Постанова № 71027316, 13.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р. Справа №805/3332/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування ОСОБА_1 вимоги форми Ю від 29 серпня 2017 року № 11204-17,

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 03.01.2017 року

від відповідача ОСОБА_3, дов. від 13.04.2017 року №5450/10/05-99-10-02

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому просить скасувати ОСОБА_1 вимогу форми «Ю» від 29 серпня 2017 року №11204-17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна ОСОБА_1 вимога підлягає скасуванню, оскільки її сформовано на підставі ОСОБА_1 вимоги форми «Ю» від 14 січня 2015 року №29-25, яка є відкликаною, оскільки її скасовано в судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до попереднього судового засідання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року клопотання Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову про скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 29 серпня 2017 року № 11204-17 до ухвалення судового рішення- задоволено.

Відстрочено сплату судового збору Публічному акціонерному товариству Дружківський машинобудівний завод до ухвалення судового рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21 листопада 2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року зупинено провадження по справі до 12 грудня 2017 року.

В судове засідання 12 грудня 2017 року зявилися повноважні представники позивача та відповідача.

Так, 12.12.2017 року позивачем до суду були надані письмові пояснення, в яких останній зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» практично не веде господарської діяльності, так у продовж 2013-2014 років позивачем було відчужено усі будівлі та споруди, які були у власності позивача та розташовані за адресою м. Дружківка вул. Соборна (Леніна) 7, що підтверджується відповідними договорами купівлі продажу. Так, згідно договору купівлі- продажу від 30.12.2013 року № 8055 позивачем відчужено 92/100 частин від обєктів нерухомості позивача, а відповідно до договору купівлі продажу обєктів нерухомості від 25.12.2014 року за № 10279 позивачем відчужено останні обєкти нерухомості, а саме 8/100 частин від обєктів нерухомості.

По фінансовим результатам до оподаткування за 2016 рік підприємство одержало збитки у сумі 17 101 тис. грн., а по чистому фінансовому результату роботи за 2016 рік ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» отримало збиток у сумі 15 510 тис. грн.

На думку позивача, оскільки з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою, а саме з 30.12.2013 року та 25.12.2014 року у позивача припинилося право користування земельною ділянкою. А тому, підстави сплати орендної плати за земельну ділянку на якій розташовано нерухоме майно іншої особи у позивача відсутнє. При цьому, позивачем до податкового органу були спрямовані уточнюючі розрахунки з плати за землю, за якими ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» зняв нарахування орендної плати за землю за період 2016 2017 року та податку за землю.

У судовому засіданні 12.12.2017 року оголошено перерву до 13.12.2017р. о 9 год.30 хв.

В судовому засіданні 13.12.2017 року позивач надав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що сума податку на прибуток, визначена у податковій вимозі № 11204-17 від 29.08.2017 року у сумі 31 710 628,62 грн. була визначена за період 2014-2015 роки. Вказана сума податку на прибуток за період 2014-2015 років у розмірі 31 710 628, вже визначалась та повністю входила до сформованої податкової вимоги № 29-25 від 14.01.2015 року, яка була скасована рішенням суду по справі № 805/3232/15. Крім того, щодо податку на землю який визначений у спірній податковій вимозі позивач посилається на ст.ст. 6,7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII якими передбачено, що субєкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної комунальної власності та від орендної плати за користування державним та комунальним майном. У звязку з чим, позивачем 05.12.2017 року до податкового органу були спрямовані уточнюючі розрахунки з податку на землю, яким ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» зняв нарахування відповідного податку за період 2016-2017 роки.

В судовому засіданні 13.12.2017 року представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, в яких останній зазначив, що подані ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» 05.12.2017 року уточнюючі розрахунки з орендної плати з юридичних осіб за 2016-2017 роки у відповідності до ПК України та Порядку № 422 були враховані в рахунок погашення податкового боргу в порядку календарної черговості. Також, у своїх письмових запереченнях зазначив, що спірна ОСОБА_1 вимога прийнята контролюючим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, у зв'язку з чим, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, додаткових поясненнях та письмових запереченнях, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» є юридичною особою (ідентифікаційний код 00165669), яке здійснює основну господарську діяльність на території м. Дружківка Донецької області.

