Постанова № 71027094, 13.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р. Справа №805/3707/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13:20

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кочанової П.В., суддів Голубової Л.Б., Давиденко Т.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобовязання вчинити дії,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, паспорт

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 05.09.2017 року № 99-99-11-17/05/77

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України в якому просив суд визнати протиправними та скасувати спірні рішення комісії ДФС України та зобовязати відповідача зареєструвати податкові накладні.

Позивач вважає рішення неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/3707/17-а та призначено до судового розгляду на 22 листопада 2017 року у попередньому судовому засіданні.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року закінчено підготовче провадження у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити дії; справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.12.2017 року.

Ухвалою Донецького оружного адміністративного суду від 06.12.2017 року зупинено провадження у справі до 13.12.2017 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити їх з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив суд відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях. Так, відповідач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 було надіслано квитанції № 1 про призупинення реєстрації податкових накладних у звязку із наступною невідповідністю «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567».

При цьому, відповідач зазначає, що за умовами наданого ФОП ОСОБА_1 договору обсяг постачання, маршрут, вартість перевезення, інформація про товар, строк поставки, реєстраційні номери, ФОП водія та інші умови виконання цього договору визначаються у заявці, такі заявки надані контролюючому органу надані не були. Крім того, позивачем не було надано докази наявності у нього транспортних засобів та договорів оренди транспортних засобів, товарно транспортні накладні. А тому, на думку відповідача комісією ДФС України було правомірно прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та письмових запереченнях, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегією суддів встановлено наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є субєктом господарювання та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основний вид економічної діяльності ОСОБА_1: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Матеріалами справи підтверджено, що 09 квітня 2008 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (Замовник) було укладено Договір на транспортно експедиторське обслуговування № Е/08-066 (т.1 а.с.82-86).

Так, замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання надати замовнику послуги з перевезення вантажів останнього по Україні, країнам СНД і країнам Європи. Обсяг та вартість послуг з перевезення, терміни та умови їх виконання обмовляються в заявці. Узгоджена та підтверджена у 15 - денний термін оригіналом, оформленим відповідно до п. 8.1 цього Договору (п. 1.1, 1.2 Договору).

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору визначено ціну та загальну вартість договору.

Згідно п. 3.1.6 Договору, Виконавець зобовязаний передати у пункті призначення ввірений вантаж уповноваженій особі одержувача зазначеного в товарно-транспортній накладній або міжнародній транспортній накладній (ТТН).

Розрахунки за цим договором здійснюються в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Замовник здійснює оплату транспортних послуг відповідно до пункту 4.1 Договору не пізніше 5 днів з моменту отримання рахунку, виставленого на підставі підписаного обома сторонами акту виконаних робіт та податкової накладної.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що після закінчення послуг виконавець надсилає замовнику акт здачі приймання виконаних робіт. Замовник в пятиденний термін з моменту отримання зобовязаний розглянути та підписати акт.

Згідно п. 8.2 Договору передбачено, що всі зміни до цього договору є його невідємними частинами.

Строк дії Договору визначений п.9, в якому зазначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами та скріплення печатками обох сторін та діє до 09.04.2009 року.

Додатковою угодою від 09 квітня 2016 року № 31 до договору № Е/08-066 від 09.04.2008 року продовжено строк дії договору на транспортно-експедиторське обслуговування № Е/08-066 від 09.04.2008 року до 09 квітня 2017 року (т.7 а.с.36).

Додатковою угодою від 09 квітня 2017 року № 34 до договору № Е/08-066 від 09.04.2008 року продовжено строк дії договору на транспортно-експедиторське обслуговування № Е/08-066 від 09.04.2008 року до 09 квітня 2018 року (т.7 а.с.38).

Також, позивачем надано до суду Договори оренди №№ 1/3, 1/4, 1/5, 1/6, 1/7, 1/8, 1/9, 1/10, 1/11, 1/12, 1/13 , 1/14 від 01.01.2015 року(т.1 а.с.48-66). Згідно вказаних Договорів, Фізична особа підприємець ОСОБА_4, як Орендодавець передає в оренду позивачу, як Орендатору транспортні засоби, зазначені у п. 1.1 відповідно до кожного Договору. Разом з цим, як встановлено судом, строк вказаних договорів передбачено до 31.12.2015 року.

