Постанова № 71027009, 04.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,-

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі – позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0006661303 від 14.06.2017 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0006661303 від 14.06.2017 р. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки порушень податкового законодавства щодо термінів сплати єдиного внеску з боку Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ не було допущено. Виплата заробітної плати працівникам ДДУВС здійснюється щомісячно вчасно, відповідно і сплата єдиного внеску відбувається «місяць в місяць». Сплата єдиного внеску за січень 2015 року відбулась 26.01.2015 р., тоді як відповідачем ця сума сплати помилково розцінена як сплата за грудень 2014 р. Враховуючи наведене, рішення відповідача, що оскаржуються, суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. В обґрунтування своєї позиції спиралася на письмові заперечення проти адміністративного позову та зазначила наступне. Відповідно до п. 4.10 Інструкції №449 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. За результатами сформовано рішення №0006661303 від 14.06.2017 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким перевіркою встановлено порушення позивачем ч.10 та п.2 ч.11, ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування». Сплата єдиного внеску має відбуватись не пізніше 20 числа наступного місяця. Проте, в порушення вимог Закону №2464-VІ сплата єдиного внеску за грудень 2014 року балу здійснена позивачем 26 січня 2015 р., за листопад 2015 р. фактично сплачено 28.12.2015 р., за грудень 2015 р. – фактично сплачено 29.01.2016 р., тобто поза межами встановленого строку. Згідно з ч.ч.10, 13 ст. 25 Закону №2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня із розрахунку 0,1% суми недоїмки за кожний день прострочення платежу. В зв’язку з наведеним, оскаржуване рішення є цілком правомірним, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ зареєстрований 31.01.2002 р., включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом 08571446 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в тому числі як платник єдиного внеску.

14 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0006661303 від 14.06.2017 р., згідно з яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 33 998,21грн., що становить 10% своєчасно несплаченої суми до 01.01.2015 р. та 20% - з 01.01.2015 р., за період з 21.01.2015 р. до 29.01.2016 р., та пеню у розмірі 1295,61грн., що становить 0,1% суми недоїмки (а.с.10).

Позивачем оскаржено рішення №0006661303 від 14.06.2017 р. в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято Рішення від 02.08.2017 р. за вих.№16849/6/99-99-11-02-02-25, в якому зазначено:

«…скаржником належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону №2464, а саме єдиний внесок за грудень 2014 року, терміном сплати 21.01.2015 р. – фактично сплачено 26.01.2015 р., за листопад 2015 року, терміном сплати 21.12.2015 р. – фактично сплачено 28.12.2015 р., за грудень 2015 р., терміном сплати 20.01.2016 р. – фактично сплачено 29.01.2016 р., тобто з порушенням законодавчо встановленого строку…

За таких обставин, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 14.06.2017 р. №0006661303 залишити без змін, а скаргу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 30.06.2017 р. №2537 – без задоволення.» (а.с.14-15 т.1).

Не погодившись, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає ОСОБА_5 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачену законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі зараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно п. 11 ст. 8 Закону у разі несвоєчасної або не в повноту обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч.10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Крім того, в силу положень п.7 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів має право застосувати до платника єдиного внеску штрафні санкції (штраф) в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян лише у випадку неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Частиною 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

20 квітня 2015 року Міністерством фінансів України наказом №449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція №449).

Відповідно до п.1, п. 2 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції № 449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), зокрема у разі якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Згідно з п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції(для платника - фізичної особи).

У відповідності до вимог п.7 ч.І ст.14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» контролюючий орган за вимогою платників зобов'язаний проводити звіряння сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом та оскаржив рішення №0006661303 від 14.06.2017 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в адміністративному порядку.

За наслідками адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, рішення №0006661303 від 14.06.2017 р. - без змін (рішення ДФС України від 02.08.2017 р. за вих.№16849/6/99-99-11-02-02-25).

При цьому, Державною Фіскальною службою України, з чим погодився відповідач, зазначено, що Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ «…належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону №2464, а саме єдиний внесок за грудень 2014 року, терміном сплати 21.01.2015 р. – фактично сплачено 26.01.2015 р., за листопад 2015 року, терміном сплати 21.12.2015 р. – фактично сплачено 28.12.2015 р., за грудень 2015 р., терміном сплати 20.01.2016 р. – фактично сплачено 29.01.2016 р., тобто з порушенням законодавчо встановленого строку…» (а.с.14-15 т.1).

Однак, в ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що єдиний внесок за грудень 2014 року сплачений позивачем повністю протягом грудня 2014 року, що підтверджується платіжними дорученнями №2193 від 11.12.2014р., №2192 від 11.12.2014 р., №2273 від 17.12.2014 р., №2274 від 17.12.2014 р., №2278 від 18.12.2014 р., №2281 від 18.12.2014 р., №2359 від 25.12.2014 р., №2356 від 25.12.2014 р., №2225, №2228, №2229, №2232, №2233, №2236 від 15.12.2014 р., №2257 від 16.12.2014 р., №2363,№ 2364, №2369, №2370, №2380, №2381, №2382, №2387, №2388, 32389 від 25.12.2014 р. (а.с.78-79 т.2, 92-107 т.2, 109-118 т.2).

Єдиний внесок за листопад 2015 року сплачений позивачем повністю протягом листопаду 2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями №2058 від 06.11.2015 р., №2064 від 06.11.2015р., №2171, №2173, №2190, №2191, №2197, №2198 від 27.11.2015 р., №2078, №2079, №2082, №2083, №2069, №2070, №2073, №2074 від 06.11.2015 р.,№2118, №2121, №2124 від 18.11.2015 р., №2214, №2215, №2216, №2219, №2220, №2221, №2203, №2204, №2205, №2210, №2211, №2212 від 27.11.2015 р. (а.с.28-32 т.1, 48-59 т.1, 62-74 т.1).

Єдиний внесок за грудень 2015 року сплачений позивачем повністю протягом грудня 2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями №2316 від 15.12.2015 р., №2319 від 15.12.2015 р., №2278, №2283, №2287 від 11.12.2015 р., №2478, №2479, №2494, №2498, №2480, №2486, №2492, №2493, №2487, №2488, №2499, №2500, №2466, №2469 від 28.12.2015 р. (а.с.33-47 т.1).

Отже, матеріалами справи підтверджено сплату єдиного внеску «місяць в місяць», тобто в строк, передбачений п. 8 ст. 9 Закону №2464.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Отже, законодавець чітко визначив, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, ОСОБА_5 №2464 не містить жодних заборон сплачувати такий внесок у місяці, за який нараховано единий внесок, чим і скористався позивач.

За таких обставин, відповідач не довів та не обґрунтував підстави нарахування позивачу штрафних санкцій та пені за оскаржуваним рішенням, порушень п. 8 ст. 9 Закону №2464 з боку позивача допущено не було.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0006661303 від 14.06.2017 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, не відповідає п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено контролюючим органом у межах повноважень, але безпідставно та не у спосіб, передбачений законодавством, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1 600,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені – задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0006661303 від 14.06.2017 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Судові витрати в розмірі 1600,00 грн. стягнути на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2017 року