З 05.11.1996 року Публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Дружківка ГУ ДФС у Донецькій області.

Так, судом встановлено, що постановами заступника начальника відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції від 24.03.2016 року на підставі виконавчого листа № 805/564/15-а виданого 10.06.2015 року накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках в АБ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк», ПАТ «Банк Восток», ПАТ «ВБР», АТ «Сбербанк Росії», ЗАТ КБ «Донкредитінвест», АТ «Ощадбанк», ДОДАТ «Райффайзенбанк Аваль», ПАТ «Кредит Дніпро», ПАТ КБ «Капітал», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Кредитпромбанк», ДФ ПАТ «ЄКБ».

Згідно фінансовим результатам до оподаткування за 2016 рік підприємство одержало збитки у сумі 17 101 тис. грн. Також, по чистому фінансовому результату роботи за 2016 рік ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» отримало збиток у сумі 15 510 тис. грн., що підтверджується балансом (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2016рік звітом про фінансові результати за 2016 рік (а.с. т. 1, а.с. 17-18).

Актом опису майна № 2 від 06.02.2015 року, на підставі рішення першого заступника начальника ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів в Донецькій області від 04.02.2015 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ПАТ «Дружківський машинобудівний завод», проведено опис майна на загальну суму 9 285 418,37 грн. та інше майно, на яке набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу.

З матеріалів справи слідує, що Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області з ОСОБА_4 «Про списання податкового боргу» від 15 травня 2017 року №09/06, копія якого також наявна в матеріалах справи (т.1 а.с. 36), в якому просив визначити суму безнадійного боргу з податку на прибуток за даними інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення такого боргу (у тому числі проценти за користування розстроченнями, пеня, штрафні санкції тощо); списати у повному обсязі безнадійний податковий борг з податку на прибуток, який відповідає пп. 101.2.3. п. 101.2. ст. 101 ОСОБА_1 кодексу України.

Листом Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області «Про надання інформації» від 31 травня 2017 року №3861/10/05-10-17-13, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с. 34-35), повідомлено Позивача про неможливість визнання та списання податкового боргу з податку на прибуток у звязку з відсутністю документів відповідно до ст. 101 ОСОБА_1 кодексу України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, та відсутністю предмета списання.

Як зазначено в ОСОБА_4 Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області, при перевірці інтегрованих карток Позивача зясовано, що сума заборгованості з податку на прибуток (3452576,45 грн.) задекларована не за період, на який припадає дата, вказана в документі про засвідчення факту настання форс мажорних обставин.

Позивач звернувся до Відповідача з ОСОБА_4 «Про списання податкового боргу» від 15 червня 2017 року №09/09, копія якого також наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с. 37-38), в якому просив визначити суму безнадійного боргу з податку на прибуток за даними інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення такого боргу (у тому числі проценти за користування розстроченнями, пеня, штрафні санкції тощо); списати у повному обсязі безнадійний податковий борг з податку на прибуток, який відповідає пп. 101.2.3. п. 101.2. ст. 101 ОСОБА_1 кодексу України.

ОСОБА_4 від 07 липня 2017 року №12348/10/05-99-17-02-26, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с. 39), повідомлено Позивачу, що за результатами перевірки сум податкової заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств, з метою визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню у серпні поточного року, здійсненої на підставі інформаційних систем встановлено, що суми податкового боргу, термін існування яких перевищує 1095 днів відсутні, у звязку з чим, підстави для прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу відсутні.

Відповідачем сформовано ОСОБА_1 вимогу форми «Ю» від 29 серпня 2017 року №11204-17, копія якої наявна в матеріалах справи (т. 1 а.с. 32), та якою повідомлено Позивача, що станом на 28.08.2017 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 51 085 619,50 грн., у тому числі:

-з податку на прибуток приватних підприємств: за основним платежем 31710628,62 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 401944,15 грн.; пеня 5340003,68 грн.;

-з земельного податку з юридичних осіб: за основним платежем 16953,81 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0 грн.; пеня 1,10 грн.;

-з орендної плати з юридичних осіб: за основним платежем 9620204,81 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0 грн.; пеня 3995883,33 грн.

Вказану вимогу отримано позивачем 01.09.2017 року вх. № 03/124.