Також, судом встановлено, що між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ «АЗОВ ТРАК» в особі директора ОСОБА_5 (Виконавець) укладено Договір № 14/03-2017/1 про надання послуг з перевезення та транспортно експедиційного обслуговування від 14.03.2017 року, п. 1.1 цього Договору передбачено, що в порядку та на умовах визначених Договором, Виконавець бере на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно ТТН) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувача, а Замовник бере на себе зобовязання сплатити плату за надання послуг з перевезення вантажу та транспортно експедиційного обслуговування, погоджену Сторонам. Строк Дії Договору до 31.12.2017 р. (п. 7.1 Договору)(т.1 а.с.67-68).

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 (Виконавець) укладено Договір № 01/07-2016/4 про надання послуг з перевезення та транспортно експедиційного обслуговування від 01.07.2016 року, п. 1.1 цього Договору передбачено, що в порядку та на умовах визначених Договором, Виконавець бере на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно ТТН) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувача, а Замовник бере на себе зобовязання сплатити плату за надання послуг з перевезення вантажу та транспортно експедиційного обслуговування, погоджену Сторонам. Строк Дії Договору до 31.12.2017 року (п. 7.1 Договору)(т.1 а.с.69-зв.б.70).

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 (Виконавець) укладено Договір № 02/06-2016/3 про надання послуг з перевезення та транспортно експедиційного обслуговування від 02.06.2016 року, п. 1.1 цього Договору передбачено, що в порядку та на умовах визначених Договором, Виконавець бере на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно ТТН) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувача, а Замовник бере на себе зобовязання сплатити плату за надання послуг з перевезення вантажу та транспортно експедиційного обслуговування, погоджену Сторонам. Строк Дії Договору до 31.12.2017 р. (п. 7.1 Договору). Згідно Додаткової угоди № 1 від 02.06.2016 року до Договору № 02/06-2016/3 від 02.06.2016 року, внесено зміни до п. 3.1 Договору щодо вартості послуг та порядку розрахунків (т.1 а.с.71-73).

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 (Виконавець) укладено Договір № 01/07-2016/5 про надання послуг з перевезення та транспортно експедиційного обслуговування від 01.07.2016 року, п. 1.1 цього Договору передбачено, що в порядку та на умовах визначених Договором, Виконавець бере на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно ТТН) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувача, а Замовник бере на себе зобовязання сплатити плату за надання послуг з перевезення вантажу та транспортно експедиційного обслуговування, погоджену Сторонам. Строк Дії Договору до 31.12.2017 р. (п. 7.1 Договору). Згідно Додаткової угоди № 1 від 01.07.2016 року до Договору № 01/07-2016/5 від 01.07.2016 року, внесено зміни до п. 3.1 Договору щодо вартості послуг та порядку розрахунків (т.1 а.с.74-76).

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та Приватним підприємством «Н-Транс» (Виконавець) укладено Договір № 12/04/-2016/1 про надання послуг з перевезення та транспортно експедиційного обслуговування від 12.04.2016 року, п. 1.1 цього Договору передбачено, що в порядку та на умовах визначених Договором, Виконавець бере на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно ТТН) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувача, а Замовник бере на себе зобовязання сплатити плату за надання послуг з перевезення вантажу та транспортноекспедиційного обслуговування, погоджену Сторонам. Строк Дії Договору до 31.12.2017 р. (п. 7.1 Договору)(т.1 а.с.77-зв.б.78).

Між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тосва-Груп» в особі ОСОБА_9 (Виконавець) укладено Договір № 02/01-2017/2 про надання послуг з перевезення та транспортно експедиційного обслуговування від 02.01.2017 року, п. 1.1 цього Договору передбачено, що в порядку та на умовах визначених Договором, Виконавець бере на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно ТТН) з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі Вантажоодержувача, а Замовник бере на себе зобовязання сплатити плату за надання послуг з перевезення вантажу та транспортно експедиційного обслуговування, погоджену Сторонам. Строк Дії Договору до 31.12.2018 р. (п. 7.1 Договору)(т.1 а.с.79-80).

