Постанова № 71027526, 04.12.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області при наданні відповіді за № Ш-2903-2528/6-17 від 21.04.2017 у ненадані дозволу на розроблення проекту землеустрою для надання земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської рад Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту;

- зобов’язати Головне управління Дергеокадастру у Запорізькій області видати наказ про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою для надання земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської рад Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав викладених в позові, зокрема зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було повторно розглянуто клопотання ОСОБА_3 та надано відповідь № Ш-2903-2528/6-17 від 21.04.2017 року про повторну відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для надання земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту посилаючись на той факт, що додані до клопотання графічні матеріали не дозволяють визначити чи відноситься дана земельна ділянка до земель державної власності сільськогосподарського призначення, перебування її в користуванні, у переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, а також перевірити місце розташування на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, містобудівної документації, схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а тому відсутні правові підстави для надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

На думку позивача такі дії відповідача порушують норми Земельного кодексу, а пакет документів який надавався відповідачу є достатнім, графічні матеріали на яких зазначена бажана земельна ділянка є зрозумілими. З урахуванням викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначив, що графічні матеріали, які додаються до клопотання, повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки. Листом від 21 квітня 2017 року № Ш-2903-2528/6-17 Головне управління надало мотивовану відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га на території Люцернянська сільської ради, Вільнянського району Запорізької області. Таким чином, кожна з дій відповідача, під час розгляду клопотання позивача, передбачена конкретними нормами діючих нормативно-правових актів та узгоджується зі ст. 19 Конституції України. У зв’язку з викладеним, у позові просить відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

23.03.2017 позивачем на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2016 по справі №808/2782/16 було подано до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області клопотання ( вх. № Ш-2903/0/5-17) про повторний розгляд її клопотання від 10.03.2016 (вх.№Ш-1532-2080/6-16) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області клопотання позивача було повторно розглянуто та надано відповідь № Ш-2903-2528/6-17 від 21.04.2017 про повторну відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для надання земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту посилаючись на те, що додані до клопотання графічні матеріали не дозволяють визначити чи відноситься дана земельна ділянка до земель державної власності сільськогосподарського призначення, перебування її в користуванні, у переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, а також перевірити місце розташування на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно правових актів, містобудівної документації, схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а тому відсутні правові підстави про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

Не погоджуючись із такими діями відповідача ОСОБА_3 звернулася до суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Правове регулювання земельних відносин регулюється Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (стаття 3 Земельного кодексу України).

Так, частинами 1, 2, пункту “а” частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (пункт б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України).

Згідно абзацу 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Щодо посилань відповідача на те, що додані графічні матеріали не дозволили визначити чи відносяться позначена на графічних матеріалах земельна ділянка до земель державної власності сільськогосподарського призначення; чи перебуває земельна ділянка у користуванні; чи перебуває земельна ділянка у переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги; чи відповідає місце розташування вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівні документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 7 статті 118 Земельного кодексу України містить припис, який не підлягає розширеному тлумаченню та зобов’язує відповідача розглянути клопотання у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, законодавець чітко визначив, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути належним чином мотивована, тобто відмова повинна містити зміст виявленого порушення та підстави відмови (ч.7 ст.118 Земельного кодексу України).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В оскаржуваній відповіді відповідачем не встановлено невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що зумовлює відсутність підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, викладені відповідачем у листі № Ш-2903-2528/6-17 від 21.04.2017 мотиви для відмови не містять жодної з передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області з непередбачених законом підстав відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Щодо не можливості з графічних матеріалів наданих позивачем відповідачу чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших власників та землекористувачів, суд зазначає наступне.

У клопотанні позивача від 10.03.2016 зазначаються: цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовні розміри та назва адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована земельна ділянка. Законом чітко не встановлено, який вигляд повинен мати графічний матеріал, які особи повинні його надавати чи до яких матеріально-технічних ресурсів необхідно звернутися позивачу, щоб отримати належний графічний матеріал. З наданої позивачем інформації в клопотанні та з графічного матеріалу, відповідач має всі матеріальні та технічні можливості для встановлення місця розташування земельної ділянки. Тому відмова відповідача з цього приводу є безпідставною та не законною.

Таким чином, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позовних вимог у вигляді визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1.8га для ведення особистого селянського господарства на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту,суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі-Положення №333), відповідно до пункту 1 якого Головне управління Держгеокадастру в області (далі – Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до пункту 3 Положення №333 завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно підпункту 13 пункту 4 Положення №333 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, відповідно до вищевикладених приписів чинного законодавства України відповідач, здійснює владно-управлінські функції з розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.

Враховуючи той факт, що відповідача постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2016 було повторно зобов’язано розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а до повноти пакету документів позивача у відповідача заперечень не було, графічний матеріал земельної ділянки суд визнає належним, тому з метою захисту прав позивача та враховуючи, що відповідач вже не перший раз перешкоджає реалізації права позивача на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, суд вважає за можливе зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою для надання земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у ненадані дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою для надання земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської рад Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області надати дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою для надання земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,8 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Стягнути на користь ОСОБА_3 суму судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В.Конишева