Не погоджуючись із зазначеною вище ОСОБА_1 вимогою, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ОСОБА_4 до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.153. п. 14.1. ст. 153 ОСОБА_1 кодексу України податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

ОСОБА_4 до п. 59.1. ст. 59 ОСОБА_1 кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. ОСОБА_1 вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. ОСОБА_1 вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п. 59.3. цієї ж статті, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. ОСОБА_1 вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

ОСОБА_4 до п. 59.4. ст. 59 ОСОБА_1 кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ОСОБА_1 кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Досліджуючи джерело виникнення податкового боргу Позивача з податку на прибуток приватних підприємств, земельного податку з юридичних осіб та орендної плати з юридичних осіб, на підставі яких сформовано оскаржувану ним ОСОБА_1 вимогу, судом встановлено наступне.

З пояснень Відповідача вбачається, що за період з 28.07.2014 по 19.10.2016 роки за Позивачем обліковувався податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств на суму 31710628,62 грн., який в подальшому віднесено до складу податкового боргу в оскаржувану Позивачем ОСОБА_1 вимогу форми «Ю» від 29 серпня 2017 року №11204-17.

У той же час, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області сформовано ОСОБА_1 вимогу форми «Ю» від 14 січня 2015 року №29-25, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 33), та якою повідомлено Позивача, що станом на 13.01.2015 року сума податкового боргу вказаного платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 47521183,46 грн., у тому числі: з податку на прибуток за період з 27.06.2014 по 01.01.2015 37677067,21 грн.; авансові внески з податку на прибуток за період з 30.06.2014 по 01.01.2015 - 7067076,08 грн.; орендна плата з юридичних осіб за період з 30.07.2014 по 01.01.2015 - 2777040,17 грн.

З огляду на зазначене вище, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що сума податкової заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств, яка обліковувалась за Позивачем станом на 13.01.2015 року за період з 27.06.2014 по 01.01.2015 роки та, зокрема, на підставі якої сформовано ОСОБА_1 вимогу форми «Ю» від 14 січня 2015 року №29-25, лягла в основу податкової заборгованості Позивача з цього ж виду податку за період з 28.07.2014 по 19.10.2016 роки, на підставі якої контролюючим органом сформовано ОСОБА_1 вимогу форми «Ю» від 29 серпня 2017 року №11204-17.

Між тим, зазначене суперечать вимогам ст. 61 Конституції України, а саме: ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі №805/3232/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС в Донецькій області про скасування податкової вимоги від 14 січня 2015 року № 29-25, позов Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС в Донецькій області про скасування податкової вимоги від 14 січня 2015 року № 29-25 задоволено повністю; скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС в Донецькій області від 14 січня 2015 року № 29-25.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року у цій же справі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі № 805/3232/15-а задоволено; Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі № 805/3232/15-а скасовано; прийнято нову постанову; у задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкової вимоги від 14 січня 2015 року № 29-25 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року (К/800/36340/16) у цій же справі касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» задоволено; Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2016 року скасовано, та залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2016 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 28 липня 2017 року відмовлено у допуску до провадження справи за позовом публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги за заявою державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року.

ОСОБА_4 до частини першої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року (К/800/36340/16) у цій же справі зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 вимога форми «Ю» від 14 січня 2015 року №29-25 не ґрунтується на нормах закону, а тому вона підлягає скасуванню.

Крім того, згідно з пп. «ж» пп. 14.1.11. п. 14.1. ст. 14 ОСОБА_1 кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість, стягнення якої стало неможливим у звязку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з п. 101.1. ст. 101 ОСОБА_1 кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