Також, між ТОВ «Магістраль», далі Перевізник, в особі директора ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_1 як «Замовником» укладено Договір від 02.01.2017 року, предметом вказаного договору є те, що замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобовязання протягом календарного року надавати автотранспортні послуги замовника відповідно до умов цього договору. Строк дії вказаного договору визначено пунктом 7.1 Договору, відповідно до якого вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно актів здачі прийняття робіт, надання послуг:

- № 57/2 від 17.07.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 288 392,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.6 а.с.148--зв.б.199),

- № 57/3 від 17.07.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 264 152,00 грн. з товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.93-138),

- № 58 від 20.07.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387) на загальну суму з ПДВ у розмірі 255 692,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.1 а.с.139-зв.б.195),

- № 58/1 від 20.07.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 255 652,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.1 а.с.196- т.2 зв.б.2),

- 58/2 від 20.07.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 230 232,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.2 а.с.9-зв.б.54),

- № 59 від 24.07.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 568 412,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.2 а.с.40-зв.б.171),

- № 59/1 від 24.07.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 507 780,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.2 а.с.178- т.3 зв.б.26),

- № 61 від 01.08.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 700 448,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.3 а.с.30- т.3 зв.б.124),

- № 62 від 01.08.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 1 354 388,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.3 а.с.129- т.4 зв.б.78),

- № 64 від 07.08.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 991 636,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.4 а.с.79- т.5 зв.б.28),

- № 65 від 10.08.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 743 076, 00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.5 а.с.29-зв.б.134, т.6 а.с.96-зв.б.140),

- № 66 від 14.08.2017р., відповідно до договору №Е/08-066 від 09.04.2008р., постачальник ФО-П ОСОБА_1 надав послуги автоперевезень одержувачу - ТОВ «Електросталь» (код 32582387). на загальну суму з ПДВ у розмірі 1 061 832,00 грн. з товарно-транспортними накладними(т.5 а.с.142-т.6 зв.б.95),

Позивачем до суду надані платіжні доручення, в яких зазначено платником - ТОВ «Електросталь», одержувачем- Якубовського А.В., призначення платежу «оплата за транспортировку груза дог. № Е/08-066 від 09.04.2008», а саме:

- платіжні доручення від 14 липня 2017 року № 5677 на суму 600 000,00 грн., у тому числі ПДВ 100 000,00 грн.; від 17 липня 2017 року № 5736 на суму 400 000,00 грн., у тому числі ПДВ 66 666,67 грн.; від 19 липня 2017 року № 5842 на суму 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ- 50 000,00 грн.; від 20 липня 2017 року № 5897 на суму 300 000,00 грн., у тому числі ПДВ 50 000,00 грн.; від 21 липня 2017 року № 5939 на суму 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ 83 333,33 грн.; від 24 липня 2017 року № 5992 на суму 250 000,00 грн. у тому числі ПДВ 41 666,67 грн., від 25 липня 2017 року № 6028 на суму 250 000,00 грн. у тому числі ПДВ 41 666,67 грн., від 26 липня 2017 року № 6051 на суму 250 000,00 грн. у тому числі ПДВ 41 666,67 грн., від 27 липня 2017 року № 6095 на суму 250 000,00 грн. у тому числі ПДВ 41 666,67 грн., від 28 липня 2017 року № 6130 на суму 250 000,00 грн. у тому числі ПДВ- 41 666,67 грн., від 31 липня 2017 року № 6164 на суму 200 000,00 грн. у тому числі ПДВ 33 333,33 грн., від 01 серпня 2017 року № 6195 на суму 200 000,00 грн. у тому числі ПДВ 33 333,33 грн., від 02 серпня 2017 року № 6223 на суму 250 000,00 грн. у тому числі ПДВ 41 666,67 грн., від 03 серпня 2017 року № 6257 на суму 1 200 000,00 грн. у тому числі ПДВ- 200 000,00 грн., від 04 серпня 2017 року № 6303 на суму 250 000,00 грн. у тому числі ПДВ- 41 666,67 грн., від 07 серпня 2017 року № 6363 на суму 400 000,00 грн. у тому числі ПДВ 66 666,67 грн., від 08 серпня 2017 року № 6480 на суму 500 000,00 грн. у тому числі ПДВ 83 333,33 грн., від 09 серпня 2017 року № 6535 на суму 400 000,00 грн. у тому числі ПДВ 66 666,67 грн., від 10 серпня 2017 року № 6584 на суму 300 000,00 грн. у тому числі ПДВ 50 000,00 грн., від 11 серпня 2017 року № 6637 на суму 500 000,00 грн. у тому числі ПДВ 83 333,33 грн., від 14 серпня 2017 року № 6683 на суму 500 000,00 грн. у тому числі ПДВ 83 333,33 грн.(т.1 а.с.13-33).

Також позивачем до матеріалів справи були надані Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (т.1 а.с.34-47).

