Постанова № 71027601, 07.12.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р.Справа № 809/1370/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Лучко О.О.

Суддів:Шумея М.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі Королевич О.В.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до відповідача: Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності державного виконавця та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИЛА:

11.10.2017 ОСОБА_4 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності державного виконавця та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 замінено відповідача ОСОБА_5 виконавчу службу України належним відповідачем - процесуальним правонаступником Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що 31.08.2015 позивачем подано до Департаменту ДВС України Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист №809/2114/14 від 20.05.2015. 21.09.2015 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження №48793087. Оскільки рішення суду боржником не виконувалось, державним виконавцем було направлено боржнику дві вимоги про негайне виконання рішення суду та вказано строки для надання письмової інформації щодо ходу виконання рішення. Вказав, що постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але державний виконавець не дотримався вказаної норми закону. Крім того, повідомив, що державний виконавець зобовязаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру протягом двох місяців. А державним виконавцем було порушено вказані строки і винесено дві вимоги про негайне виконання рішення суду, однак не внесено подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами закону. 02.10.2017 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №48793087 на підставі листа Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 7706/1/1-17/01-026 від 20.09.2017, в якому зазначено, що 31.10.2016 Головним Управлінням Державної Казначейської служби України в Івано-Франківській області здійснено безспірне списання коштів на користь ОСОБА_4М у розмірі 10 000, 00 грн щодо виплати моральної шкоди. Щодо стягнення з облдержадміністрації заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 134818, 00 грн. з відрахуванням загальнообовязкових зборів та платежів, то виконавчий лист перебуває на виконанні у Головному управлінні Державної Казначейської служби України в Івано-Франківській області. Щодо подання коригуючої та скасовуючої звітності у органи Пенсійного фонду України, то таке подання здійснюватиметься у разі необхідності в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Представник позивача вважає даний лист листом-розясненням, який не може вказувати на виконання боржником рішення суду. Крім того, вказав на неподання боржником у виконавчому провадженні підтвердження направлення вказаної відповіді стягувачу. З цих підстав просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що 21.09.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 за вказаним виконавчим листом прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №48793087. У звязку з невиконанням рішення суду боржником у встановлений строк, старшим державним виконавцем Мурихіним С.В. за №20.1-94/20 від 08.11.2015 направлено боржнику вимогу негайно виконати рішення суду. 21.12.2015 за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника накладено штраф, про що винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. Оскільки рішення суду боржником в подальшому не виконувалось, 19.02.2016 за №20.1-307/20 державним виконавцем направлено боржнику повторну вимогу негайно виконати рішення суду та надати інформацію про хід виконання вказаного судового рішення. За невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника накладено штраф, про що 19.02.2016 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн. 20.09.2017 Івано-Франківська обласна державна адміністрація направила лист-відповідь щодо розгляду звернення ОСОБА_4 від 25.03.2013. На підставі вказаного листа 02.10.2017 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2013 ОСОБА_4М звернулася із зверненням до Івано-Франківської облдержадміністрації щодо виплати коштів, виконання рішення суду та подання коригуючих звітів до податкового органу, органу Пенсійного фонду та інших фондів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015, визнано, серед іншого, протиправною бездіяльність Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_4 від 25.03.2013 та зобовязано відповідача надати таку відповідь.

20.05.2015 судом видано виконавчий лист №809/2114/14 про зобовязання Івано-Франківської обласної державної адміністрації надати відповідь на звернення ОСОБА_4 від 25.03.2013 (а.с.74).

31.08.2015 ОСОБА_4 звернулася до Департаменту Державної виконавчої служби України з заявою про звернення виконавчого листа до виконання (а.с.75).

21.09.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 за вказаним виконавчим листом винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48793087. Боржнику надано строк до 27.09.2015 для самостійного виконання рішення суду (а.с.76).

У звязку з невиконанням боржником самостійно рішення суду у встановлений строк, старший державний виконавець Мурихін С.В. за №20.1-94/20 від 08.11.2015 направив боржнику вимогу негайно виконати рішення суду, на підставі якого видно виконавчий лист №809/2114/14 від 20.05.2015, та повідомити про виконання в строк до 13.11.2015 (а.с 78).

21.12.2015 за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника накладено штраф, про що винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. у виконавчому провадженні №48793087 (а.с. 79).

19.02.2016 за №20.1-307/20 старшим державним виконавцем Мурихіним С.В. направлено боржнику повторну вимогу негайно виконати рішення суду та надати інформацію про хід виконання вказаного судового рішення в строк до 29.02.2016 (а.с 81).

За невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника накладено штраф, про що 19.02.2016 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн. у виконавчому провадженні №48793087 (а.с. 82).

20.09.2017 боржник, Івано-Франківська обласна державна адміністрація, за результатами розгляду звернення позивача від 25.03.2013 підготувала відповідь, у якій зазначила, що 31.10.2016 Головним Управлінням Державної Казначейської служби України в Івано-Франківській області здійснено безспірне списання коштів на користь ОСОБА_4М у розмірі 10 000,00 грн щодо виплати моральної шкоди. Щодо стягнення з облдержадміністрації заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.02.2002 по 02.01.2011 за 1676 робочих днів у розмірі 134818, 00 грн. з відрахуванням загальнообовязкових зборів та платежів, повідомили, що виконавчий лист перебуває на виконанні у Головному управлінні Державної Казначейської служби України в Івано-Франківській області. Виконання вказаного виконавчого листа здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 за №845. Щодо подання коригуючої та скасовуючої звітності у органи Пенсійного фонду України, то воно здійснюватиметься у разі необхідності в порядку, передбаченому чинним законодавством України, в межах компетенції, визначеної Законом України «Про місцеві державні адміністрації» (а.с. 86-87).