В матеріалах справи наявний сертифікат Торгово-промислової палати України №2043/05-4 від 28.07.2014 року, за яким Торгово-промислова палата України засвідчує настання обставин непереборної сили з 01 червня 2014 року для ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Як встановлено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року (К/800/36340/16) у справі № 805/3232/15-а, відповідно до статті 101 ОСОБА_1 кодексу України, вирішення питання про списання безнадійного податкового боргу розглядається виключно податковим органом, за наслідками якого можливе судове оскарження прийнятого рішення (в даній справі не є предметом спору). Підпунктом 101.2.4 цього Кодексу встановлено, що податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є безнадійним податковим боргом та підлягає списанню. Також наявність форс-мажорних обставин є підставою для розстрочення або відстрочення податкового боргу відповідно до ст.100 ПК України. Торгово-промисловою палатою України (сертифікат від 28.07.2014 р.) засвідчено настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) з 01 червня 2014 року для ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів відповідно до п.п.100.4 та 100.5 ст. 100 ПК України. Тобто, сертифікатом ТПП України підтверджено настання форс-мажорних обставин, внаслідок яких виник податковий борг і його накопичення, що стало підставою для розстрочення або відстрочення його сплати, але податковим органом ці висновки не застосовано як підставу для визнання податкового боргу безнадійним відповідно до ст.101 ПК України. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про неможливість в даному спорі досліджувати причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами і несплатою грошових зобов'язань позивачем, та відповідно відсутні також підстави оцінювати правомірність рішення податкового органу про відмову у визнанні суми податкового боргу з податку на прибуток як безнадійного, оскільки такі позовні вимоги не заявлено позивачем, а лише зазначено в мотивувальній частині як підстава для визнання спірної вимоги протиправною.

Щодо суми податкового боргу з земельного податку, суд зазначає наступне.

До складу оскаржуваної Позивачем ОСОБА_1 вимоги Відповідача входить сума податкової заборгованості Позивача з земельного податку у розмірі 16954,91 грн. за період з 30.10.2016 по 30.07.2017 роки.

ОСОБА_4 до ОСОБА_1 кодексу України, позивач є платником податку на землю. Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669 від 02.09.2014 р. встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (стаття 6). Період проведення АТО встановлено з 14.04.2014 р., а місто Дружківка входить до переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»).

Відповідач в Запереченнях посилається на ті обставини, що Законом № 1669 не визначено порядок звільнення від сплати за використання земельних ділянок.

Проте, поширення на позивача приписів статті 6 Закону № 1669 є правильними і повністю узгоджуються з приписами податкового законодавства, оскільки відповідно до п.п.4.1.4 ст.4, п.п.56.21 ст. 56 ОСОБА_1 Кодексу визначено: якщо у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. А відсутність порядку звільнення від сплати за користування земельною ділянкою під час проведення АТО, не дає підстав не застосовувати цей Закон.

Зазначене встановлено в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року (К/800/36340/16) у справі № 805/3232/15-а, а тому не підлягає доказуванню з урахуванням положень частини першої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 05 грудня 2017 року позивачем до контролюючого органу було подано Уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015, 2016 та 2017 роки. Зазначені Уточнюючі декларації були прийняті контролюючим органом, про що свідчать Квитанції, копії яких також наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_4 до абз. 1 п. 50.1. ст. 50 ОСОБА_1 кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що позивачем дотримано визначені ст. 102 ОСОБА_1 кодексу України строки давності для подачі уточнюючої звітності з земельного податку, а чинним податковим законодавством не передбачена заборона для платника податків на подачу уточнюючого розрахунку до податкової декларації за умови, якщо контролюючим органом не було здійснено жодної перевірки такого платника.

Щодо правильності формування контролюючим органом оскаржуваної ОСОБА_1 вимоги в частині суми податкового боргу Позивача з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 13616088,14 грн. за період з 30.08.2016 по 30.07.2017 роки судом встановлено наступне.

Між Позивачем, як орендарем, та Дружківською міською радою, як орендодавцем, укладено Договір оренди землі від 23 березня 2005 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1 а.с.213-215), предметом якого є надання орендодавцем в оренду на 50 років земельних ділянок для обслуговування промислової площадки, а орендарем зазначенні в Договорі земельні ділянки прийнято в строкове платне користування.

Проте, як вбачається з Договору купівлі продажу обєктів нерухомості від 25 грудня 2014 року та Договору купівлі продажу від 30 грудня 2013 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.206-зв.б.212), Позивачем відчужено обєкти нерухомого майна, що знаходились на орендованих ним земельних ділянках.

ОСОБА_4 до пп. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 ОСОБА_1 кодексу України плата за землю це обовязковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 269.1.2. п. 269.1. ст. 269 ОСОБА_1 кодексу України платниками земельного податку є землекористувачі.

Порядок обчислення плати за землю визначено ст. 286 ОСОБА_1 кодексу України.

