідомленням № 1732, згідно з яким позивача було повідомлено, що відповідачем 2 на підставі п.п. 1, 7, 9 ч. 3 ст 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними правочини щодо набуття зобов'язань АТ "АРТЕМ-БАНК" перед позивачем в сумі 120 000 грн 00 коп. шляхом оформлення документів та внесенню записів до АБС "SCROOGE-III" про банківську операцію від 15 листопада 2016 р. про перерахування ТОВ "ДК "Новабудова" коштів на рахунок позивача № 26206217510001.980 в сумі 120 000 грн 00 коп., цільове призначення "Фінансова допомога згідно з договору № 14-04/2016-7 від 14.04.2016 без ПДВ." (а.с. 24).

При вирішенні справи судом також враховано, що внесення (зарахування) коштів у сумі 120 000 грн 00 коп. на рахунок позивача, відкритий в АТ «АРТЕМ-БАНК» на підставі укладеного з ним договору банківського вкладу (депозиту) від 11 листопада 2016 р. № 40.26.000092, підтверджується банківською випискою, завіреною печаткою названого банку (а.с. 20).

При цьому, зазначений договір № 14-04/2016-7 і здійснена за ним операція визнані нікчемними на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, тобто, у зв'язку з перевіркою їх законності та виявленням, що такі операції були вчинені банком внаслідок дроблення суми на рахунку іншого клієнта, у період віднесення банку до категорії проблемних, з метою надання кредиторам банку переваг перед іншими фізичними особами у вигляді можливості отримати відшкодування коштів за рахунок третіх осіб шляхом перерахування коштів з рахунку на рахунок.

Отже, зазначені обставини стали підставою для застосування наслідків нікчемності правочину та не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок відповідача 1.

Однак, такі доводи відповідача 2 ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 70 КАС України.

Тобто, відповідачем не доведено наявності будь-яких конкретних правових підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, за яких договір банківського вкладу позивача і операції з внесення коштів на його рахунок за цим договором були визнані нікчемними.

Крім того, доводи відповідача 2 про те, що кошти надійшли на рахунок позивача шляхом переказу від іншої юридичної особи, не надають достатніх і необхідних підстав вважати таку операцію нікчемною.

До того ж посилання відповідача 2 на те, що кошти на рахунок позивача надійшли у період визнання банку проблемним, суд не може прийняти до уваги, оскільки такі обставини відповідно до ст. 75 Закон України «Про банки та банківську діяльність», є банківською таємницею, тобто інформацією, що не підлягає розголошенню і яка не була і не могла бути відома позивачу та третій особі, з рахунку якої було здійснено переведення коштів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2017 року № К/800/4780/16.

Водночас, відповідачем 2 не наведено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу та не надано доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідного судового рішення про визнання недійсним договорів банківського вкладу, матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень суду та сторонам не відомо.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем 2 не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників АТ "ДАРТЕМ-БАНК" які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 1, за договорами банківського вкладу, а отже, така бездіяльність відповідача 2 є протиправною бездіяльністю.

Водночас, позовні вимоги у цій частині належить задовольнити частково, так як поведінка відповідача 2 у спірних правовідносинах носила пасивний характер та була протиправною бездіяльністю, а не протиправними діями.

За наведених обставин позовні вимоги про зобов'язання відповідача 2 включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок відповідача 1, за договорами банківського вкладу та зобов'язання подати додаткову інформацію про позивача до відповідача 1, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас, судом не може бути взято до уваги заперечення відповідачів 1,2, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем 2 не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 1, з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" ОСОБА_2 про нікчемність правочину, оформленого повідомленням від 13 червня 2017 р. №1732.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" ОСОБА_2 щодо невключення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників АТ "АРТЕМ-БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації АТ "АРТЕМ-БАНК" ОСОБА_2 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом АТ "АРТЕМ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників АТ "АРТЕМ-БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.