02.10.2017 у виконавчому провадженні №48793087 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 12800, 00 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (а.с.88, 90).

02.10.2017 на підставі листа Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 7706/1/1-17/01-026 від 20.09.2017 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №48793087 (а.с. 95).

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 02.10.2017 та вважаючи протиправними дії і бездіяльність відповідача, ОСОБА_4 звернулася з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

В ч.1 ст.181 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України, а невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках,передбачених законом.

Із ст.27 даного Закону вбачається, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Стосовно позовної вимоги про визнання бездіяльності старшого державного виконавця Мурихіна С.В. протиправною, суд зазначає наступне.

Статтею 30 вказаного закону передбачено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст.75 вказаного Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Колегією суддів встановлено, що 21.09.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48793087. Однак, в матеріалах виконавчого провадження відсутнє підтвердження надіслання стягувачу (позивачу) постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З огляду на вказане, на думку колегії суддів, стягувач не може вважатися таким, що належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, та свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Крім того, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України ОСОБА_6 02.10.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Вказане дає підставу суду вважати, що старшим державним виконавцем порушено двомісячний строк з дня відкриття виконавчого провадження, встановлений законом для проведення виконавчих дій з виконання рішення немайнового характеру, а тому свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Також, колегія суддів зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про внесення державним виконавцем подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з законом за невиконання рішення суду. Вказане свідчить про бездіяльність державного виконавця.

Згідно із ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 за №1414-VІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) старшим державним виконавцем Мурихіним С.В. за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Крім того, отримавши лист боржника про виконання рішення суду з наданням копії відповіді на звернення ОСОБА_4 від 25.03.2013, державний виконавець не пересвідчився, чи даний лист-відповідь боржник направив ОСОБА_4, та прийняв оскаржувану постанову, що також вказує на бездіяльність державного виконавця.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними постанови про закінчення виконавчого провадження та дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України ОСОБА_6, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9).

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.39 Закону).

Старший державний виконавець Мурихін С.В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.10.2017, керуючись п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі листа Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №7706/1/1-17/01-026 від 20.09.2017. Вказаним листом боржник повідомив старшого державного виконавця про виконання рішення суду, надавши копію листа, адресованого ОСОБА_4 (а.с. 11, 86-87).

Проте, надана відповідь боржнику не містить повної, обгрунтованої відповіді на звернення позивача з питань, зазначених у ньому, зокрема, щодо подання необхідної звітності до фондів та податкового органу, а містить відсилочні посилання на чинне законодавство. Крім того, до вказаного листа Івано-Франківська обласна державна адміністрація не додала жодного документу на підтвердження виконання рішення суду, що позбавило можливості державного виконавця пересвідчитися у виконанні боржником судового рішення в повному обсязі, зазначеному у даному листі (а.с.86-87).

Крім того, в реєстраційній справі на зверненням ОСОБА_4 №Б-15/693, зареєстрованій 25.03.2013, на час розгляду адміністративної справи відсутні будь які відомості щодо розгляду Івано-Франківською ОДА вказаного звернення і прийняття відповідного рішення, що підтверджується копією реєстраційної справи (а.с.42).

В ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обовязки і права державних виконавців. Так, відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1 статті); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3 статті); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про розяснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (п.10 статті); вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п.18 статті); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п.22 статті).

Проаналізувавши зміст постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 (справа №809/2114/14) щодо обсягу зобовязань Державної виконавчої служби України, визначених судом, державний виконавець прийняв оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження без вчинення всіх дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження щодо виконання виконавчих листів Івано-Франківського окружного адміністративного суду №2а-263/08/0970 від 11.12.2012 та № 809/2114/14 від 20.05.2015.

А тому, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України ОСОБА_6 у виконавчому провадженні №48793087 та протиправною постанову про закінчення виконавчого провадження №48793087 від 02.10.2017, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України ОСОБА_6

Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція), право доступу до суду, що гарантується статтею 6§1, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи.

Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок.

В справі «ОСОБА_7 проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Також Суд зазначив, що обовязком держави є нагляд за виконанням рішень проти державних органів (таким виконанням, якого потребує Конвенція без необґрунтованих затримок). ОСОБА_5 не має посилатись на відсутність коштів, коли йде мова про виконання рішення проти державного органу.

З урахуванням наведеного, суд прийшов висновку про правомірність позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Враховуючи, що суд звільнив позивача від сплати судового збору, підлягає стягненню з Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в дохід державного бюджету України 1280 грн. судового збору.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИЛА:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу ПВР Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6, допущені у виконавчому провадженні №48793087.

Визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу ПВР Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 про закінчення виконавчого провадження від 02.10.2017 (ВП№48793087) .

Стягнути з Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань даного субєкта владних повноважень в дохід державного бюджету України 1280, 00 грн. (тисячу двісті вісімдесят гривень) судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя:Лучко О.О.

Судді: Шумей М.В.

ОСОБА_1

Постанова в повному обсязі складена 15.12.2017 у звязку з перебуванням судді Лучко О.О. на лікарняному з 08.12.2017 по 14.12.2017.