ОСОБА_4 до пп. 14.1.31. п. 14.1. ст. 14 ОСОБА_1 кодексу України відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.

Згідно з частинами першою та другою ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

ОСОБА_4 до п. 287.1. ст. 287 ОСОБА_1 кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

А згідно з п. 287.6. цієї ж статті при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обєкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці обєкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

За частиною третьою статті 7 Закону України від 6 жовтня 1998 року

№ 161-ХІV «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є обєктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обовязок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Як зазначено в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року (К/800/133334/14) у справі №806/6040/13-а за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень та (К/800/26128/15) у справі №826/20470/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, аналіз наведених положень ОСОБА_1 кодексу України дає підстави для висновку, що обов'язок здійснювати оплату земельного податку виникає у осіб, які набули право власності на будівлю, споруду або їх частину саме з моменту реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

Аналогічна Правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08.06.2016 року № 21-804а16.

Також, з матеріалів справи слідує, що 05 грудня 2017 року позивачем було складено уточнюючі податкові декларації зі сплати земельного податку за 2015 та 2016 роки та в електронному вигляді направлені до податкового органу, які отримані 05.12.2017 року реєстраційні номери 9277003767,9271221619, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, судом встановлено, що Постановами Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 805/2429/16-а, від 24 квітня 2017 року у справі № 805/3191/16-а, від 24 квітня 2017 року у справі № 805/3908/16-а, від 03 квітня 2017 року у справі № 805/1503/15-а за позовом Державної податкової інспекції м. Дружківка Головного управління ДФС у Донецькі області до Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод про стягнення заборгованості, які набрали законної сили 04 квітня 2017 року, 24 травня 2017 року, 24 травня 2017 року та 25 квітня 2017 року, відповідно, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Позивача податкового боргу з земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності; з орендної плати за землю з юридичних осіб; по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств; з податку на прибуток приватних підприємств, оскільки ОСОБА_1 вимога форми «Ю» від 14 січня 2015 року №29-25 вважається відкликаною у звязку зі скасуванням її у судовому порядку.

ОСОБА_4 до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наданих доказів та встановлених судом фактів, аналізу нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", тому вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Проте, згідно з частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Предметом адміністративного позову в даній справі є, скасування оскаржуваної Позивачем ОСОБА_1 вимоги Відповідача, а відповідно до п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень і його скасування, тобто, скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідком саме визнання його протиправним, у звязку з чим суд дійшов висновку про необхідність виходу для повного захисту інтересів Позивача за межі позовних вимог та визнання оскаржуваної Позивачем ОСОБА_1 вимоги Відповідача протиправною і її скасування.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

29.09.2017 року Позивачем до суду надано Клопотання про відстрочення сплати судового збору у повному обсязі до прийняття судового рішення і набрання ним законної сили, додавши до нього Квитанцію від 29 вересня 2017 року № 3280215 про сплату судового збору на суму 38314,21 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року клопотання Публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову про скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 29 серпня 2017 року № 11204-17 до ухвалення судового рішення задоволено. Відстрочено сплату судового збору Публічному акціонерному товариству «Дружківський машинобудівний завод» до ухвалення судового рішення.

ОСОБА_4 до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування ОСОБА_1 вимоги форми Ю від 29 серпня 2017 року №11204-17 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати ОСОБА_1 вимогу форми Ю від 29 серпня 2017 року №11204-17, сформовану Головним управлінням державної фіскальної служби у Донецькій області.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод (84205, м.Дружківка, Донецька область. вул.Соборна,7, код ЄДРПОУ 00165669) на користь Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, р/р 31218206784007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва, код за ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 727 970,08 грн. (сімсот двадцять сім тисяч девятсот сімдесят гривень 08 коп.).

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (85726, м. Маріуполь, Донецька область, вул. 130-ї Таганрозької дивізії,114) на користь Публічного акціонерного товариства Дружківський машинобудівний завод (84205, м.Дружківка, Донецька область. вул.Соборна,7, код ЄДРПОУ 00165669) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 38 314,21 грн. (тридцять вісім тисяч триста чотирнадцять гривень 21 коп.).

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, проголошено вступну та резолютивну її частини 13 грудня 2017 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.