Окрім того, позивачем надані копії трудових договорів між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 20 листопада 2017 року, від 03 жовтня 2017 року, від 23 листопада 2017 року, від 13 листопада 2017 року, від 02 листопада 2017 року, від 27 вересня 2017 року, від 20 вересня 2017 року, від 17 серпня 2017 року, від 08 серпня 2017 року, від 01 серпня 2017 року, від 17 липня 2017 року, від 11 липня 2017 року, від 27 червня 2017 року, від 14 червня 2017 року, від 12 червня 2017 року, від 08 червня 201 року, від 02 червня 2017 року, від 24 травня 2017 року, від 05 травня 2017 року, від 05 травня 2017 року, від 25 квітня 2017 року, від 06 квітня 2017 року, від 21 лютого 2017 року, від 09 лютого 2017 року, від 03 січня 2017 року, від 03 липня 2013 року, 26 травня 2014 року, від 12 травня 2011 року, від 04 березня 2013 року, від 27 червня 2013 року, від 17 листопада 2016 року, від 21 вересня 2016 року, від 05 квітня 2016 року, від 05 квітня 2016 року, від 02 березня 2016 року № 4, від 02 березня 2016 року № 3, від 02 березня 2015 року № 11, від 02 березня 2015 року № 10, від 02 лютого 2015 року, від 02 лютого 2015 року № 8, від 02 лютого 2015 року № 7, від 02 лютого 2015 року, від 05 січня 2015 року, від 05 січня 2015 року, від 05 січня 2015 року, від 16 вересня 2010 року, від 20 серпня 2010 року, від 20 серпня 2010 року, 22 вересня 2010 року, від 14 липня 2017 року (т.6 а.с.224-т. 7 зв.б.24).

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Судом встановлено, що, на виконання вищевказаних норм законодавства, ФОП ОСОБА_1 були подані на реєстрацію в ЄДР:

- 15.08.2017 року податкові накладі № 7 від 17.07.2017 року , № 8 від 17.07.2017 року, № 9 від 20.07.2017 року, № 10 від 20.07.2017 року, № 11 від 20.07.2017 року, № 12 від 24.07.2017 року, № 13 від 24.07.2017 року;

- 30.08.2017 року податкові накладі №1 від 01.08.2017 року, № 2 від 01.08.2017 року,№ 4 від 07.08.2017 року,

- 31.08.2017 року податкові накладні № 4 від 07.08.2017 року, № 5 від 10.08.2017 року, № 6 від 14.08.2017 року

Відповідно до квитанцій № 1 від 15.08.2017 року, від 30.08.2017 року, від 31.08.2017 року накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації зазначених накладних став той факт, що вказані накладні відповідають критеріям оцінки ступеню ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 4941 та запропоновано надати пояснення та документальні підтвердження у достатньому для реєстрації накладної обсязі.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" N 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач надіслав на адресу ДФС України скарги на рішення, прийняті комісією ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних, які отримані останнім 21.09.2017 року № 6346, № 6354, № 6349, № 6348, № 6345, № 6351, № 6350, № 6347, № 6352, № 6353, № 6355, № 6344.

Так, позивач у вказаних скаргах зазначив, що ФОП ОСОБА_1 працює з 1998 року за основним видом економічної діяльності 49.41 транспортування вантажу автомобільним транспортом. Оскільки позивач надає послуги транспортування вантажу на постійній основі від виробника металевої заготівки ТОВ «Електросталь» м. Курахове у порт м. Маріуполь, що підтверджується первинними документами, виписаними товарно транспортними накладними, які засвідчує своєю печаткою порт м. Маріуполя.

При цьому, для надання послуг позивач закуповує автозапчастини, дизельне паливо та інші товари та послуги, повязані з наданням послуг автоперевезення, а тому позивач придбає інший УКТ ЗЕД товару та послуг, який в подальшому формує його УКТ ЗЕД послуги 49.41.19-00.00.

Крім того, позивач зазначив, що на підприємстві позивача на даний час рахується 42 працівників та більше 25 одиниць власних та й орендованих вантажних транспортних засобів, залучаються для роботи інші транспортні підприємства для надання перевезення металевої заготівки, від виробника продукції в порт.

Також, як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано до суду підтвердження, що ФОП ОСОБА_1 було надіслано до органу ДФС документи в підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, в якому також зазначено перелік ПН(РК), по яким відмовлено у реєстрації в ЄРПН.

Як встановлено судом, рішенням комісії Державної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 12.09.2017р. № 153738/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 17.07.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153739/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 від 17.07.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153740/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 9 від 20.07.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153741/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 10 від 20.07.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153742/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 11 від 20.07.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153743/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 12 від 24.07.2017р.,

від 14.09.2017р. № 158277/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 13 від 24.07.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153746/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.08.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153748/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 01.08.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153747/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 07.08.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153744/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 10.08.2017р.,

від 12.09.2017р. № 153742/НОМЕР_1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 6 від 14.08.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом також встановлено, що не дивлячись на наданні пояснення та документи, Комісією ДФС прийнято Рішення з питань розгляду скарг від 27.09.2017 року №№ 9858/НОМЕР_1, 9864/НОМЕР_1, 9863/НОМЕР_1, від 28.09.2017 року №№ 9859/НОМЕР_1, 9867/НОМЕР_1, 9862/НОМЕР_1, 9861/НОМЕР_1, 9860/НОМЕР_1, 9865/НОМЕР_1, 9866/НОМЕР_1, 9868/НОМЕР_1, 9857/НОМЕР_1, яким було залишено скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Суд зазначає, що абзацем 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» N 190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацем 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Отже, на думку колегії суддів, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд зауважує, що оскільки до позивача було встановлено Критерій оцінки ступеня ризиків - невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 4941, Комісією безпідставно не враховано пояснення та документи позивача, що він закуповує даний товар для надання послуг автоперевезення, а тому він придбає іншій УКТ ЗЕД товара та послуг, який в подальшому формує його УКТ ЗЕД послуги 49.41.19-00.00.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Щодо аналізу господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентом ТОВ «Електросталь» то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд також зазначає, що оскаржувані рішення Комісії ДФС України від 12.09.2017 та 14.09.2017 року Комісії ДФС України № 153738/НОМЕР_1, 153739/НОМЕР_1, 153740/НОМЕР_1, 153741/НОМЕР_1, 153742/НОМЕР_1, 153743/НОМЕР_1, 158277/НОМЕР_1, 153746/НОМЕР_1, 153748/НОМЕР_1, 153747/НОМЕР_1, 153744/НОМЕР_1, 153742/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних № 7 від 17.07.2017р., № 8 від 17.07.2017р., № 9 від 20.07.2017р., № 10 від 20.07.2017р., № 11 від 20.07.2017р., № 12 від 24.07.2017р., № 13 від 24.07.2017р., № 1 від 01.08.2017р., № 2 від 01.08.2017р., № 4 від 07.08.2017р., № 5 від 10.08.2017р. є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті не у спосіб визначений законом. Відтак, є протиправними та підлягають скасуванню

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, колегія суддів виходить із того, що відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРНП;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРНП.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246 ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН/РК;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі ПН/РК реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачено іншого ефективного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінного від зобовязання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку із чим, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями. Що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає за необхідне стягнути з бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь позивача 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста гривень) 00 коп. суми судового збору, сплаченого Платіжним дорученням від 07 листопада 2017 року № 1365 та від 23.10.2017 року № 1298 грн.

Керуючись статтями 104-107, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобовязання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153738/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової Накладної № 7 від 17.07.2017 року в Єдиному реєстрі Податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153739/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 17.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153740/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 20.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153741/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 20.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153742/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 20.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153743/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 24.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 14.09.2017 року № 158277/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 24.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153746/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153748/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 01.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153747/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 07.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153744/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 10.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1;

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України від 12.09.2017 року № 153745/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 14.08.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Зобовязати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 7 від 17.07.2017року; податкову накладну № 8 від 17.07.2017року; податкову накладну № 9 від 20.07.2017року; податкову накладну № 10 від 20.07.2017року; податкову накладну № 11 від 20.07.2017року; податкову накладну № 12 від 24.07.2017року; податкову накладну № 13 від 24.07.2017року; податкову накладну № 1 від 01.08.2017року; податкову накладну № 2 від 01.08.2017року; податкову накладну № 4 від 07.08.2017року; податкову накладну № 5 від 10.08.2017року; податкову накладну № 6 від 14.08.2017року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код за ЄДРПОУ 39292197) на користь ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) 38 400 (тридцять вісім тисяч чотириста гривень) 00 коп. суми судового збору, сплаченого Платіжним дорученням від 07 листопада 2017 року № 1365, від 23.10.2017 року № 1298 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті 13 грудня 2017 року та проголошені в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 14 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Кочанова П.В.

Судді Голубова Л.Б.

ОСОБА_11